2.3 Основні фактори й передумови формування та розвитку потенціалу підприємства

У зв'язку з тим, що формування потенціалу підприємства є складним динамічним процесом, орієнтованим на максимальну взаємодію з зовнішнім середовищем і забезпечення високої якості реалізації, важливо визначити, які саме фактори обумовлюють розвиток його елементів і впливають на їхню збалансованість і ефективність використання.

До зовнішніх факторів належать економічні, соціальні, політичні, юридичні умови, вплив яких визначається обмежувальними або стимулюючими заходами з боку різних державних органів, банків, інвестиційних компаній, суспільних груп, політичних сил і т. ін. Такими заходами, як правило, є податкові, процентні ставки, законодавчі, етичні, суспільні норми, тиск політичних сил.

До внутрішніх факторів належить насамперед стратегія підприємства, для реалізації якої формуються потенціал, досвід і навички менеджерів, необхідні для реалізації намічених планів, принципи організації та ведення бізнесу, якими керуються на підприємстві, моральні цінності й амбіції керівників, а також загальноприйняті в рамках підприємства цінності та культура. Так, наприклад, формування потенціалу компанії НР і спирається на такі базові цінності: «довіра і повага до працівників, забезпечення клієнтів товарами та послугами вищої якості, одержання прибутку та дотримання інтересів акціонерів, відмова від довгострокових фінансових зобов'язань для розвитку к

Інституціональний рівень

омпанії, особиста ініціатива, колективна праця».

Примітка:

Сукупний потенціал - 1Інвестиційна діяльність. 2 Господарська діяльність 3 Фінансова діяльність

Ринковий потенціал – 1Маркетингове середовище. 2Ділова активність. 3Виробнича діяльність

Виробничий потенціал – 1 Техніка та технології 2 Персонал, його здібності 3 Інформація, управління

Рис. 2.1 - Модель формування потенціалу підприємства

2.4 Особливості формування потенціалу підприємств залежно від специфіки підприємницької діяльності

В основу аналізу галузевих особливостей формування потенціалу підприємств покладено специфічність технологічних процесів, особливості організації виробництва, відмінності в характеристиках кінцевого продукту та ресурсів для його виробництва, а також ринків збуту тощо.

Залежно від характеру споживання сировини всі промислові підприємства підрозділяють на підприємства добувної та обробної промисловості. У свою чергу, добувну та обробну промисловість можна розділити на кілька великих галузей, що в системі створюють національну економіку. Так, наприклад, обробна промисловість включає машинобудування, чорну та кольорову металургію, легку, харчову промисловість тощо. Ці загальні галузі підрозділяються на низку менших підгалузей, які знову можуть бути в певний спосіб сегментовані. Наприклад, машинобудування включає верстатобудування, автомобілебудування, суднобудування і т.д. Верстатобудування включає групи підприємств, що спеціалізуються на виробництві токарних, шліфувальних верстатів тощо. Так само проводиться перегрупування підприємств відповідно до будь-якого ключового фактору, що випливає з мети аналізу (рис. 2.2, 2.3). Підприємства добувної промисловості, як зазначалося, належать до капіталодомінаційних, що виявляється у високій фондомісткості продукції. Сьогодні фондомісткість продукції даної галузі приблизно у 2—2,5 раза перевищує середній показник по народному господарству. Для підприємств цієї сфери бізнесу колосальне значення має проблема компенсації витрат на геологорозвідувальні роботи. Наприклад, у нафтодобувній промисловості ці витрати сягають 40 % усього обсягу інвестицій, а в газодобувній перевищують 50 %. Сторони квадрата потенціалу такі: ОУ – матеріально-технічна складова; ОХ – функціонально – структурна складова; -(ОУ) – ринкова складова; -(ОХ) – Соціально - трудова складова.

Вугільна промисловість

Нафтогазова промисловість

Гірничодобувна промисловість

Промисловість бу- дівельних матеріалів

Будівельний комплекс

Кольорова металургія

Чорна металургія

Хімічна промисловість

Енергетика

Транспорт

Легка промисловість

ЖКГ