3. Класифікація засобів індивідуального захисту від шуму і вібрацій

До засобів індивідуального захисту від шуму можна віднести:

1. Архітектурно-планувальні рішення, спрямовані на раціональне розміщення технологічного обладнання.

1. Використання засобів індивідуального захисту.

2. Ізоляція джерел шума засобами звукоізоляції та звукопоглинання. Можливість використання архітектурно-планувальних рішень пов’язана з розміщенням джерела шуму на максимально допустимій відстані від місця проведення робіт. Тоді рівень звукового тиску визначається за формулою

, (7.5)

де L_p – рівень звукової потужності джерела шуму, Дб (відносно 10 ^-12 Вт);

S – відстань від робочого місця до джерела шуму;

β – коефіцієнт затухання шума в атмосфері, Дб/км.

Якщо прийняти сферичне розповсюдження звуку від джерела шуму можна використати формулу

, (7.6)

де L – рівень звукового тиску на рівні S від джерела шуму;

L₁ – рівень звукового тиску на рівні S₁ від джерела шуму.

Зменшення шуму з відстанню враховують при виборі місця розміщення бурової.

Індивідуальний захист від шуму: протишумові навушники, каски, антифони – вкладиші.

Засоби звукоізоляції та звукопоглинання: звукоізоляційні та звукопоглинальні перешкоди, акустичні екрани. Звукопоглинальні перешкоди – це гнучкі панелі або облицювальний пористий матеріал, який поглинає звукову енергію внаслідок внутрішнього тертя. Для визначення товщини h пористого шару використовують співвідношення:

(для r > 10 Рел/см)

h = 260/r (для r < 10 Рел/см),

де r – опір продування, Рел/см (1Рел=1с/см³)

На буровій звукопоглинальні матеріали можуть використовуватись для облицювання стін насосного i силового приміщень.

Звукоізолюючі перешкоди відбивають частину звукових хвиль. Коефіцієнт звукопроникності – відношення звукової потужності, що пройшла через перешкоду Р_пер до величини падаючої на неї потужності Р_пад.

r = Р_пер/Р_пад (7.7)

Звукоізолююча здатність визначається співвідношенням

R=10lg (τ ^-1) (7.8)

Звукоізолюючі перешкоди доцільно використовувати в бурінні в дизельних двигунах, компресорах, для клапанів-розрядників ШПМ. Акустичні екрани – це стаціонарні або пересувні стінки невеликих розмірів з звукоізолюючого або звукопоглинального матеріалу, які створюють в зоні робочого місця акустичну тінь. Рівень звукового тиску (Дб) в цій області визначається за формулою

, (7.9)

де L_ек – ефективність екрана, Дб (визначається за довідковими даними).

Методи захисту від вібрації

1. Запобігання вібрації в джерелах її виникнення.

2. Антирезонансне настроювання вібраційних коливань шляхом зміни маси i жорсткості вібруючих конструкцій або встановлення нового робочого режиму.

3. Вібродемпфування – перетворення енергії коливань в інші види енергії за допомогою матеріалів з значним внутрішнім тертям (сплави на основі кобальта, нікеля, пластмаси, гума, дерево, покриття, мастики).

4. Віброгасіння - введения додаткових реактивних мас: фундаментів, віброгасників (додаткових коливальних систем).

5. Віброізоляція у вигляді пружинних, гумових або комбінованих опор.

Амортизуючі пристрої додатково розраховують. Коефіцієнт амортизації визначає ефективність амортизатора

, (7.11)

де f, f₀ – відповідно частота збурюючої сили агрегата i власна частота вертикальних коливань агрегата на амортизаторах.

Чим більше співвідношення частот f/f₀, тим більшу енергію поглинають амортизатори. Частота власних коливань агрегата fo залежить від статичного осідання χ амортизатора

, (7.12)

де χ_ст =Q/K - зменшення висоти амортизатора (см) під дією ваги агрегата;

Q = mg - вага агрегата, кгс;

К – необхідна жорсткість амортизатора, кгс/см.