Емоції:

1 Механізми емоцій, потреби та емоції

Фізіологічні механізми : емоційні явища забезпечуються діяльністю центральних та периферичних нервових процесів, взаємодією кори та підкірки півкуль г.м., наявнісю центрів емоцій у мозку, його організацією. Лімбічна система, кора, ВНС, симпатична і парасимпатична НС, блукаючий нерв.

Психологічні механізми : емоційні явища зумовлені потребами та особливостями ситуації, ситуаційних впливів. Емоції виражають активну сторону потреби, виявляються у формі переживання ставлення до світу і себе самого.

Психологічні механізми розкриваються в діяльнісному підході: емоція відображає відношення мотиву до мети, ступінь інтенсивності реакції залежить від сили і значущості мотиву.

С.Л . Рубінштейн : емоції – суб’єктивна форма існування потреби (мотивації). Мотивація відкривається суб’єктові у вигляді емоційних явищ, які сигналізують йому про потреби, значущість об’єктів і спонукають спрямувати на них активність.

Взаємовідношення емоцій і потреб може виявлятися двояко – у відповідності з двоїстістю самої потреби : 1)задоволення чи незадоволення при задов. чи не задов. потреби; 2) сама потреба, будучи активною тенденцією може переживатися як почуття;

Формула Симонова: Э = f [П, (Ин – Ис), ...], где Э — эмоция; П — сила и качество актуальной потребности; (Ин – Ис) — оценка вероятности удовлетворения потребности на основе врожденного и приобретенного опыта; Ин — информация о средствах, ресурсах и времени, прогностически необходимых для удовлетворения потребности, Ис — информация о средствах, ресурсах и времени, которыми располагает субъект в данный момент времени.

2 Емоційний процес та умови його виникнення

Емоційний процес – специфічна реакція на зміни в зовнішньому або внутрішньому середовищі.

(Я.Рейковський, 1976):

• (фізіологічний)Комп-нт емоційного збудження, визначає мобілізаційні зміни в орг-змі. Виникнення емоційного процесу пов"язується зі станом збудження, підвищенням рівня активації центральної нервової системи, що становить континуум від стану сну до стану крайнього збудження

• (суб*єктивний)Комп-нт, що пов"язаний зі значенням емоційної події для ос-сті (+ чи -), розкриває знак емоції. Знак не має необхідного зв"язку з організацією чи дезорганізацією поведінки ос-сті.

• (об*єктивний)Зміст, якісна хар-ка емоцій. Хар-зує специф. якісні особл-сті емоційної події. Якісна хар-ка залежить від особл-стей сигнального подразника.

Виникнення емоційного процесу пов"язується зі станом збудження, підвищенням рівня активації центральної нервової системи, що становить континуум від стану сну до стану крайнього збудження

Емоційний стани виникають під впливом трьох типів факторів:

• Безумовні емоційні подразники, які викликають емоцію внаслідок природженої чутливості до них організму. На їх основі формуються первинні механізми регуляції.

• Нейтральні, які дістають емоційне значення завдяки формуванню умовних емоційних подразнень. Нейтральні подразники, що передують емоціогенним або їх супроводжують, самі отримують здатність викликати емоції. Йдеться про генералізацію емоційних подразників.

• Співвідношення подразника з установками особистості. На основі досвіду в людини формуються певні очікування. Якщо сигнали не з"являються або не відповідають очікуванню, виникає емоційне збудження. Існує певний оптимум розходження між установками та сигналом, який викликає позитивні емоції щодо новизни, незвичайності. Якщо сигнал не відрізняється від очікувань, він оцінюється як нецікавий, якщо ж відрізняється занадто сильно, здається неприємним, небезпечним, дратує.

Умовами виникнення емоційних реакцій є емоціогенні ситуації, що діляться на такі типи:

-- Недостатність пристосувальних можливостей.

Неможливість надати адекватну відповідь на подразник. Основн три фактори, що призводять доцього - е новизна.ю незвичайність, раптовість.

-- Надлишкова мотивація

Найтиповіші види надлишкової мотивації: надлишкова мотивація, що не дістає застосування; надлишкова мотивація в соціальній поведінці; надлишкова мотивація при фрустрації; надлишкова мотивація при конфліктах.

-- Умовні емоції

Формуються в результаті набуття нейтральним стимулом емоувйного значення.

-- Емоційне зараження.

Перехоплення емоцій оточуючих при початково не емоціогенності ситуації. Є 2 типи: 1. підхоплення оточуючими сильної емоції одного 2. вираження емоційної реакції без переживання емоції при ідентифікації

себе з оточуючими.