• якщо вони приводять до збільшення обсягу продажів і більшого загального прибутку;

• якщо підприємство відчуває дефіцит грошових коштів, знижки можуть бути надані з метою збільшення надходження грошей, навіть коли у віддаленій перспективі загальний фінансовий результат від конкретної угоди буде негативним;

• За умов дострокової оплати.

П'ять кроків управління дебіторською заборгованістю у випадку реалізації товарів у кредит:

1. розробка умов надання кредиту, а саме, системи знижок і строку кредиту;

2. Визначення гарантій, за якими надається кредит;

3. Оцінка надійності покупця;

4. визначення суми кредиту кожному конкретному покупцеві, заснованої на аналізі ризику, що зводить до мінімуму можливість понесення компанією збитку;

5. встановлення політики стягнення дебіторської заборгованості. Наприклад, передача за певну плату права на одержання грошей по дебіторській заборгованості спеціалізованій фірмі.

8. Методи планування потреби в оборотних коштах

Потреба в оборотних коштах може встановлюватися кількома методами.

1. Прямий метод має за основу розрахунок нормативів потреби в оборотних коштах. Метод прямого розрахунку потреби в оборотних коштах використовується при проектуванні нових підприємств, а також при розробці заходів, спрямованих на ліквідацію наднормативних запасів оборотних коштів.

2. Наближені (розрахунково-аналітичні методи) засновані на існуванні пропорційної залежності потреби в оборотних коштах від обсягу виробництва й реалізації продукції.

Найпростішим прикладом застосування наближених методів планування потреби в оборотних коштах є використання залежності типу:

ΔОК=k×ΔОК_змін. +ΔОК_пост, (9)

де – k індекс зростання обсягів виробництва й реалізації продукції у плановому періоді;

ΔОК_змін. – змінна частина оборотних коштів, що прямо пропорційна обсягу виробництва й реалізації продукції;

ΔОК_пост, – постійна частина оборотних коштів.

Приклад. Норматив оборотних коштів підприємства на початок планового року становив 1000 тис. грн., у тому числі постійна частина ΔОК_пост,=200 тис. грн.; змінна частина ΔОС_змін. = 800 тис. грн. На майбутній рік планується збільшення обсягу виробництва й реалізації продукції ΔВ на k =10%. У плановому році за рахунок впровадження заходів щодо прискорення оборотності оборотних коштів очікується скорочення періоду обороту на 2 %.

Визначити норматив оборотних коштів на плановий рік.

Розв’язання. Змінна частина нормативу обігових коштів на наступний рік прямо пропорційна збільшенню обсягу виробництва й реалізації продукції.

ΔОК_змін.= 800×(1+10%/100)=880 тис. грн.

Загальний норматив оборотних коштів на наступний рік становитиме:

ΔОК=880 +200=1080 тис. грн.

У результаті прискорення оборотності оборотних коштів на плановий рік (збільшення коефіцієнта оборотності на 2%) очікується їх умовне вивільнення.

Вивільнення оборотних коштів у результаті прискорення їх оборотності визначається за формулою (10):

(10)

де Е_ОК – економія оборотних коштів у результаті їхнього вивільнення;

ВД – валовий дохід від виробництва й реалізації продукції;

(Т₁– Т₂) – скорочення тривалості одного обороту в результаті впровадження заходів щодо прискорення оборотності оборотних коштів.

З формули (10) можна вивести формулу вивільнення оборотних коштів у випадку прискорення їх обороту типу:

Е_ОК = ОК_пл.×ΔТ_обор,, (11)

де ΔТ_{обор –} зниження періоду обороту оборотних коштів у долях одиниці.

Розрахуємо вивільнення оборотних коштів за вихідним даними нашого прикладу.

Е_ОК =1 080 тис. грн. × 2%/100 = 21,6 тис. грн.

Таким чином, норматив обігових коштів на плановий рік складе:

1 080–21,6=1 058,4 тис. грн.

Перевагою укрупнених методів планування потреби в оборотних коштах є їх простота, що особливо важливо для малих і середніх підприємств.

Недолік – занадто багато спрощень; бо при нестійких цінах, асортименті, коливаннях умов збуту продукції має місце істотна похибка, що обмежує їх застосування на коротких проміжках часу.

3. Метод суми строків оборотності. Використання методу «суми строків оборотності» пов'язане з поняттями операційного й фінансового циклів (табл. 2). Ціль методу «строків оборотності» – визначити потреби, що генеруються операційним циклом. Ці потреби вимірюються в днях і у відсотках до обсягу продажів. На практиці не завжди легко застосувати цей метод, тому що він виходить з розрахунку численних часткових строків оборотності. Крім того, не можна підсумувати строки оборотності в днях, тому що вони визначалися стосовно різних величин у знаменнику формул строків оборотності.

Метод суми строків оборотності застосовується в роботі торговельних підприємств. У цьому випадку тривалість фінансового циклу визначається наступним чином.

Т_{ФЦ =} Т_ТМЗ + Т_ДЗ – Т_{КЗ .}

У свою чергу:

; ; .

Визначення потреби в оборотних коштах для промислових підприємств прямим методом передбачає розробку бюджету руху грошових коштів, достовірність якого залежить від валідності прогнозу обсягу реалізації продукції, цін і норм витрат факторів виробництва.