4. Нормування оборотних коштів, вкладених у незавершене виробництво
Незавершене виробництво – це незакінчена обробкою й складанням продукція, що перебуває на робочих місцях і міжцехових складах.
Обсяг оборотних коштів, вкладених у незавершене виробництво, пропорційний:
одноденній операційній собівартості товарної продукції (а виходить, і обсягу виробництва);
тривалості виробничого циклу (що залежить, від особливостей конструкції, технології, організації виробництва, структури продукції, що випускається);
коефіцієнту наростання витрат у незавершеному виробництві.
(4)
де кнз - – коефіцієнт наростання витрат у незавершеному виробництві;
Тциклу – тривалість виробничого циклу в днях;
О – одноденний випуск товарної продукції за операційною собівартістю.
Одноденна операційна собівартість визначається як частка від ділення витрат на виробництво продукції за період (звичайно за 4 -й квартал) на тривалість періоду.
Проблема забезпечення надійності нормування оборотних коштів у незавершеному виробництві полягає в тім, що тривалість виробничого циклу не є об'єктом виробничого обліку, а визначається лише приблизно на основі періодичних досліджень.
Коефіцієнт наростання витрат у незавершеному виробництві визначається як частка від ділення середньої операційної собівартості незавершеного виробництва на операційну собівартість товарної продукції.
Варто пам'ятати, що нормування оборотних коштів у незавершеному виробництві для підприємств із великою номенклатурою продукції здійснюється за групами однотипних виробів – по типовому представнику від кожної групи. Для кожного виду продукції визначається середньозважена тривалість виробничого циклу, а потім – і середньозважена тривалість виробничого циклу (Тциклу) по підприємству в цілому.
(5)
де i – індекс виду продукції;
– середньозважена
тривалість виробничого циклу i
– го найменування
продукції;
di – питома вага продукції i – го найменування в загальному обсязі виробництва.
5. Нормування оборотних коштів по готовій продукції на складі
До готової продукції на складі відноситься продукція, повністю завершена обробкою й складанням, здана на склад готової продукції, про що оформлені відповідні документи.
Норматив обігових коштів по готовій продукції на складі визначається розрахунковим шляхом на основі загальної формули (1).
Н=N×О
Норма запасу оборотних коштів у днях запасу, N, включає наступні відрізки часу:
на комплектування виробів по кожному замовленню,
на пакування замовленої партії товару;
на оформлення й здачу платіжних документів у банк.
Приклад.
Розрахувати середню норму оборотних коштів по готовій продукції на складі, якщо відомо середня тривалість часу за окремими операціями.
Вид про-дукції |
Питома вага, di |
Час окремих операцій, днів |
Норма запасу, N×d |
|||
комплектування |
пакування, маркування |
Відвантаження, фактурування |
Усього, N |
|||
А |
0,3 |
3 |
1 |
2 |
6 |
1,8 |
Б |
0,4 |
5 |
1 |
2 |
8 |
3,2 |
В |
0,1 |
1 |
|
1 |
2 |
0,2 |
Г |
0,2 |
2 |
|
1 |
3 |
0,6 |
Усього |
1,0 |
|
|
|
|
5,8 |
Отже, середньозважена норма оборотних коштів по готовій продукції на складі становить 5,8 днів.
Сукупний норматив за всіма елементами нормованих оборотних коштів підприємства розраховується як їхня сума. Ці дані використовуються при розробці фінансового плану й визначенні необхідного приросту (вивільнення) нормативу обігових коштів.