2. Фактори, що визначають потребу у фінансуванні оборотних коштів

У фінансовому менеджменті капітал, інвестований в оборотні кошти, розглядається:

1. як капітал, необхідний для безперебійної роботи фірми;

2. іммобілізовані грошові кошти;

3. джерело додаткових витрат по зберіганню запасів.

При дефіциті оборотних коштів, можливі два варіанти або їхня комбінація.

1. Збільшуються видатки на їхнє залучення зі сторони.

2. Підприємство вчасно не розраховується за своїми зобов'язаннями. До нього втрачається довіра партнерів по бізнесу.

Наявність надлишку оборотних коштів еквівалентна втраченій вигоді за умов їх продуктивного використання, наприклад, перебуваючи на депозитному рахунку в банку.

У цьому зв'язку метою будь-якої фірми є формування й використання мінімально необхідного для роботи підприємства оборотного капіталу.

На величину потреби в оборотних коштах впливають наступні фактори:

• умови постачання: кількість постачальників, строки поставки, розмір транзитних партій, номенклатура матеріалів і комплектуючих, форми розрахунків;

• організація виробничого процесу в просторі й часі: тривалість виробничого циклу, номенклатура продукції, характер наростання витрат у незавершеному виробництві;

• умови реалізації продукції: кількість споживачів, їхня віддаленість, призначення продукції, умови транспортування, форми розрахунків.

Фінансовий менеджер управляє не тільки величиною, але й структурою оборотного капіталу, впливаючи на показники ліквідності й платоспроможності.

Питома вага оборотних коштів у підсумку балансу залежить від галузевої приналежності, ефективності менеджменту, кредитної політики підприємства.

Фінансове управління оборотними коштами має на меті їх планування, організацію, контроль. При цьому прагнуть використовувати мінімально необхідну величину оборотних коштів.

Контроль використання оборотних коштів передбачає порівняння фактичної величини оборотних коштів з нормативним (плановим) значенням.

Найбільш точно потреба в оборотних коштах встановлюється в процесі їх нормування. Головне завдання нормування – визначення мінімальної величини оборотних коштів для безперебійного фінансування витрат на виробництво й продаж продукції, здійснення розрахункових операцій у встановлені строки.

Норматив оборотних коштів розраховується за формулою (1):

Н=N×О, (1)

де N – норма оборотних в днях запасу;

О – одноденні витрати матеріальних ресурсів. Встановлюються на основі кошторису витрат на виробництво (звичайно за 4 -й квартал).

Приклад За формою нижчеподаної таблиці визначити потребу в оборотних коштах, іммобілізованих у запасах готової продукції на складі. Випуск продукції за виробничою собівартістю у четвертому кварталі становив 8 100 тис. грн. Норма запасу оборотних коштів по готовій продукції на складі – 2 дні. Як зміниться потреба в оборотних коштах у зв'язку із затримкою відвантаження продукції на 2 дні через неподання вагонів?

Розв’язання

Щоб скористатися формулою (1), необхідно знайти одноденний випуск продукції за виробничою собівартістю.

О=ТС/ Д,

де Д – кількість днів у кварталі (90 днів).

О=8100/ 90=900 тис. грн./ день.

Норматив обігових коштів Н=2 дні×900 грн./ день=1 800 тис. грн.

Якщо запаси готової продукції на складі збільшаться зверх норми на 2 дні запасу, то знадобляться грошові кошти для фінансування наднормативних запасів готової продукції в обсязі (2+2)×900=3 660 тис. грн.

Додаткову потребу в оборотних коштах підприємство може компенсувати або нарощуючи свою заборгованість постачальникам, або залучаючи короткостроковий банківський кредит.

Завдання нормування оборотних коштів.

Оборотні кошти варто нормувати з наступних причин.

По-перше, правильне визначення нормативу обігових коштів забезпечує безперебійність операційного циклу, своєчасне виконання замовлень клієнтів.

По-друге, нормування оборотних коштів дозволяє раціонально використовувати грошові кошти, інвестовані в оборотний капітал.

По-третє, обґрунтовані нормативи оборотних коштів забезпечують надійність поставок, зниження ризиків підприємницької діяльності.

Розрахунок планової потреби в оборотних коштах передбачає розробку норм запасу на відносно тривалий період і нормативів за окремими елементами оборотних коштів на більш короткі проміжки часу (квартал, рік). Розробка часткових нормативів обігових коштів за окремими їх елементами (сировина й матеріали, незавершене виробництво, готова продукція на складі) має свої особливості, які будуть розглянуті у подальшому викладі.