
- •Тема 1 Анатомія серця: розташування і будова серця, анатомія камер серця. Велике і мале кола кровообігу.
- •Виділяють три кола кровообігу:
- •Праве передсердя
- •Правий шлуночок
- •Правий передсердно–шлуночковий отвір
- •Ліве передсердя
- •Лівий шлуночок
- •Лівий передсердно–шлуночковий отвір
- •Отвір аорти
- •Стінка серця
- •Ендокард
- •Міокард
- •Судини серця Кровопостачання серця
- •Крововідтік від серця
- •Іннервація серця
- •Осердя; перикард; навколосерцева сумка
- •Топографія серця
- •Розвиток серця в ембріогенезі. Аномалії і варіанти розвитку серця.
- •Зміни кровообігу після народження
- •Аномалії розвитку серця
- •Деякі особливості внутрішньоорганного кровообігу
- •Низхідна частина аорти низхідна аорта
- •Гілки грудної частини аорти; грудної аорти
- •Загальна анатомія венозних судин. Вени тулуба. Внутрішньосистемні і міжсистемні венозні анастомози.
- •Непарна вена
- •Півнепарна вена
Іннервація серця
Серце (cor) отримує:
- чутливу іннервацію;
- симпатичну іннервацію;
- парасимпатичну іннервацію.
Іннервують серце симпатичні та парасимпатичні нерви.
Симпатичні завузлові волокна, що йдуть від шийних та верхніх грудних вузлів симпатичного стовбура (ganglia cervicalia et ganglia thoracica superiora trunci sympathici) утворюють:
- верхній шийний серцевий нерв (n. cardiacus cervicalis superior);
- середній шийний серцевий нерв (n. cardiacus cervicalis medius);
- нижній шийний серцевий нерв (n. cardiacus cervicalis inferior);
- грудні серцеві гілки (rr. cardiaci thoracici).
Ці нерви прискорюють ритм серцевих скорочень і збільшують їх амплітуду, розширюють вінцеві судини (vasa coronaria).
Парасимпатичні передвузлові волокна ідуть в складі блукаючого нерва (nervus vagus), утворюючи:
- верхні шийні серцеві гілки (rr. cardiaci cervicales superiores);
- нижні шийні серцеві гілки (rr. cardiaci cervicales inferiores);
- груднi серцевi гілки (rr. cardiaci thoracici).
Вони сповільнюють ритм серцевих скорочень, зменшують їх амплітуду і звужують просвіт вінцевих артерій (lumen arteriarum coronariarum).
Чутливі волокна від рецепторів стінки серця ідуть у складі серцевих нервів (nn. cardiaci) і серцевих гілок (rr. cardiaci) до головного та спинного мозку.
Нерви серця утворюють;
- поверхневе позаорганне серцеве сплетення (plexus cardiacus superficialis);
- глибоке позаорганне серцеве сплетення (plexus cardiacus profundus).
Гілки позаорганних серцевих сплетень переходять в єдине внутрішньоорганне серцеве сплетення (plexus cardiacus intramuralis), яке умовно поділяється на:
- підепікардіальне сплетення (plexus cardiacus subepicardialis);
- внутрішньом’язове сплетення (plexus cardiacus intramuscularis);
- підендокардіальне сплетення (plexus cardiacus subendocardialis).
Особливо розвинуте підепікардіальне сплетення, яке В.П. Воробйов поділив на 6 частин.
Осердя; перикард; навколосерцева сумка
(pericardium)
Серце вкрите осердям і складається із:
- зовнішнього волокнистого осердя (pericardium fibrosum), яке біля основи великих судин серця переходить на їх зовнішню оболонку;
- внутрішнього серозного осердя (pericardium serosum).
Серозне осердя (pericardium serosum) має:
- пристінкову пластинку (lamina parietalis), яка вистеляє зсередини волокнисте осердя (pericardium fibrosum);
- нутрощеву пластинку (lamina visceralis).
Ці пластинки сформовані серозною оболонкою (tunica serosa).
Пристінкова пластинка (lamina parietalis) та нутрощева пластинка; епікард (lamina visceralis; epicardium) вкривають серце (cor) ззовні і переходять одна в одну в ділянці основи серця (basis cordis).
Між пластинками серозного осердя (pericardium serosum) міститься щілиноподібний простір – осердна порожнина (cavitas pericardialis), в якій є невелика кількість серозної рідини.
В осердній порожнині (cavitas pericardialis) виділяють такі осердні пазухи:
- осердна поперечна пазуха (sinus transversus pericardii);
- осердна коса пазуха (sinus obliquus pericardii).
Осердну поперечну пазуху (sinus transversus pericardii) обмежовують:
- спереду початкові відділи аорти і легеневого стовбура;
- ззаду стінка правого передсердя та верхня порожниста вена.
Осердна коса пазуха (sinus obliquus pericardii) розміщена на діафрагмовій поверхні між:
- основою легеневих вен зліва;
- нижньою порожнистою веною справа.