24.Стадії виборчого процесу.

Виборчий процес із виборів народних депутатів включає такі етапи: а)складання списків виборців, б)утворення територіально виборчих округів, в)утворення виборчих дільниць, г)утворення виборчих комісій, д)висування та реєстрація кандидатів у депутати, е)проведення передвиборної агітації, є)голосування, ж)встановлення результатів виборів депутатів. Виборчий процес завершується офіційним оприлюдненням.

25.Структура та функції політології.Методологія політології.

Ф-ції: раціоналізації,описова,роз’яснювальна, прогностична. Методи(підхід):загальні; специфічні(системний,поведінковий,кількісний,порівняльний);загальнологічні. Структура політології складається з об’єкту і предмету. Об’єкт – політ. Життя, події, прогнози, теорії, сфера політики. Предмет – політична система сус – ва.

26.Теократичні вчення ф.Аквінського.

Фома Акв – італ філософ,теолог(1225-1274). Його праця «Про панування владик» і «Сума теології». Він вважав: 1.людина є політ істотою, поодинці люди не можуть задов. Свої потреби.

2.Метою державності є спільне благо забезп умов для гідного життя.3.Питання походж. І сутн д-ви розгляд з позиції і в інтересах католицьк церкви.4.правитель може бути узурпатором,тираном.5.серед форм держ правління він розглядає: монархію,аристократію,тиранію.

Він говорив що вся влада від Бога.

27.Унітарна держава,її суть.

Держава – це сувер пол.-терит орг. Влади певної частини населення в соц.-неоднорідному сусп.,що має спец апарат управління і примусу,а також здійсн упр аг-сусп справами. Форма Д устрою – спосіб терит організації Д,що визначається принципами взаємовідносин Д як цілого і її терит складових.

За держ устроєм держ є:унітарна та федеративна.Унітарна(проста) держава,де частини її не мають свого суверенітету,всіх ознак державності.Деякі унітарні держ(Іспанія,Італія,Португалія, Україна) включають автономні утворення.

28.Глобальні політичні проблеми суч і шляхи їх вирішення.

Поняття глобальних проблем людства. Глобальні проблеми – це проблеми від вирішення яких залежить подальший соц. прогрес, доля цивілізації. Визначальною особливістю цих проблем є їхня комплексність, системність та загальний хар-р, зумовлені зростаючою єдністю сучасного світу, тенденціями до посилення взаємозв’язку і взаємозалежності існуючих економ. і політ. структур. Глоб. проблеми можна розділити на 4 основні групи: 1) соціально-політичного характеру: запобігання ядерній війні; припинення гонки озброєнь; мирне вирішення регіональних, міждержавних, міжнаціональних конфліктів; зміцнення системи загальної безпеки; будівництво світу без насилля. 2) соціально-економічного характеру: подолання економічної відсталості і зв'язаних з нею злиденності й культурної відсталості; забезпечення ефективного виробництва та економічного зростання країн світу; пошук шляхів вирішення енергетичної, сировинної та продовольчої кризи; оптимізація демографічної ситуації, особливо у країнах, що розвиваються; освоєння в мирних цілях навколоземного простору та Світового океану; 3) соціально-екологічні, що зумовлені подальшим погіршенням природного середовища проживання людей. З особливою гостротою постає необхідність здійснення заходів для поліпшення атмосфери, гармонійного розвитку живої й неживої природи, раціонального ви­користання природного потенціалу планети; 4) стосовно прав Людини, включаючи людський вимір суспіль­ного прогресу: дотримання соціальних, економічних та індивідуаль­них прав і свобод; ліквідація голоду, епідемічних захворювань, не­уцтва; духовний розвиток особистості; подолання відчуження лю­дини від природи, суспільства, держави, інших людей в результаті власної життєдіяльності''.