17. Поняття та форми правосуддя, Його відмінність від інших форм державної влади

Правосуддя – один з напрямків державної діяльності, спрямований на реалізацію особливої функції державної влади через розгляд і вирішення в судових засіданнях цивільних справ зі спорів щодо прав та інтересів громадян, підприємств, організацій та кримінальних справ і застосування, встановлених законом карних заходів щодо осіб, винних у вчинені злоччину, або випадення невинних.Регулюється К., Законом „про судоустрій тощо.Правосуддя здійснюється у формі цивільного, господарського, адміністративного, кримінального, а також конституційного судочинства виключно судами ( КСУ та судами загальної юрисдикції).

Відмінності правосуддя від інших форм держ.влади:- здійснюється лише судами, які є незалежними і підкоряються тільки закону;

- загальнообов’язковість судових рішень у справах, що проголошуються іменем держави та мають силу закону;- його сутність полягає у розгляді і вирішенні цивільних, господ., адмін.., кримін. справ у формі судових засідань за участю сторін та інших учасників процесу, який проводиться на засадах змагальності.- правосуддя здійснюється в чіткій процесуальній формі;

- правосуддя здійснюється за пріоритетом судової підвідомчості

22.Поняття принципів правосуддя, їх система та значення

Принципи правосуддя – це закріплені у Конституції та конкретизовані у Законі про судоустрій та процесуальному законодавстві основні, фундаментальні положення про мету, завдання, способи і форму діяльності суду, а також форми діяльності інших учасників судового процесу для досягнення єдиного і необхідного результату здійснення правосуддя – законного і обґрунтованого рішення суду і його виконання

Принципи:- законність;- здійснення правосуддя виключно судами;- гарантування всім суб’єктам правовідносин права на судовий захист;- рівність всіх учасників судового процесу перед законом і судом; - забезпечення доведеності вини, публічність кримінального процесу;- змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і доведеності перед судом їх переконливості, принцип диспозитивності;- підтримання державного обвинувачення в суді прокурором;- забезпечення обвинуваченому права на захист;- гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;- забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

- обов’язковість рішень суду;- державна ( національна) мова судочинства;- всебічне, повне і об'єктивне дослідження обставин справи;- колегіальний і одноособовий розгляд справ у суді;- безпосередність та усність судового процесу.

23.Принципи на яких будується судова система України

Судова система – сукупність судових органів, діяльність яких спрямована на здійснення правосуддя в У. Судову систему У. складають:= Конституційний Суд (є єдиним органом конституційної юрисдикції)

= суди загальної юрисдикції (утворюють єдину систему судів) – здійснюють правосуддя шляхом розгляду і вирішення в судових засіданнях цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних та інших справ.Система судів загальної юрисдикції будується за принципами територіальності і спеціалізації, інстанційності.Для неї характерна єдність єдність всіх ланок при здійсненні правосуддя в Україні.В основу теритріальності судової системи покладено адміністративно-територіальний устрій держави, що передбачає поділ її території на адміністративно-територіальні одиниці та розподілення державно-владних понвожень між ними. Отже, принцип територіальності побудови судової системи забезпечує територіальне розмежування компетенції однорідних судів, тобто визначає межі судового округу.Відповідно до К. та чинного законодавства в системі судів загальної юрисдикції утворюються загальні та спеціалізовані суди окремих судових юрисдикцій, у яких може запроваджуватися спеціалізація судів із розгляду конкретних категорій справ відповідної юрисдикції. Інстанційність- Наявність трьох інстанцій і заборона розгляду в одній судовій установі однієї й тієї самої справи за двома інстанціями обумовлюють трьохрівневу побудову судової системи.Єдність системи судів загальної юрисдикції забезпечується: = єдиними засадами організації та діяльності судів; = єдиним статусом суддів; = обов'язковістю для всіх судів правил судочинства, визначених законом; = забезпеченням Верховним Судом України однакового застосування законів судами загальної юрисдикції; = обов'язковістю виконання на території України судових рішень; = єдиним порядком організаційного забезпечення діяльності судів; = фінансуванням судів виключно з Державного бюджету України; = вирішенням питань внутрішньої діяльності судів органами суддівського самоврядування