- •8. Натурфілософський етап розвитку античної філософії.
- •10. Філософське вчення Платона.
- •24. Антропологічний матеріалізм Феєрбаха.
- •38. Філософія г.Сковороди.
- •30. Філософський зміст психоаналізу(з.Фрейд, к.-г. Юнг,, е. Фром).
- •2. Предмет, структура та функції філософії.
- •56. Основні закони та категорії діалектики
- •44. Поняття матерії. Філософське тлумачення структурних рівнів матеріального світу та руху, простору і часу.
- •54. Особливості наукового пізнання. Методи наукового пізнання.
- •16. Антропоцентричний, гуманістичний характер філософії епохи Відродження.
- •4. Філософі Стародавньої Індії.
- •18. Філософія Нового Часу: загальна характеристика.
- •26. Філософія життя” – формування нової філософської парадигми.
- •32. Філософська антропологія
- •46. Проблема свідомості в історії філософської думки. Свідомість, її сутність, основні характеристики.Рівні.
- •Сучасні концепції походження свідомості
- •68. Глобальні проблеми сучасності та шляхи їх вирішення.
- •64. Рушійні сили і суб’єкти суспільного розвитку.
- •20. Філософські ідеї Просвітництва.
- •28. Марксизм як філософська течія
- •34. Оснвні періоди і особливості розвитку української філософії
- •52 .Чуттєве та раціональне пізнання, їх форми.
- •48. Свідомість і творчість. Феноменен творчість.
- •58. Філософський аспект проблеми походження людини. Концепції антропосоціогенезу.
- •66. Цінності, їх класифікація та значення в житті суспільства та особистості. Проблема ціннісних орієнтацій.
- •50.Поняття духовності. Дух,душа.
- •62.Суспільство як система. Структура суспільства.
- •12. Філософія епохи еллінізму.
- •42. Філософія національної ідеї Донцова і в.Липинського.
2. Предмет, структура та функції філософії.
Філософія (від грецького – любов до мудрості) – це наука про всезагальні закономірності, яким підкорені як буття, так і мислення людини, процесс пізнання.(вчення про найзагальніші закони розвитку природи, суспільства та мислення). Філософія є пізнанням сутності буття, остаточних засад буття, що здійснюються у виключно раціональній(розумній) формі. Людина через філософію намагається дати відповідь на такі питання:
Хто є я?
Що є світ навколо мене?
Хто є я у цьому світі?
Усвідомлює людина чи ні, але філософські міркування пронизують все її життя. Інколи стверджують, що завданням філософії є підвищення культурного рівня інтелекту людей.
Термін “Ф.” вперше зустрічається у Піфагора; в якості особої науки її вперше виділив Платон.
Предметом філософії є виявлення найбільш загальних закономірностей розв. світу, виражених в принципах, філ.законах та категоріях. Предметом ф. є не тільки визначення наявного і минулого, але й можливого і майбутнього. Предмет ф. характеризується своїм гуманістичним хар-ром, бо в центрі його змісту перебуває людина.
Основним питанням ф. як особливої науки є проблема відношення мислення до буття, свідомості до матерії.
Основне питання ф. дає можливість правильно орієнтуватись в історико-філ. процесі, визначати сутність будь-якої філ.системи. Основне питання ф. підкреслює, що всі явища світу умовно поділяєються на дві основні сфери – матеріальну і духовну. Вони утворюють єдність, якою характеризується усе, що існує в світі.
Питання про рух і розвиток – це важливе питання про те, в якому стані знаходиться світ, чи розв. він і людська сутність. В залежності від вирішення питання про рух і розвиток виникають дві протилежні кон-цепції- діалектика (вчення про розвиток) і метафізика (заперечує або спотворює розвиток).
Функції філософії
Функції філософії - основні напрями застосування філософії, через які реалізуються її цілі, завдання, призначення.
Основні функції філософії:
світоглядна;( функція сприяє формуванню цілісності картини світу, уявлень про його пристрій, місце людини в нім, принципів взаємодії з навколишнім світом)
онтологічна.(онтологія – вчення про буття)
гносеологічна;(гносеологія – наука про пізнання; одна із засадничих функцій філософії - має на меті правильне і достовірне пізнання навколишньої дійсності (тобто механізм пізнання).
методологічна; (ця функція полягає в тому, що філософія виробляє основні методи пізнання навколишньої дійсності.)
аксіологічна;(аксіологія – це наука про цінності)
соціальна(Соціальна функція - пояснити суспільство, причини його виникнення, еволюцію сучасний стан, його структуру, елементи, рушійні сили; розкрити протиріччя, вказати шляхи їх усунення або пом'якшення, вдосконалення суспільства.
Структура філософського знання : Онтологія - вчення про буття; Гносеологія - теорія пізнання; Аксіологія Етика - мораль, моральність; Естетика - про прекрасний; Філ.антропологія - про людину; Логіка; Історія філософії; соціальна філософія.
