3. Типи економічного мислення: стандартний і творчий.

Під економічним мисленням слід розуміти опосередковане і узагальнене відображення економічної дійсності, що включає: по-перше, пізнання економічної системи та притаманних їй об’єктів економічних законів та категорій; по-друге, засвоєння отриманих знань, їхнє перетворення, переконання, уміння та навички, мотиви діяльності; по-третє, реалізацію цих переконань, навичок і мотивів в економічну поведінку.

Основними типологіями економічного мислення є:

• за критерієм науковості: наукове і ненаукове;

• за критерієм способу або характеру: стандартне і творче;

Наукове мислення – спосіб осмислення дійсності, що базується на раціональному, системному, доказовому пізнанні. Основною метою є отримання об’єктивної істини.

Науковому мисленню притаманні такі основні ознаки:

1. строгість – полягає в його раціональності і доказовості, узгодженості всіх структурних елементів;

2. однозначність – внутрішня несуперечливість, тотожність за сенсом усіх тверджень, що притаманні певній теорії;

3. ефективність – здатність за скінчене число кроків досягти бажаного результату;

4. простота – досягнення наукового результату за мінімальне число дій, доступність до його використання іншим особам;

5. еврістичність – здатність приносити нові результати, можливість екстраполяції уже відомого, отриманого знання на нові сфери даної або іншої сфери науки.

Ненаукове мислення – мислення на обмежено раціональному або повністю ірраціональному, несистемному, недоказовому підході до економічної діяльності. Йому притаманні такі ознаки: несистемність, хаотичність, звернення до авторитету.

Всі види неекономічного мислення можна поділити на релігійне та містичне економічне мислення, ідеологічне та повсякденне. Повсякденне економічне мислення базується на здоровому глузді, життєвому досвіді, практичній кмітливості. Воно надзвичайно широко розповсюджено серед людей, які не мають фахової економічної освіти. Однак, воно є досить ефективним і дає можливість багатьом людям досягти значних індивідуальних економічних успіхів.

Наукове та повсякденне мислення має ряд відмінностей:

1). Наукове економічне мислення – це об’єктивні відомості про економіку, а повсякденне – суб’єктивні погляди.

2). Для наукового характерні всебічність, системність (цілісність) поглядів, а для повсякденного – уривчасті та однобічні відомості.

3). Для наукового характерним є з’ясування суті явищ і процесів, для ненаукового – поверхові уявлення про процеси, явища.

Релігійне та містичне – полягає у посиланні на авторитет; ведення економічних справ у відповідності до певних морально-етичних норм, проповідуваних релігією (заперечення лихварства у Християнстві).

Ідеологічне («ілюзорне») – прямо дискредитує наукове, економічне пізнання: ціннісні установки особистості закривають собою факти, і ціннісна складова в економічних судженнях ігнорує актуальну складову останніх, факти дійсних процесів і явищ. Це призводить до серйозних втрат в економічному пізнанні. Так формується доктрина – заздалегідь сформоване вчення, певна система філософських або інших поглядів.

Стандартне економічне мислення – мислення, коли рішення приймається на основі здорового глузду, загально прийнятих знань, ідей, теорій тощо.

Творче економічне мислення – пов’язане з виробленням нових методів розв’язання певних завдань та досягнення мети, з критичними підходами до існуючих ідей, теорій тощо.