Додаток б Короткий термінологічний словник

Басейн річковий (водозбір) — частина земної поверхні і товщі ґрунтів, з яких відбувається стік води у водостік або водойму. Води підземні — води, які містяться нижче рівня земної поверхні у товщах ґрунтів і гірських порід у будь-яких фізичних станах. Води поверхневі — води, які постійно або тимчасово перебувають на земній поверхні у формі різних водних об'єктів у рідкому (річки, озера, водосховища, болота) і твердому (льодовики, сніговий покрив) стані. Водне господарство — сукупність галузей народного господарства (водокористувачів), які користуються водами. Водний баланс — співвідношення за будь-який інтервал часу (рік, місяць, декаду тощо) запасів, витрачання та акумуляції (зміни запасу) води для річкового басейну чи іншого водного об'єкта або певної території. Водний кадастр — систематизований звід даних про водні ресурси держави.  Водний об'єкт — сформоване природою або штучно створене скупчення води (річка, озеро, болото, море, водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт). Водні ресурси — запаси поверхневих, підземних і морських вод певної території чи держави. Водогосподарський баланс — співвідношення між наявними для використання водними ресурсами на певній території і потребами в них водокористувачів.  Водозабір — споруда або пристрій для забору води із водного об'єкта.  Водойма — безстічний або зі сповільненим стоком поверхневий водний об'єкт.  Водокористування — використання вод (водних об'єкті») для задоволення потреб населення і галузей економіки (промисловості, сільського господарства, транспорту та ін.), у тім числі право на забір води, скидання стічних вод. Водосховище — штучна водойма місткістю понад 1 млн. м\ збудована для створення запасу води та регулювання стоку. Водостік — водний об'єкт (струмок, річка, канал), вода якого стікає у напрямі похилу в заглибленні земної поверхні (руслі). Гідрологічна станція — установа, яка виконує спостереження за водним режимом водних об'єктів, а також керує гідрологічними постами на території діяльності станції. Гідрологічний пост, водомірний пост — місце на водному об'єкті, обладнане спеціальним устаткуванням для систематичних гідрологічних спостережень. Гідрохімічний режим — зміна хімічного складу води водного об'єкта в часі. Ґрунтові води — підземні води, зосереджені в першому від поверхні водоносному шарі (горизонті). Забруднення природних вод — зміни складу і властивостей вод внаслідок господарської діяльності людини, що спричинює погіршення її якості. Землі водного фонду — землі, зайняті морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водоймами, болотами, а також островами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів. Канал — штучно створений водостік у руслі правильної (переважно трапеціє-видної) форми. Лиман — 1) затоплене водами гирло річки, яке не зазнає дії припливу і відпливу і перетворилося у мілководну затоку; 2) витягнута мілководна затока, яка утворюється при затопленні морем пригирлової частини річкової долини або балки внаслідок незначного опускання суходолу. Ліміт забору води — граничний обсяг забору води з водних об'єктів, який визначається дозволом на спеціальне водокористування. Моніторинг вод — система спостережень, збирання, обробки, збереження та аналізу інформації щодо стану водних об'єктів, прогнозування його змін та розробки науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття відповідних рішень. Озерний кадастр — систематизоване зведення даних про ресурси озер, в якому подано їхні головні гідрологічні характеристики. Озеро — природна водойма уповільненого водообміну, розміщена в заглибині суші (улоговині), яка не має безпосереднього зв'язку з морем. Раціональне водокористування — система заходів (технічних, юридичних, економічних та ін.), спрямованих на запобігання виснаження і забруднення водних ресурсів. Річка — водостік значних розмірів, що тече в розробленому ним руслі та живиться за рахунокчповерхневих і підземних вод. Регулювання стоку — штучний перерозподіл стоку в часі відповідно до вимог водокористувачів. Ставок — штучна водойма завглибшки 3-5 м (копань) або створена шляхом побудови греблі у долинах невеликих річок, струмків, на території балок чи ярів, площею до 1 км куб, що наповнюється поверхневими або підземними водами. Стічні води — води, які використані на виробничі або побутові потреби, одержали при цьому додаткові домішки (забруднення), що змінили їх первісний хімічний склад або фізичні властивості та підлягають видаленню з населених пунктів або промислових підприємств.