
- •Курганевич л.П. Водний кадастр
- •Передмова
- •Розділ 1. Виникнення і розвиток кадастрової діяльності
- •1.1. Визначення кадастру, класифікація
- •1.2. Розвиток кадастрової діяльності
- •Запитання для самоконтролю
- •Розділ 2. Кадастри природних ресурсів
- •2.1. Поняття кадастрів природних ресурсів
- •2.2. Земельний кадастр
- •2.3. Лісовий кадастр
- •2.4. Кадастр мінеральних ресурсів
- •Запитання для самоконтролю
- •Розділ 3. Водний кадастр: структура, історія становлення
- •3.1. Водні ресурси України та їхній облік
- •3.2. Історія становлення державного водного кадастру
- •Запитання для самоконтролю
- •Розділ 4. Державний водний кадастр: підземні води
- •4.1. Облік підземних вод і ведення кадастру
- •4.2. Особливості формування двк за розділом "Підземні води"
- •4.3. Моніторинг підземних вод для потреб ведення двк
- •4.4. Автоматизована інформаційна система двк "Підземні води"
- •Запитання для самоконтролю
- •Розділ 5. Державний водний кадастр "поверхневі води"
- •5.1. Загальні положення
- •5.2. Облік поверхневих вод
- •5.3. Порядок ведення кадастру
- •5.4. Зміст видань державного водного кадастру
- •5.5. Автоматизована інформаційна система двк "Поверхневі води"
- •Запитання для самоконтролю
- •Розділ 6. Державний водний кадастр: використання водних ресурсів
- •6.1. Загальні положення
- •6.2. Склад даних кадастру використання водних ресурсів
- •6.3. Особливості ведення кадастру водокористування
- •6.4. Використання кадастрових даних
- •6.5. Складання каталогів водокористування
- •Запитання для самоконтролю
- •Розділ 7. Сучасні підходи до ведення водного кадастру
- •7.1. Створення водного кадастру за матеріалами космічного зондування
- •7.2. Використання гіс-технологій при створенні регіональних кадастрів природних ресурсів
- •Запитання для самоконтролю
- •Бібліографічний список
- •Список законодавчих актів
- •Додатки додаток а Система оцінювання знань з курсу "Водний кадастр"
- •Додаток б Короткий термінологічний словник
- •Додаток в Структура основних інформаційних потоків при веденні кадастру використання водних ресурсів (доступно тільки при скачуванні)
7.2. Використання гіс-технологій при створенні регіональних кадастрів природних ресурсів
Створення і використання регіональних кадастрів природних ресурсів (РКПР) визначено Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2001 року "Про затвердження Положення про регіональні кадастри природних ресурсів".
РКПР — це офіційне поєднання даних щодо природних ресурсів й об'єктів, необхідне для управління в галузі забезпечення стійкого розвитку адміністративних територій. РКПР є основою територіальних інформаційних систем. Протягом декількох років Український науково-дослідний інститут екологічних проблем розробляє і впроваджує регіональний кадастр природних ресурсів Харківської області. Створено методичні і методологічні документи, інструментарій регіонального кадастру, проводиться збір інформації для заповнення баз даних. З метою створення організаційно-методичної бази РКПР підготовлено загальні нормативно-методичні документи, а саме: Концепція РКПР Харківської області, Положення про РКПР і Положення про уповноважений центр їхнього ведення. Програмне забезпечення підсистеми РКПР розроблено на базі ГІС Map Info 5.0 з використанням методики інтегрованої картографії. Оболонка інформаційної системи і програмні модулі, що реалізують комплексні "оцінки, створені на мові С++ ; окремі модулі, виконуючі в середовищі ГІС, написані на мові MapBasic. Системи працюють в середовищі операційних систем Windows 98/NT/2000. Регіональний кадастр природних ресурсів призначений для обліку кількісних, якісних та інших характеристик природних ресурсів й об'єктів визначеної території, обсягів, характеру і режиму їхнього використання, аналізу та оцінки природно-ресурсного потенціалу області, її окремих територій, раціональності його використання в інтересах органів державного управління і місцевого самоврядування, об'єктів економічні діяльності і потенційних інвесторів (Макаровський, 2004). Регіональний кадастр Харківської області створювався поетапно шляхом розробки і введення в експлуатацію окремих підсистем, побудованих на єдиних методологічних принципах. Кожна підсистема налічує визначений тип ресурсів, створена за єдиною технологією, функціонує автономно, може використовуватися самостійно. Доведено, що регіональний кадастр природних ресурсів повинен функціонувати як спеціалізована інформаційно-аналітична система типу АРМ (автоматизоване робоче місце) спеціаліста-управлінця відповідного профілю, створена на базі ПС-технологій, і виконувати роль регіональної інформаційної системи в галузі управління природокористуванням та охороною навколишнього середовища. Вже створено дві окремі підсистеми РКПР — "Регіональний кадастр корисних копалин" і "Регіональний кадастр водних ресурсів". Підсистема "Регіональний кадастр водних ресурсів" (РКВР) призначена для обліку водних ресурсів та об'єктів, аналізу водозабезпечення області та її окремих територій, інформаційного забезпечення здійснення різних видів водокористування, порівняльної оцінки екологічного стану вод. Вона дає змогу кількісно охарактеризувати поверхневі водні ресурси, їхній розподіл за окремими адміністративно-територіальними районами, водозборами окремих річок, а також якісно оцінити екологічний стан вод, їх забрудненість і придатність до використання (господарсько-питного і культурно-побутового, промислового, рекреаційного, бальнеологічного, сільськогосподарського тощо), виявляти основні інгредієнти-забруднювачі. У підсистемі реалізовано типову схему обробки інформації (рис. 7.1).
Рис. 7.1. Типова схема обробки інформації в регіональному кадастрі природних ресурсів (доступно тільки при скачуванні)
До умовно-постійної інформації зачислено електронну карту підсистеми із шарами: адміністративні райони і межі; центри адміністративно-територіальних одиниць; населені пункти; поверхневі водні об'єкти (річки, озера, водосховища, водопроводи і канали); пункти контролю якості вод, дані про характеристики водних об'єктів, нормативи водокористування, ГДК тощо. Змінна інформація містить дані про водні ресурси — кількісні (запаси води у водосховищах, стокові характеристики річок різної забезпеченості) та якісні (результати моніторингу якості вод на пунктах контролю різних суб'єктів). Якісні характеристики не стільки виявляють забрудненість води окремими компонентами-забруднювачами, скільки комплексно визначають властивості води як ресурсу з точки зору екологічної безпеки водної екосистеми та її придатності для різних видів використання. Окрім комплексних оцінок, у підсистемі реалізована можливість аналізу забруднення за обраними інгредієнтами, що відповідає практиці водогосподарського менеджменту. Спеціалізоване програмне забезпечення дає змогу наочно представляти результати комплексних оцінок якості та оцінювати якість води як комплексною, так і з виявленням "внеску" в забруднення окремих контрольованих забруднюючих речовин.