V. Зміст навчання інфекційні гранульоми лор - органів

В клінічній практиці найбільш часто зустрічаються туберкульозні, сифілітичні, склеромні гранульоми і більш рідко актимікоз, проказа і сап.

Зупинимося на інфекційних гранульомах, які найбільш часто зустрічаються.

Т у б е р к у л ь о з.

Розрізняють дві форми туберкульозних гранульом: туберкульоз і вовчак.

Гістологічно і клінічно вони дуже подібні один з одним, і відрізняються тільки тим, що вовчак має менш активний перебіг і більш доброякісний, маючи при цьому схильність до рубцевання.

Паталогоанатомічні зміни при туберкульозі ЛОР органів полягають в появі горбиків, в яких знаходяться гіганські клітини. Відмічається розпад горбиків, який приводить до ульцерації.

Туберкульоз носа, глотки і гортані в усіх випадках є вторинного походження. Первинне вогнище міститься найчастіше в легенях, потім у кістках та інших органах.

Туберкульоз носа.

В порожнину носа інфекція може проникнути лімфагематогенним шляхом і безпосередньо через тріщини в слизовій оболонці у туберкульозного хворого.

Туберкульоз носа може проявлятися у вигляді інфільтрату і виразки. Локалізується проце найчастіше на носовій перегородці в хрящовому відділі на дні носа і в передніх відділах нижніх носових раковин.

Симптоми: закладання в носі, утворення кірок, слизокриваві виділення з носа і невеликий біль. При появі виразок – може виникнути дефект носової перегородки в хрящевій її частині.

Діагностика: при наявності туб. процеса в легенях, суглобах гортані – не викликає затруднень.

Диференціальний д-з: з сифілісом (третичний період) вражає хрящ і кістковий відділ перегородки носа – серелогічні реакції: від пухлин – біопсія.

Лікування: специфічне: ПАСК, стрептоміцін, фтивазід, та ін. Місцево: трихлоруксусна кислота, 80: молочна кислота, 10-20% мазі піроголовлі кислоти. Гальванокаустика, кріохірургія, тубус-кварц.

Туберкульоз гортані: - це найбільш частий і важкий прояв туберкульозу верхніх дихальних шляхів. Інфекція поширюється спутогенним шляхом (харкотинням), рідше – лімфогенним.

Виділяють три стадії ТГ: утворення інфільтрату

утворення виразок

враження хрящів.

Симптоматика: Скарги залежать від локалізації туб. процесу:

1. Якщо інфільтрат локалізується в міжчерпакуватому просторі – це може не спричинити ні яких розладів.

2. Локалізація інфільтрату на зв'язці призводить до хрипоти голосу.

3. На надгортаннику, черпаках – болі при ковтанні, дісфагія.

4. При великому інфільтраті – затруднене дихання.

5. Кровохаркання – не характерний симптом ТГ.

Ларингоскопія: картина залежить від стадії ТГ. Будемо бачити: інфільтрат – червона одна зв'язка, на боку враженого легкого; виразка – з підритими краями і некротичним дном, покритим грануляціями; хондрит – різкий набряк, який призводить до утруднення дихання, іноді викликає асфіксію.

Взагалі ларингоскопічна картина може бути дуже різноманітною.

Діагноз: скарги хворого, локалізація процесу на боці хворої легені.

Диференціювати з склеромою, сифілісом, онкозахворюваннями.

Лікування: Стрептоміцін, ПАСК, фтивазід. Вливання і і інгаляції стрептоміцину. Для поліпшення відходження харкотиння – вливати в гортань 1-2% розчин ментолу у вазеліновому маслі. Протікання виразок трихлоуксосною кислотою, ваготілом. Кріохірургія.

При болях – анестезін в порошках перед вживанням страв – анестезін з ментолом і спіртом – для змащювання гортані;

• при дисфагічних розладах застосовують внутрішньошкірну новокаїнову блокаду за А.Н. Вознисенським;

• вприскування у верхньогортанний нерв етилового спирту 0,5 – 1мл;

• вагосимпатичну блокаду за А.А. Вишневським.