- •Вопрос 4:
- •Вопрос 3:
- •Вопрос 2:
- •Вопрос 40
- •Вопрос 49
- •Вопрос 23
- •Вопрос 28
- •Вопрос 6
- •6. Інтеграційні форми підприємств та організацій (асоціації, консорціуми, корпорації, фінансово промислові групи, холдинги тощо). Мета їх створення, особливості та ефективність діяльності.
- •7. Підприємницька діяльність як основна сучасна форма господарювання, принципи здійснення, форми, типи, моделі підприємницької діяльності. Правове забезпечення підприємництва.
- •Підприємництво як сучасна форма господарювання
- •Вопрос 29
- •Вопрос 45
- •Билет 33
- •Вопрос 30
- •Вопрос 12.
- •Вопрос 13.
- •Вопрос 14.
- •Вопрос №47
- •Вопрос 48. Методы установления цен:
- •Метод установления цен на основе издержек производства.
- •Метод безубыточности
- •Метод ориентации на спрос:
- •Метод ориентации на конкуренцию:
- •2. Определение цены на основе спроса потребителей
- •Вопрос 10. Организационные структуры управления предприятиями
- •Вопрос 8.
- •Вопрос 46
- •Вопрос 39.
- •Вопрос 42.
- •Раздел III. Стандарты и их применения
- •Вопрос 16
- •32 Вопрос
- •9 Вопрос
- •5 Вопрос
- •17 Обігові кошти. Нормування обігових коштів.
- •2. Нормирование оборотных средств в незавершенном производстве.
- •Вопрос 55
Вопрос 3:
Основними правовими актами, які регулюють діяльність підприємств, є: Господарський кодекс Україні від 16.01.2003 року № 436-ІУ, Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» від 15.05.2003 року № 755-ІУ, статут підприємства, Генеральна тарифна угода, колективний договір, Класифікація організаційно-правових форм господарювання, затверджена наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 22.11.1994 року № 288 та інші правові документи, що регулюють окремі напрями діяльності підприємства.
Господарський кодекс України регламентує порядок створення, реєстрації, ліквідації і реорганізації підприємств; розкриває загальні принципи управління підприємством і самоврядуванням трудового колективу; розглядає механізм формування і використання майна підприємств; визначає види господарської, економічної і соціальної діяльності підприємств; фіксує права і відповідальність у здійсненні господарської діяльності; регулює відносини з іншими господарюючими суб'єктами та державою.
Підприємство вважається створеним і набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації.
Окремими видами діяльності підприємство може займатися тільки на підставі спеціального дозволу (ліцензії). Підприємство діє на основі статуту.
Статут підприємства — це зібрання обов'язкових правил, що регулюють його взаємовідносини з іншими суб'єктами господарювання, а також індивідуальну діяльність.
Підприємство діє на основі статуту. Статут затверджується власником (власниками) майна, а для державних підприємств - власником майна за участю трудового колективу.
У статуті підприємства визначаються власник та найменування підприємства, його місцезнаходження, предмет і цілі діяльності, його органи управління, порядок їх формування, компетенція та повноваження трудового колективу і його виборних органів, порядок утворення майна підприємства, умови реорганізації та припинення діяльності підприємства.
Статут затверджується власником (власниками) майна, а для державних підприємств — власником майна за участю трудового колективу.
У статуті підприємства визначається орган, який має право представляти інтереси трудового колективу (рада трудового колективу, рада підприємства, профспілковий комітет та ін.).
Колективний договір — це угода між трудовим колективом в особі профспілки та адміністрацією або власником, яка щорічно переглядається і регулює їх виробничі, економічні і трудові відносини.
Колективним договором регулюються виробничі, трудові і економічні відносини трудового колективу з адміністрацією підприємства, питання охорони праці, соціального розвитку, участі працівників у використанні прибутку підприємства, якщо останнє передбачене статутом підприємства.
Господарський кодекс України, статут, колективний договір регламентують трудові доходи працівника підприємства. В них підкреслюється, що власник або уповноважений ним орган установлює фонд оплати праці на умовах, визначених колективним договором (угодою).
Трудові доходи найманого працівника підприємства визначаються трудовим договором відповідно до законодавства України, а для інших працівників — угодою між ними. Трудові доходи працівника підприємства регулюються податками.
Генеральну угоду (далі - Угода) укладено відповідно до Закону України "Про колективні договори і угоди" ( 3356-12 ) між Кабінетом Міністрів України і Конфедерацією роботодавців України, з однієї сторони,та всеукраїнськими профспілками і профоб'єднаннями(згідно з додатком 1),з другої сторони (далі -Сторони).
Угода спрямована на удосконалення колективно-договірного регулювання соціально-трудових відносин, розвиток соціального партнерства, реалізацію конституційних прав і гарантій працівників і роботодавців.
