100. Сутність та шляхи розв’язання глобальних екологічних проблем сучасності.

Шляхи вирішення екологічної проблеми

• швидкий розвиток і використання таких основних видів самовідновлюваної енергії як сонячна, вітрова, океанічна, гідроенергетична інше;

• структурні зміни у використанні існуючих невідновлюваних видів енергії, а саме: збільшення частки вугілля в енергобалансі при зменшенні долі нафти і газу, оскільки запаси останніх на планеті значно менші, а їх цінність для хімічної промисловості набагато більша;

• необхідність створення екологічно чистої вугільної енергетики, яка б працювала без шкідливих викидів газу;

• розробка всіма країнами конкретних заходів з дотримання екологічних стандартів – чистоти повітря, водних басейнів, раціонального споживання енергії, підвищення ефективності своїх енергетичних систем;

• вивчення запасів всіх ресурсів з використанням найновіших досягнень НТР;

• інтенсивний розвиток країнами, що розвиваються, власного сировинного господарства, включаючи переробні галузі господарства;

• призупинення вирубки лісів, особливо тропічних, забезпечення їх раціонального використання;

• формування у людей екологічного світогляду, що дозволило б розглядати всі економічні, політичні, юридичні, соціальні, ідеологічні, національні, кадрові питання як в рамках окремих країн, так і на міжнаціональному рівнях;

• комплексна розробка законодавства про охорону навколишнього середовища, в тому числі про відходи;

• нарощування екологічних інвестицій.

Кіотського протоколу, згідно з яким розвинуті країни взяли зобов'язання до 2008-2012 рр. скоротити викид парникових газів у середньому на 5,2% проти рівня 1990 р.

102. Сутність та сучасні форми прояву глобальної демографічної проблеми.

Демографічна проблема — сукупність соціально-демографічних проблем сучасності, що зачіпають інтереси всього людства. Найважливіші проблеми світового масштабу в галузі демографії мають негативні тривалі наслідки: демографічний вибух та неконтрольована урбанізація у країнах, що розвиваються, демографічна криза та криза великих міст у розвинутих країнах, стихійна міграція, особливо зовнішня, яка ускладнює політичні відносини між країнами. Нерівномірне збільшення населення супроводжується його перерозподілом. Чисельність населення в розвинутих країнах знизилась із 33,1% в 1950 р. До 20,5% в 2000 р., тоді як у країнах Азії, Африки й Латинської Америки воно відповідно зросло з 66,9% в 1950 р. до 79,5% у 2000 р.. У результаті саме в ці країни переміщується епіцентр світових продовольчих, енергетичних проблем. Найвищі темпи приросту спостерігаються в Латинській Америці. Якщо вони зберігатимуться і надалі то населення цього континенту досягне 600 млн. жителів. Однак, по оптимальних демографічних прогнозах експертів ООН в кінці тисячоліт тя чекаються зміни в середніх темпах приросту населення:на приблизно з 2,2% до 0,8%. Але незважаючи на це. низькі темпи приросту очікуються лише після 2075року, а стабілізація чисельності населення ще пізніше - після 2100 року. Таким чином до кінця 2010 року очікується дуже складна демографічна ситуація. Демографи ООН припускають, що до 2010 року населення планети буде розподілятись таким чином: біля 1,5 млрд. - в розвинутих країнах і більше 5 млрд. - в решті країн. За прогнозам експертів ООН, до 2025 року населення світу досягне 8,3 млрд. людей. На земній кулі щорічно народжується більш ніж 130млн. людей, вмирає 50млн.; таким чином, приріст населення складає близько 80млн. людей.