- •Тема 19: Фінанси Європейського Союзу
- •1. Передумови та етапи формування єс
- •Бреттон-Вудська валютна система
- •2. Інституції єс та інтегрована система управління
- •До основних елементів світової валютної системи належать:
- •3. Спільний бюджет країн-членів єс
- •4. Європейська валютна система. Європейський валютний союз
- •5. Фінансові взаємовідносини між країнами в межах єс
2. Інституції єс та інтегрована система управління
Світова валютна система — це форма організації та регулювання валютних відносин, які закріплені в міжнародних угодах та обслуговують міжнародний рух товарів і факторів виробництва.
Світова валютна система виникла в середині ХІХ ст. одночасно з розвитком міжнародних економічних відносин.
Функції світової валютної системи:
сприяння розвитку товарообмінних операцій;
установлення правил та механізмів для забезпечення оптимального співвідношення між національними грошовими відносинами;
сприяння у здійсненні розрахунків через систему фінансово-посередницьких закладів.
До основних елементів світової валютної системи належать:
міжнародна валютна ліквідність — це здатність певної країни забезпечити своєчасне погашення своїх міжнародних зобов’язань. Міжнародні ліквідні ресурси включають такі елементи, як золотовалютні резерви, резервні кредити в МВФ і розрахунки в СПЗ та євро;
резервні валюти (золото й національні валюти провідних розвинутих країн світу, євро та СПЗ), міжнародні розрахункові одиниці (євро та СПЗ);
уніфікований режим валютних паритетів;
регламентація режимів валютних курсів;
світовий грошовий товар. Приймається кожною державою самостійно як еквівалент вивезеного з неї багатства та для обслуговування міжнародних економічних відносин. Міжнародним грошовим товаром можуть бути резервні валюти;
міждержавне регулювання валютних обмежень;
уніфікація правил використання міжнародних кредитних засобів обігу;
режим світових валютних ринків і ринків золота;
міжнародні організації, які здійснюють міждержавне валютне регулювання.
Світова валютна система базується на різних формах світових грошей. Світовими називаються гроші, які обслуговують економічні, політичні та культурні міжнародні відносини. У своєму розвитку функціональна форма світових грошей зазнала значних змін. Світова валютна система сьогодні базується на кількох національних валютах провідних країн світу та міжнародних валютних одиницях (євро та СПЗ).
Світова валютна система є сукупністю механізмів і правил, що забезпечують зв’язки між національними та регіональними валютними системами.
Регіональна валютна система — це договірно-правова форма організації валютних відносин між групою країн (наприклад, Європейська валютна система об’єднує 12 країн Європи). Регіональна валютна система відображає особливості функціонування економічних відносин в окремих регіонах світу.
У період світової економічної кризи 1929—1933 рр. із крахом золотодевізного стандарту єдина світова валютна система перестала існувати. Вона розпалася на валютні блоки — регіональні валютні угруповання, які вступили в жорстку конкуренцію між собою. Таких регіональних блоків сформувалося три: стерлінговий, доларовий та золотий.
Валютний блок — це угруповання країн, залежних в економічному, валютному і фінансовому аспектах від держави, що керує ним та диктує йому єдину політику у сфері міжнародних економічних відносин та використовує їх як привілейований ринок збуту, джерело дешевої сировини, вигідну сферу вкладень капіталу.
Основні характерні риси валютного блоку:
курс залежних валют прикріплюється до валюти країни, що керує угрупованням;
міжнародні розрахунки країн, які входять у блок, здійснюються у валюті країни-гегемону. Їхні валютні резерви зберігаються в країні-гегемоні;
забезпеченням залежних валют є казначейські векселі та облігації державних позик країни-гегемона.
Основні валютні блоки:
Стерлінговий блок виник у 1931 р. До нього увійшли: країни Британської співдружності націй, крім Канади, Ньюфаундленда, а також Сянган (Гонконг); деякі держави, які тісно економічно пов’язані з Великобританією: Єгипет, Ірак, Португалія. Пізніше приєдналися Данія, Норвегія, Швеція, Фінляндія, Японія (де-факто), Греція, Іран.
Доларовий блок створено в 1933 р. Його членами є: США, Канада, країни Латинської Америки.
Золотий блок створено в червні 1933 р. До нього увійшли: Франція, Бельгія, Нідерланди, Швейцарія, а потім Італія, Чехословаччина, Польща. Мета — штучне підтримання незмінного золотого вмісту своїх валют.
