2. Методологічні основи теорії фінансів

Фінансова наука вивчає явища та процеси, які здійснюються у державі при створенні та використанні фондів фінансових ресурсів на цілі її економічного та соціального розвитку.

Об’єктом дослідження фінансової науки є фінансові ресурси, які формуються в результаті функціонування, розподілу, перерозподілу та накопичення. В залежності від того, на якому рівні проводиться дослідження, фінансові ресурси мають той чи інший конкретний вигляд. Якщо дослідження проводиться на макрорівні (рівень регіону або країни), то досліджуються інтегральні показники загальної величини фінансових ресурсів, їх динаміка, взаємозв’язок з валовим внутрішнім продуктом, фондом оплати праці, їх структура, розміщення за місцем володіння та розпорядження. Якщо дослідження проводиться на мікрорівні, то об’єктом дослідження є фонди фінансових ресурсів на рівні господарюючого суб’єкта або окремого громадянина. Такими фондами можуть виступати сума валових доходів і валових витрат, амортизаційних відрахувань, прибутку, грошова вартість основних фондів та обігових коштів.

Предметом дослідження фінансової науки є суттєві закономірності руху фінансових ресурсів, який виникає у результаті діяльності держави, підприємницьких структур, організацій та окремих громадян, що пов’язана зі створенням та використанням фондів фінансових ресурсів. Такі закономірності мають однаковий якісний характер в незалежності від того, хто спричиняє рух фінансових ресурсів і суттєво змінюються тільки при якісних змінах економічної системи загалом. Предмет дослідження фінансової науки реалізує себе на кількох рівнях. На кожному з рівнів предмет дослідження має свої власні особливості прояву. звичайно вирізняють кілька рівнів дослідження предмету фінансової науки: макрорівень, мезорівень, мікрорівень. На мікрорівні предметом дослідження є закономірності руху фінансових ресурсів ( накопичення, розподілу, перерозподілу та споживання) для фізичних та юридичних осіб, на мезорівні – для галузевих чи територіальних угруповань таких осіб, на макрорівні – для держави.

Об’єктом пізнання фінансової науки є фінанси як особлива економічна категорія, яка входить до загальної системи економічних категорій та створює свою власну систему економічних категорій.

Загальною метою фінансової науки є пізнання дії об’єктивних законів і закономірностей у сфері фінансів, а також передача результатів наукових досліджень до практичного використання. Об’єктивні закони у сфері фінансів – це найстійкіші зв’язки та залежності фінансових явищ.

Фонд ресурсів 1

Статистичне вивчення

аналіз

індукція

Фонд ресурсів 2

дедукція

синтез

Статистичне підтвердження

Фонд ресурсів n

Теоретичний клас 1

теорія

Закономірність руху фінансових ресурсів

Теоретичний клас 2

перевірка

Теоретичний клас n

гіпотеза

Рис.1. Взаємозв’язок методів у проведенні фінансового дослідження

Основні методи фінансової науки – це методи логічного синтезу та аналізу та пов’язані з ними методи дедукції та індукції.

Метод аналізу передбачає накопичення статистичних чи якісних даних щодо об’єкту дослідження, та розподіл групи об’єктів дослідження на класи. Метод синтезу передбачає систематизацію класів об’єктів дослідження та утворення нових, штучних груп об’єктів дослідження. Метод дедукції ґрунтується на методі аналізу і передбачає визначення закономірностей в результаті застосування методу аналізу. Метод індукції передбачає визначення гіпотетичної закономірності, а потім її перевірку в результаті застосування методу синтезу. Між переліченими групами методів існує взаємозв’язок, який можна виразити графічно (рис.1) Процеси дослідження у фінансовій науці незалежно від методу, обраного дослідником мають, так би мовити паралельний характер. Основною метою дослідження є побудова теоретичного класу фондів фінансових ресурсів. Для такого теоретичного класу характерним буде однаковий механізм накопичення ресурсів, близька тривалість перебування тимчасово вільних ресурсів у даному фонді, однаковий механізм розподілу та використання ресурсів та однакові закономірності руху ресурсів. При цьому часто виникають математичні залежності руху ресурсів, що справджуються для різних видів ресурсів у межах одного теоретичного класу. Побудова таких закономірностей і вирізнення теоретичних класів фондів фінансових ресурсів мають назву типологізації. Кінцевою метою типологізації є побудова теоретичної, узагальненої моделі поведінки конкретних проявів фінансів як категорії.