
- •1.Загальна характеристика дієслова.
- •2. Дієслівна парадигма:5 типів форм.
- •3. Порівняльна характеристика фінітних та не фінітних форм.
- •4. Інфінітив – початкова форма дієслова.
- •5. Формотворчі основи дієслова.
- •6. Класи дієслів.
- •7.Категорія виду дієслова : загальна характеристика.
- •9.Значення дієслів доконаного і недоконаного виду.
- •10. Видова пара. Способи творення видової при,широке і вузьке розуміння видової пари.
- •14.Дієслова з постфіксом –ся.
- •15.Категорія перехідності – неперехідності – синтаксична категорія:прямо – перехідні,непрямо – перехідні та неперехідні дієслова.
- •16.Дискусійний характер категорії стану в українському мовознавстві.
- •17. Дієслова активного і пасивного стану.
- •18.3 Точки зору щодо категорії стану.
- •19.Дієслова з постфіксом –ся утворені від перехідних.
- •21.Категорія способу. Загальна характеристика : дискусійність статусу (Вихованець)
- •22.Дієслова дійсного способу.
- •23.Дієслова умовного способу: значення,творення.
- •24.Дієслова наказового способу:значення ,творення.
- •25.Спонукальний і бажальний спосіб як контамінація умови і наказу.
- •26.Загальна характеристика категорії часу.
- •27.Дієслова теперішнього часу:значення,творення.
- •28.Дієслова минулого часу:значення,творення.
- •29.Дієслова майбутнього часу:значення,творення.
- •30.Загальна характеристика категорії особи:головні значення,другорядні значення.
- •31.Безособові дієслова (парадигма,значення,3 групи).
- •32.Комплексний характер парадигми способу дієслова.
- •33.Дієвідмінювання – основна граматична риса дієслова .2 способи зміни за особами.
- •35.Дієприкметник.
- •36.Творення дієприкметникових форм.
- •37.Дієприслівник – особлива форма дієслова.Творення дієприслівникових форм.
- •38. Безособові форми на –но,-то.
- •39.Прислівник – самостійна частина мови:загальна характеристика.
- •40.Класифікація прислівника за синтаксичною функцією.
- •41.Семантична класифікація атрибутивних прислівників.
- •42.Ступені порівняння якісно – означальних прислівників.
- •43.Предикативні прислівники.Дискусія статусу станівника в українській граматиці (значення,3 класи слів).
- •44.Модальні прислівники.Дискусія статусу модальника в українській граматиці.
- •45.Клас службових слів.
- •46.Прийменник – службова частина мови: загальна характеристика.
- •47.Первинні прийменники.
- •48.Вторинні прийменники.
- •49.Загальна характеристика сполучника.
- •50.Сурядні сполучники.
- •51.Підрядні сполучники.
- •52.Частка – службова частина мови.
- •53.Фразові частки.
- •54.Словотворчі та формотворчі частки.
- •55.Особливий статус вигука в українській мові.
- •56.Класифікація вигука за походженням і будовою.
- •57.Класифікація вигука за значенням.
7.Категорія виду дієслова : загальна характеристика.
Кат. Виду – загально – дієслівна категорія.
Кат. Виду – це двочленна категорія ,тому що складається з двох грамем: доконаного і недоконаного виду.
Категорія виду дієслова виражає відношення дії до її внутрішньої межі.
Дискусійним питанням щодо кат. Виду є характеристика цієї категорії щодо способу вираження граматичного значення.Одні вчені вважають,що кат. Виде – це словозмінна кат., оскільки одна форма твориться вд іншої: писати – написати.Інші вчені вважають ,що кт. Виду є несловозмінною,оскільки кожен член видової пари має свою парадигму: писати(писатиму,пишу,писав,пиши,писав би). Ми вважаємо,що кат. Виду має ознаки словозмінної і має риси несловозмінної кат.
Кат. Виду тісно пов»язана із кат. Часу і відповідно творить часо – видові форми:
дієслова тап.ч. бувають лише недоконаного виду;
дієслова мин.ч. бувають недоконаного(ходив,писала) і доконаного виду(прийшов,зробила);
дієслова майб.ч. бувають недоконаного виду(читатиму,працюватиме,буду читати) і доконаного виду( напишу,скажеш)
Дієслова док.в. означають завершену дію у минулому або майбутньому.
Дієслова недок.в. означають незавершену дію(тривалу) у минулому,теперішньому або майбутньому часах.
9.Значення дієслів доконаного і недоконаного виду.
Дієслова док.в. означають завершену дію у минулому або майбутньому.
Доконаний вид виражає такі додаткові відтінки у значенні:
1) вказівка на початок дії: поїзд рушив;
2) тривалість дії: повчився там два роки;
3) досягнення результату дії: добігти до фінішу;
4) раптовість дії: стукнути (стуконути), штовхнути;
5) многократність дії: пороздавати, попереписувати.
Дієслова недок.в. означають незавершену дію(тривалу) у минулому,теперішньому або майбутньому часах і вказує на такі додаткові відтінки у значенні:
1) ритмічну повторюваність дії, що супроводжує якусь іншу дію: приспівувати, примовляти;
2) нерегулярну повторюваність дії: покашлювати, поглядати;
3) у дієсловах на означення руху недоконаний вид вказує на протяжність одноразової дії у певному напрямі(бігти, брести, летіти або ж на повторюваність дії, яка означає необмежений рух бігати, бродити, літати)
10. Видова пара. Способи творення видової при,широке і вузьке розуміння видової пари.
Основу кат. Виду становить видова пара.
Видова пара – це 2 дієслова абсолютно тотожні за лексичним значенням та відрізняються граматичним значенням.
У науковій думці існує 2 погляди щодо видової пари. Широке розуміння видової пари при якому не враховується різниця у лексичному значенні членів видової пари.За цим поглядом видова пара може формуватися із 3 – 4 членів (таке розуміння існує у шкільному курсі):писати – переписати – недописати – посписувати.
У вузькому розумінні (Виноградов) члени видової пари абсолютно тотожні за лексичним значенням і такі гркпи слів як писати – недописати – переписати не будуть видовою парою.
Видові пари творяться:
ПРЕФІКСАЦІЯ:
в: внести,вмостити
з ( с,зі,зо):злякати,сказати,зів»янути,зомліти
за: запрограмувати,завести
на: написати,накидати
по: подарувати,подумати
при: приїхати ,прибити
про: проспівати
СУФІКСАЦІЯ:
-а – и:навчати – навчити, рішати – рішити
-ува – и: скорочувати – скоротити, поновлювати – поновити
-ува – а:розплутувати – розплутати
-ну – а:стукнути – стукати
-а – 0зв.:витирати – витерти
АКЦЕНТУАЦІЯ:
скликАти – склИкати
вимірЯти – вИміряти
перенОсити – переносИти
розкИдати – розкидАти
СУПЛЕТИВІЗМ:
ловити – піймати
говорити сказати
брати - взяти
В українській мові є дієслова, які не мають видових пар (одновидові дієслова). Лише у недоконаному виді (imperfectiva tantum) вживаються такі дієслова:
дієсл. Зі значенням зневаги і огиди: гидувати
зі знач. Сподівання:вимагати
зі знач. Фізичного стану людини: температурити, марити
зі знач. Стосунку до об»єкту:батрачити,переслідувати
зі зач. Зверхності: тріумфувати, гордувати
Лише у доконаному виді (perfectiva tantum) маємо такі дієслова:
зі знач. Раптової дії:хинути,ринути
префіксально – постфіксальні утворення із префіксом роз,на і постфіксом ся(зі знач. Інтенсивності дії):розкричатися,намилуватися,натерпітися
із префіксом по ,зі знач. Повторної дії: подумувати
Крім того, в українській мові є дієслова, які поєднують у собі значення як доконаного, так і недоконаного виду без будь-якої зміни морфемного складу чи наголосу (двовидові дієслова). Значення виду таких дієслів визначається лише у контексті. До них належать:
архаїчні дієслова:женити,казни ти,милувати,розслідувати
утворені від іменників іншомовного походження із суфіксом -ува- : госпіталізувати,адвербіалізувати
Наприклад: До армії він женивсь -док.в.
Женився –радів ,а потім почались будні – недок.в.
11.Категорія перехідності – неперехідності:загальна характеристика(3 рівні).
Кат.пер.\непер. – це загально – дієслівна категорія,двочленна,оскіьи складається з 2 грамемпер.-непер.,вважається словозмінною,тісно пов»язана з кат.стану.
Змістом кат.пер.\непер. Є відношення дії до об»єкта.
Перехідні дієслова позначають дію ,яка переходить на об»єкт . Неперехідні дієслова позначають дію,яка не переходить на об»єкт.
Кат.пер.\непер. Можна розглядати на з рівнях:
ЛОГІЧНИЙ РІВЕНЬ – Перехідні дієслова позначають дію ,яка переходить на об»єкт . Неперехідні дієслова позначають дію,яка не переходить на об»єкт.
МОРФОЛОГІЧНИЙ РІВЕНЬ – при перехідності дієслова можливі 3 відмінкові форми:
Зн.в. без прийменника :читати книги,бачити мене
Р.в. з запереченням :не бачити мене
Р.в. зв значенням частини від цілого,зазвичай ,у цьому випадку іменники є речовинною назвою:насипати борщу,налити води
СИНТАКСИЧНИЙ РІВЕНЬ – кат.пер.\непер. – синтаксична кат.,тобто вона визначається тільки у реченні,наприклад:подарувати книгу(пер.) - Подарувати мамі(непер.)
На синтаксичному рівні в залежності від того з якою морфологічною формою поєднуються дієслово,дієслова бувають прямо – перехідні, непрямо – перехідні і неперехідні.
При прямо – перехідних дієсловах завжди стоїть прямий додаток,виражений трьома відмінковими формами:Зн.в. без прийменника,Р.в. зі запереченням,Р.в. зі значенням частини від цілого.Прямо – перехідні дієслова позначають дію,яка переходить на об»єкт.
Непрямо – перехідні дієслова позначають дію,яка стосується об»єкта. При непрямо – перехідних дієсловах стоїть непрямий додаток виражений будь – якою відмінковою формою,крім перших трьох.
Неперехідні дієслова – че такі дієслова ,які не мають ніякого відношення до об»єкта.