7.Категорія виду дієслова : загальна характеристика.

Кат. Виду – загально – дієслівна категорія.

Кат. Виду – це двочленна категорія ,тому що складається з двох грамем: доконаного і недоконаного виду.

Категорія виду дієслова виражає відношення дії до її внутрішньої межі.

Дискусійним питанням щодо кат. Виду є характеристика цієї категорії щодо способу вираження граматичного значення.Одні вчені вважають,що кат. Виде – це словозмінна кат., оскільки одна форма твориться вд іншої: писати – написати.Інші вчені вважають ,що кт. Виду є несловозмінною,оскільки кожен член видової пари має свою парадигму: писати(писатиму,пишу,писав,пиши,писав би). Ми вважаємо,що кат. Виду має ознаки словозмінної і має риси несловозмінної кат.

Кат. Виду тісно пов»язана із кат. Часу і відповідно творить часо – видові форми:

• дієслова тап.ч. бувають лише недоконаного виду;

• дієслова мин.ч. бувають недоконаного(ходив,писала) і доконаного виду(прийшов,зробила);

• дієслова майб.ч. бувають недоконаного виду(читатиму,працюватиме,буду читати) і доконаного виду( напишу,скажеш)

Дієслова док.в. означають завершену дію у минулому або майбутньому.

Дієслова недок.в. означають незавершену дію(тривалу) у минулому,теперішньому або майбутньому часах.

9.Значення дієслів доконаного і недоконаного виду.

Дієслова док.в. означають завершену дію у минулому або майбутньому.

Доконаний вид виражає такі додаткові відтінки у значенні:

1) вказівка на початок дії: поїзд рушив;

2) тривалість дії: повчився там два роки;

3) досягнення результату дії: добігти до фінішу;

4) раптовість дії: стукнути (стуконути), штовхнути;

5) многократність дії: пороздавати, попереписувати.

Дієслова недок.в. означають незавершену дію(тривалу) у минулому,теперішньому або майбутньому часах і вказує на такі додаткові відтінки у значенні:

1) ритмічну повторюваність дії, що супроводжує якусь іншу дію: приспівувати, примовляти;

2) нерегулярну повторюваність дії: покашлювати, поглядати;

3) у дієсловах на означення руху недоконаний вид вказує на протяжність одноразової дії у певному напрямі(бігти, брести, летіти або ж на повторюваність дії, яка означає необмежений рух бігати, бродити, літати)

10. Видова пара. Способи творення видової при,широке і вузьке розуміння видової пари.

Основу кат. Виду становить видова пара.

Видова пара – це 2 дієслова абсолютно тотожні за лексичним значенням та відрізняються граматичним значенням.

У науковій думці існує 2 погляди щодо видової пари. Широке розуміння видової пари при якому не враховується різниця у лексичному значенні членів видової пари.За цим поглядом видова пара може формуватися із 3 – 4 членів (таке розуміння існує у шкільному курсі):писати – переписати – недописати – посписувати.

У вузькому розумінні (Виноградов) члени видової пари абсолютно тотожні за лексичним значенням і такі гркпи слів як писати – недописати – переписати не будуть видовою парою.

Видові пари творяться:

ПРЕФІКСАЦІЯ:

• в: внести,вмостити

• з ( с,зі,зо):злякати,сказати,зів»янути,зомліти

• за: запрограмувати,завести

• на: написати,накидати

• по: подарувати,подумати

• при: приїхати ,прибити

• про: проспівати

СУФІКСАЦІЯ:

• -а – и:навчати – навчити, рішати – рішити

• -ува – и: скорочувати – скоротити, поновлювати – поновити

• -ува – а:розплутувати – розплутати

• -ну – а:стукнути – стукати

• -а – 0зв.:витирати – витерти

АКЦЕНТУАЦІЯ:

• скликАти – склИкати

• вимірЯти – вИміряти

• перенОсити – переносИти

• розкИдати – розкидАти

СУПЛЕТИВІЗМ:

• ловити – піймати

• говорити сказати

• брати - взяти

В українській мові є дієслова, які не мають видових пар (одновидові дієслова). Лише у недоконаному виді (imperfectiva tantum) вживаються такі дієслова:

• дієсл. Зі значенням зневаги і огиди: гидувати

• зі знач. Сподівання:вимагати

• зі знач. Фізичного стану людини: температурити, марити

• зі знач. Стосунку до об»єкту:батрачити,переслідувати

• зі зач. Зверхності: тріумфувати, гордувати

Лише у доконаному виді (perfectiva tantum) маємо такі дієслова:

• зі знач. Раптової дії:хинути,ринути

• префіксально – постфіксальні утворення із префіксом роз,на і постфіксом ся(зі знач. Інтенсивності дії):розкричатися,намилуватися,натерпітися

• із префіксом по ,зі знач. Повторної дії: подумувати

Крім того, в українській мові є дієслова, які поєднують у собі значення як доконаного, так і недоконаного виду без будь-якої зміни морфемного складу чи наголосу (двовидові дієслова). Значення виду таких дієслів визначається лише у контексті. До них належать:

• архаїчні дієслова:женити,казни ти,милувати,розслідувати

• утворені від іменників іншомовного походження із суфіксом -ува- : госпіталізувати,адвербіалізувати

Наприклад: До армії він женивсь -док.в.

Женився –радів ,а потім почались будні – недок.в.

11.Категорія перехідності – неперехідності:загальна характеристика(3 рівні).

Кат.пер.\непер. – це загально – дієслівна категорія,двочленна,оскіьи складається з 2 грамемпер.-непер.,вважається словозмінною,тісно пов»язана з кат.стану.

Змістом кат.пер.\непер. Є відношення дії до об»єкта.

Перехідні дієслова позначають дію ,яка переходить на об»єкт . Неперехідні дієслова позначають дію,яка не переходить на об»єкт.

Кат.пер.\непер. Можна розглядати на з рівнях:

1. ЛОГІЧНИЙ РІВЕНЬ – Перехідні дієслова позначають дію ,яка переходить на об»єкт . Неперехідні дієслова позначають дію,яка не переходить на об»єкт.

2. МОРФОЛОГІЧНИЙ РІВЕНЬ – при перехідності дієслова можливі 3 відмінкові форми:

1. Зн.в. без прийменника :читати книги,бачити мене

2. Р.в. з запереченням :не бачити мене

3. Р.в. зв значенням частини від цілого,зазвичай ,у цьому випадку іменники є речовинною назвою:насипати борщу,налити води

3. СИНТАКСИЧНИЙ РІВЕНЬ – кат.пер.\непер. – синтаксична кат.,тобто вона визначається тільки у реченні,наприклад:подарувати книгу(пер.) - Подарувати мамі(непер.)

На синтаксичному рівні в залежності від того з якою морфологічною формою поєднуються дієслово,дієслова бувають прямо – перехідні, непрямо – перехідні і неперехідні.

При прямо – перехідних дієсловах завжди стоїть прямий додаток,виражений трьома відмінковими формами:Зн.в. без прийменника,Р.в. зі запереченням,Р.в. зі значенням частини від цілого.Прямо – перехідні дієслова позначають дію,яка переходить на об»єкт.

Непрямо – перехідні дієслова позначають дію,яка стосується об»єкта. При непрямо – перехідних дієсловах стоїть непрямий додаток виражений будь – якою відмінковою формою,крім перших трьох.

Неперехідні дієслова – че такі дієслова ,які не мають ніякого відношення до об»єкта.