52.Частка – службова частина мови.

У сучасному мовознавстві існують різні погляди стосовно лінгвістичного статусу часток. Одні вчені вважають частки службовими словами, які не мають власного лексичного значення (подібно до прийменника і сполучника) і виконують лише синтаксичну функцію.

Інші вчені стверджують, що часткам властива семантична функція, оскільки вони надають додаткових семантичних відтінків окремим повнозначним словам або цілим реченням.

Частка – це службове слово, яке надає окремим словам або цілим реченням додаткових семантичних, емоційно-експресивних та модальних відтінків, а також бере участь у творенні граматичних форм слів: І хай ніхто не знає, що робиться в душі.

Як усі службові слова частки не мають морфемної структури і сформувалися на базі різних класів слів. За походженням вони поділяються на первинні (непохідні) і вторинні (похідні).

До первинних часток належать ті, які у сучасній мові не співвідносяться зі словами інших класів. Вони становлять меншість: би, же, не, ні, ну, хай, ж, но, он, аж, бо.

Вторинні частки зберігають структурно-семантичний зв’язок зі словами інших класів. За частиномовною співвіднесеністю частки поділяються на

1) відприслівникові, які є найчисельнішими: ось, так, тут, де, куди, як, зовсім, майже, остаточно, приблизно, прямо, рівно, точно;

2) відсполучникові, яких налічується порівняно небагато, проте їх зв’язки найтісніші: і(й), та, також, а, але, або, однак, проте, зате, бо та ін.: І миті жодної не можна повернути, Щоб заново, по-іншому прожить ;

3) відзайменникові: ти, тобі, воно, що, це, собі, то, все: Здоров’я – це ще не все. Але все без нього – ніщо .

4) віддієслівні : знай (собі), дай, давай, мов, немов, хоча, мабуть, бодай, би(б), казна, хтозна, лиш, лишень, бач, мовляв, було: Кожен буває великим бодай раз за життя .

За своєю структурою частки поділяються на прості і складені. Прості частки складаються з одного слова: бо, же, ні, лише, тільки, хай. До простих часток належать усі первинні частки, а також більшість однослівних вторинних часток.

Складені частки – це аналітичні єдності, які неодмінно включають просту частку, яка підсилюється або іншою простою часткою, або сполучником, або прийменником: тільки б, хіба тільки, от би, що за, що то за, ледве чи не та ін.

За своїм значенням і функцією поділяються на такі основні групи:

Фразові ,словотворчі та формотворчі.

53.Фразові частки.

Фразові частки мають широкий діапазон значень, пов’язаних із вираженням суб’єктивного ставлення до повідомлюваного. Фразові частки поділяються на три типи часток:

Частки, що надають смислових відтінків:

• вказівні (це, ось, оце, он, ген, осьде, то, ото);

• означальні (прямо, майже, саме, якраз, справді, точно, просто);

• видільні (лише, навіть, хоч би, тільки, хоча б, аж, уже, -таки, і, й, та (у ролі часток), бо, же);

Частки, що вносять модальні і модально- вольові відтінки у значення:

• власне модальні (виражають непевненість, сумнів, припущення: мов, мовби, мовляв, мабуть, ніби, наче, навряд чи, немов, немовби, немовбито);

• стверджувальні (еге, так, авжеж, аякже, атож);

• заперечні (ні, ані, не);

• питальні (чи, хіба, що за, невже);

• спонукальні (нехай, хай, ну, давай, бодай);

Емоційно- експресивні частки (увиразнюють емоційну оцінку висловлювання: який, як, що то за, що за).