31.Безособові дієслова (парадигма,значення,3 групи).

Безособовими називаються дієслова, які виражають дію,яка відбувається сама по собі,без діяча: Пропало, пройшло, пролетіло. Минулося, щезло, спливло. Лишень головешками тліло. Лишень попелищем цвіло.Безособові дієслова виступають присудками в односкладному безособовому реченні.

Безособові дієслова в укр.мові поділяються на такі семантичні групи:

1. Дієслова бажання: хотіти ,кортіти

2. Дієслова міри наявності :бракувати,не вистачати

3. Дієслова успіху: таланити,щастити,везти,фортунити

4. Дієслова фізичного стану людини: трясти,лихоманити

5. Дієслова фізичного стану природи: смеркати,сутеніти

Безособові дієслова існують у таких формах:

1. У дійсному способі:

• теп.час у 3 ос.однини: світає

• майб.час у 3ос.однини:світатиме

• мин.час у сер.роді:світало

2. У наказовому способі:

• у 3 ос.однини: хай світає!

3. В умовному способі6

• у середньому роді:світало б

Безособові дієслова умовно можна поділити на 3 такі групи:

1. Безособові дієслова,у яких значення безособовості виражається самою основою слова: таланити

2. Безособові дієслова з постфіксом –ся:мені не спиться

3. Особові дієслова вжиті в безособовому значенні:Троянда коле руку. – Мені коле в боці.

Сіно пахне сирістю. – В лісі пахне сирістю.

32.Комплексний характер парадигми способу дієслова.

Дієслова недоконаного виду мають таку парадигму:

Парадигма способового дієслова має комплексний характер,оскільки складається з 3 парадигм:наказового,умовного і дійсного. Парадигма дійсного способу представлена 3 часовими парадигмами – мин.,теп.,майб.ч.

Дійсний спосіб,теп.ч.:1.радію 1.радіємо

2.радієш 2.радієте

3.радіє 3.радіють

Мин.ч.:1.радів – ч.р.

2.раділа – ж.р.

3.рало – с.р.

4.раділи – множина

Майб.ч.:1.радітиму,2.радітимеш,3.радітиме,1.радітимемо,2.радітимете,3.радітимуть

1.буду радіти,2.будеш радіти,3.буде радіти,1.будемо радіти,2.будете радіти,3.будуть радіти

Наказовий спосіб:1.--,2.радій,3.хай радіє,1.радіймо,2.радійте,3.нехай радіють

Умовний спосіб : 1.радів би – ч.р.

2.раділа би – ж.р.

3.раділо би – с.р.

4.раділи би – множ.

Парадигма способового дієслова доконаного виду – зрадіти

Дійсний спосіб,теп.ч немає

Мин.ч.:1.зрадів – ч.р.

2.зраділа – ж.р.

3.зраділо – с.р.

4.зраділи – множ.

Майб.ч.:1.зрадію,2.зрадієш,3.зрадіє,1.зрадіємо,2.зрадієте,3.зрадіють

Наказовий спосіб:1.--,2.зрадій,3.хай зрадіє,1.зрадіймо,2.зрадійте,3.хай зрадіють

Умовний спосіб:1.зрадів би – ч.р.

2.зраділа би – ж.р.

3.зраділо би – с.р.

4.зраділи би – множ.

ДІЄВІДМІНА – це певний тип особових закінчень

До 1 належать ті,які мають такі закінчення –уть,-ють

До 2 –ать,-ять

Є такі способи визначення дієвідміни:

• За закінченням з ос. множини

• Допоміжним способом для визначення дієвідміни може слугувати 3 ос.одн.,оскільки дієслова 1 дієвідміни мають закінчення Е,а 2 – ИТЬ

• Універсальний спосіб – за формою інфінітива:

До 1 д. належть дієслова,які мають у інфінітиві буквосполучення –оро-,-оло- :колоти,бороти;Зазвичай дієслова ,у яких основа інфінітива складається 1 одного складу – то це дієслова 1 д. – бити,нести;Зазвичай дієслова , у яких основа інфінітива закінчується на-а,-я – то це дієслова 1 д. – орати,мріяти

До 2 дієвідміни як виняток належить дієслово бігти – біжать

Усі дієслова,які закінчуються на –їти- це 2 дієв. – доїти,клеїти

До 2 д. належать усі дієслова ,які закінчуються на –ити-:чисти,варити

До жодної з дієвідмін не належать так звані атематичні дієслова (архаїчні дієслова), які зберегли давню систему відмінювання (С.П.Бевзенко називає їх дієсловами 3-ї дієвідміни). До архаїчних дієслів в українській мові належать дієслова їсти, дати, бути (у теперішньому часі) і дієслова з основою на -вісти (розповісти, доповісти, відповісти і под.). Це безсуфіксні дієслова, у яких особові форми та інфінітив утворилися безпосереднім приєднанням закінчення до кореня, що збігався з основою.

Однина Множина

1 ос. дам, їм, відповім 1 ос. дамо, їмо, відповімо

2 ос. даси, їси, відповіси 2 ос. дасте, їсте, відповісте

3 ос. дасть, їсть, відповість 3 ос. дадуть, їдять, відповідять

Дієслово бути в усіх особах теперішнього часу має форму є, що походить від 3-ї особи однини єсть. У художній літературі зрідка вживаються й архаїчні форми дієслова бути: єсмь, єси, єсть, єсьмо, єсте, суть: Я єсть народ, якого Правди сила ніким звойована ще не була (П.Тич.).

Архаїчні дієслова у наказовому способі мають такі форми:

Однина Множина

1ос. даймо, їжмо, розповіжмо

2ос. дай, їж, розповіж 2ос. дайте, їжте, розповісте