
- •1.Загальна характеристика дієслова.
- •2. Дієслівна парадигма:5 типів форм.
- •3. Порівняльна характеристика фінітних та не фінітних форм.
- •4. Інфінітив – початкова форма дієслова.
- •5. Формотворчі основи дієслова.
- •6. Класи дієслів.
- •7.Категорія виду дієслова : загальна характеристика.
- •9.Значення дієслів доконаного і недоконаного виду.
- •10. Видова пара. Способи творення видової при,широке і вузьке розуміння видової пари.
- •14.Дієслова з постфіксом –ся.
- •15.Категорія перехідності – неперехідності – синтаксична категорія:прямо – перехідні,непрямо – перехідні та неперехідні дієслова.
- •16.Дискусійний характер категорії стану в українському мовознавстві.
- •17. Дієслова активного і пасивного стану.
- •18.3 Точки зору щодо категорії стану.
- •19.Дієслова з постфіксом –ся утворені від перехідних.
- •21.Категорія способу. Загальна характеристика : дискусійність статусу (Вихованець)
- •22.Дієслова дійсного способу.
- •23.Дієслова умовного способу: значення,творення.
- •24.Дієслова наказового способу:значення ,творення.
- •25.Спонукальний і бажальний спосіб як контамінація умови і наказу.
- •26.Загальна характеристика категорії часу.
- •27.Дієслова теперішнього часу:значення,творення.
- •28.Дієслова минулого часу:значення,творення.
- •29.Дієслова майбутнього часу:значення,творення.
- •30.Загальна характеристика категорії особи:головні значення,другорядні значення.
- •31.Безособові дієслова (парадигма,значення,3 групи).
- •32.Комплексний характер парадигми способу дієслова.
- •33.Дієвідмінювання – основна граматична риса дієслова .2 способи зміни за особами.
- •35.Дієприкметник.
- •36.Творення дієприкметникових форм.
- •37.Дієприслівник – особлива форма дієслова.Творення дієприслівникових форм.
- •38. Безособові форми на –но,-то.
- •39.Прислівник – самостійна частина мови:загальна характеристика.
- •40.Класифікація прислівника за синтаксичною функцією.
- •41.Семантична класифікація атрибутивних прислівників.
- •42.Ступені порівняння якісно – означальних прислівників.
- •43.Предикативні прислівники.Дискусія статусу станівника в українській граматиці (значення,3 класи слів).
- •44.Модальні прислівники.Дискусія статусу модальника в українській граматиці.
- •45.Клас службових слів.
- •46.Прийменник – службова частина мови: загальна характеристика.
- •47.Первинні прийменники.
- •48.Вторинні прийменники.
- •49.Загальна характеристика сполучника.
- •50.Сурядні сполучники.
- •51.Підрядні сполучники.
- •52.Частка – службова частина мови.
- •53.Фразові частки.
- •54.Словотворчі та формотворчі частки.
- •55.Особливий статус вигука в українській мові.
- •56.Класифікація вигука за походженням і будовою.
- •57.Класифікація вигука за значенням.
31.Безособові дієслова (парадигма,значення,3 групи).
Безособовими називаються дієслова, які виражають дію,яка відбувається сама по собі,без діяча: Пропало, пройшло, пролетіло. Минулося, щезло, спливло. Лишень головешками тліло. Лишень попелищем цвіло.Безособові дієслова виступають присудками в односкладному безособовому реченні.
Безособові дієслова в укр.мові поділяються на такі семантичні групи:
Дієслова бажання: хотіти ,кортіти
Дієслова міри наявності :бракувати,не вистачати
Дієслова успіху: таланити,щастити,везти,фортунити
Дієслова фізичного стану людини: трясти,лихоманити
Дієслова фізичного стану природи: смеркати,сутеніти
Безособові дієслова існують у таких формах:
У дійсному способі:
теп.час у 3 ос.однини: світає
майб.час у 3ос.однини:світатиме
мин.час у сер.роді:світало
У наказовому способі:
у 3 ос.однини: хай світає!
В умовному способі6
у середньому роді:світало б
Безособові дієслова умовно можна поділити на 3 такі групи:
Безособові дієслова,у яких значення безособовості виражається самою основою слова: таланити
Безособові дієслова з постфіксом –ся:мені не спиться
Особові дієслова вжиті в безособовому значенні:Троянда коле руку. – Мені коле в боці.
Сіно пахне сирістю. – В лісі пахне сирістю.
32.Комплексний характер парадигми способу дієслова.
Дієслова недоконаного виду мають таку парадигму:
Парадигма способового дієслова має комплексний характер,оскільки складається з 3 парадигм:наказового,умовного і дійсного. Парадигма дійсного способу представлена 3 часовими парадигмами – мин.,теп.,майб.ч.
Дійсний спосіб,теп.ч.:1.радію 1.радіємо
2.радієш 2.радієте
3.радіє 3.радіють
Мин.ч.:1.радів – ч.р.
2.раділа – ж.р.
3.рало – с.р.
4.раділи – множина
Майб.ч.:1.радітиму,2.радітимеш,3.радітиме,1.радітимемо,2.радітимете,3.радітимуть
1.буду радіти,2.будеш радіти,3.буде радіти,1.будемо радіти,2.будете радіти,3.будуть радіти
Наказовий спосіб:1.--,2.радій,3.хай радіє,1.радіймо,2.радійте,3.нехай радіють
Умовний спосіб : 1.радів би – ч.р.
2.раділа би – ж.р.
3.раділо би – с.р.
4.раділи би – множ.
Парадигма способового дієслова доконаного виду – зрадіти
Дійсний спосіб,теп.ч немає
Мин.ч.:1.зрадів – ч.р.
2.зраділа – ж.р.
3.зраділо – с.р.
4.зраділи – множ.
Майб.ч.:1.зрадію,2.зрадієш,3.зрадіє,1.зрадіємо,2.зрадієте,3.зрадіють
Наказовий спосіб:1.--,2.зрадій,3.хай зрадіє,1.зрадіймо,2.зрадійте,3.хай зрадіють
Умовний спосіб:1.зрадів би – ч.р.
2.зраділа би – ж.р.
3.зраділо би – с.р.
4.зраділи би – множ.
ДІЄВІДМІНА – це певний тип особових закінчень
До 1 належать ті,які мають такі закінчення –уть,-ють
До 2 –ать,-ять
Є такі способи визначення дієвідміни:
За закінченням з ос. множини
Допоміжним способом для визначення дієвідміни може слугувати 3 ос.одн.,оскільки дієслова 1 дієвідміни мають закінчення Е,а 2 – ИТЬ
Універсальний спосіб – за формою інфінітива:
До 1 д. належть дієслова,які мають у інфінітиві буквосполучення –оро-,-оло- :колоти,бороти;Зазвичай дієслова ,у яких основа інфінітива складається 1 одного складу – то це дієслова 1 д. – бити,нести;Зазвичай дієслова , у яких основа інфінітива закінчується на-а,-я – то це дієслова 1 д. – орати,мріяти
До 2 дієвідміни як виняток належить дієслово бігти – біжать
Усі дієслова,які закінчуються на –їти- це 2 дієв. – доїти,клеїти
До 2 д. належать усі дієслова ,які закінчуються на –ити-:чисти,варити
До жодної з дієвідмін не належать так звані атематичні дієслова (архаїчні дієслова), які зберегли давню систему відмінювання (С.П.Бевзенко називає їх дієсловами 3-ї дієвідміни). До архаїчних дієслів в українській мові належать дієслова їсти, дати, бути (у теперішньому часі) і дієслова з основою на -вісти (розповісти, доповісти, відповісти і под.). Це безсуфіксні дієслова, у яких особові форми та інфінітив утворилися безпосереднім приєднанням закінчення до кореня, що збігався з основою.
Однина Множина
1 ос. дам, їм, відповім 1 ос. дамо, їмо, відповімо
2 ос. даси, їси, відповіси 2 ос. дасте, їсте, відповісте
3 ос. дасть, їсть, відповість 3 ос. дадуть, їдять, відповідять
Дієслово бути в усіх особах теперішнього часу має форму є, що походить від 3-ї особи однини єсть. У художній літературі зрідка вживаються й архаїчні форми дієслова бути: єсмь, єси, єсть, єсьмо, єсте, суть: Я єсть народ, якого Правди сила ніким звойована ще не була (П.Тич.).
Архаїчні дієслова у наказовому способі мають такі форми:
Однина Множина
1ос. даймо, їжмо, розповіжмо
2ос. дай, їж, розповіж 2ос. дайте, їжте, розповісте