20. Умови міжнародного орендного договору й обов'язки сторін

Предметом орендного договору, на відміну від договору купівлі -продажу, є здача об'єкта у найми, у тимчасове користування на встановлений термін за певну винагороду. Цей момент багато у чому визначає особливості умов договору.

При перегляді статті "Термін дії договору" треба мати на увазі, що тривалість терміну залежить від виду оренди: при короткочасній мінімальний строк оренди - 1 день, при довготривалій його тривалість звичайно співпадає з періодом амортизації обладнання. Термін, указаний в орендному договорі, називається безвідзивним. Це означає, що сторони можуть розірвати договір тільки в тому випадку, якщо одна із сторін не виконує свої зобов'язання. Термін дії договору може бути продовжений тільки зі згоди обох сторін. Коли термін договору кінчається, орендатор може або вернути обладнання, або викупити його за кінцевою вартістю.

У статті з умовами про форми і розмір винагородження (орендної плати) повинні бути обговорені порядок встановлення орендної плати, форми і терміну платежу та ін. В орендну плату звичайно включається повна ціна обладнання, мито і податки, а також витрати на технічне обслуговування і ремонт.

Орендна плата може бути встановлена у вигляді:

постійної ставки на протязі терміну дії договору;

прогресивно-понижувальної ставки в залежності від тривалості терміну дії договору.

Орендна плата може вноситися щомісячно, щоквартально чи щорічно в залежності від умов договору. Деколи використовуються авансові платежі. При короткотривалій оренді орендодавець звичайно вимагає заплатити всю суму оренди зразу після підписання договору.

Особливо пунктуально повинна бути розроблена стаття орендного договору відносно обов'язків сторін. Оскільки орендодавець, відповідно до договору оренди, залишається власником об'єкта оренди, звичайно він зацікавлений в збереженні своєї власності. Тому у договорі мають бути передбачені його обов'язки у вказаний термін доставити обладнання у придатному для експлуатації стані; сприяти орендатору в навчанні персоналу, здійснити за свій рахунок ремонт і. можливо, взяти на себе повне технічне обслуговування об'єкта. Орендатор же зобов'язаний взяти на себе обов'язки використовувати обладнання відповідно до вимог технічних інструкцій; піддержувати його в робочому стані; не вносити ніяких змін, перероблень тощо. Він може застрахувати обладнання за свій рахунок, хоч частіше всього це робить орендодавець, враховуючи вартість страхування в орендну плату.

Орендатор має право передати обладнання третій особі - суборендатору, але це необхідно вказати у договорі оренди. Після закінчення договору (контракту) орендатор зобов'язується повернути об'єкт оренди орендодавцю. Сторони обговорюють й інші статті орендного договору.

21. Лізинг. Умови лізингової угоди

Лізинг – одна з форм кредиту, при якій відбувається передача об’єкта власності з наступним правом викупу і повернення.

Основні учасники лізингових операцій:

• лізингоодержувач;

• лізингодавець (виробник або посередник);

• постачальник (продавець);

• страховик.

Лізингоотримувач – особа.

Земля не може бути предметом лізингу.

Схема проведення лізингових операцій:

1. Відбувається вибір постачальника.

2. Оцінка фінансової стійкості лізингопоручителя.

3. Укладання договору про лізинг.

4. . Виплата першого внеску.

5. Отримання лізинговою компанією кредиту у банку.

6. Придбання лізингодавецем товару у власність.

7. Передача прав на володіння товаром.

8. Виплата у продовж терміну дії договору.

9. Викуп за залишковою вартістю.