Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Матеріали з курсів музичної фолбклористики (тео....doc
Скачиваний:
30
Добавлен:
14.04.2019
Размер:
5.89 Mб
Скачать

Тема 7 Транскрипція унісонно-гетерофонічних зразків . Визначення і запис метричного розміру. Ладовість.

Унісонно-гетерофонічні зразки пісенного фольклору – це вузькоамбітусні, переважно, одноголосні наспіви з нерегулярним розщепленням на випадкові співзвуччя. Ці наспіви зручні для початківців у транскрипції оскільки вони характеризуються невеликим обсягом наспіву по формі, легкодоступними для сприйняття на слух інтонаційними зворотами. Після запису словесного тексту і нот першої строфи визначаються устої та ладові особливості пісні. В прослуховуванні наступних строф даного зразка визначаються елементи змінності: в наспівах, багатоголоссі, ладовості, будові строф). Поділ на такти здійснюється згідно будови сегментів і типу ритміки. Особливості поділу на такти великих сегментів. Позначення у транскрибованому зразку вокального дихання, акцентів, динаміки.

Література: 6, 9, 16, 17.

Завдання для самостійної роботи

  1. Опрацювання методичної літератури.

  2. Розшифровка зразків гетерофонії із визначенням ладових устоїв і поділу на такти.

Запитання для самоперевірки

  1. Які ознаки гетерофонічної будови наспіву?

  2. Як визначаються ладові устої наспіву?

  3. Як здійснюється поділ наспіву на такти?

  4. Як позначаються акценти, диханння, динаміка?

Тема 8 Транскрипція функціонального двоголосся. Позначення виконавських особливостей

Для набуття навичок транскрипції функціонального двоголосся необхідно дотримуватися певної послідовності дій:

  • абстрагування в процесі прослуховування і фіксації на нотоносцях кожного голосу зокрема (по горизонталі);

  • засвоєння музичним слухом інтервальних співвідношень між голосами (по вертикалі);

  • фіксація прийомів мелізматики і виконавських особливостей зразка.

До виконавських прийомів відносяться:

  • „з,їзди” від звуку вгору чи вниз (дивитися таблицю позначень в додатках);

  • глісандо – прийом спливу голосом вгору чи вниз в межах конкретного інтервалу;

  • акценти (помірний, сильний, дуже сильний);

  • форшлаг (довгий, короткий), нахшлаг, трель, мордент, глісандо, цезура, словообрив;

  • прикрашаючі тони та інші деталі виконавської манери;

  • мордент (коротке суміжнощабельне коливання голосу);

Окремі виконавські особливості, що стосуються характеру звучання пояснюються словами.

Література: 7, 9, 10, 15.

Завдання для самостійної роботи

  • Самостійне виконання вправ з транскрипції функціонального двоголосся з визначенням діалектних, ладових і виконавських особливостей.

  • Виконання вправ із застосуванням суупних особливостей транскрипції.

  • Оформлення самостійно транскрибованих зразків у комп’ютерній верстці.

Запитання для самоперевірки

  • Яка послідовність дій транскриптора у процесі транскрибування функціонального двоголосся?

  • Які Вам відомі прийоми мелізматики у виконавстві пісень і як вони позначаються?

Тема 9 Транскрипція функціонального народно-підголоскового багатоголосся з елементами гетерофонії

Транскрипція пісень народно-підголоскового складу вимагає від транскриптора значного досвіду слухового аналізу. Найважливішим у процесі транскрипції є вміння графічно позначити контури поліфонічного голосоведення концентруючи увагу на кожному голосі зокрема в лінеарному русі. Виконання пісенного зразка мішаним гуртом транскрибується на два нотоносці обє’днаних акколадою. На верхньому нотоносці у скрипічному ключі нотуються партії жіночих голосів, на нижньому виписуються чоловічі партії. Інколи в транскрипції використовуються два і більше нотоносців у зв’язку із специфікою голосоведення в однорідному або мішаному гурті при умові насиченої поліфонізації і перехрещення голосів. У подібних записах необхідно виявляти рух основного наспіву (мелодії), а також визначати характер підголосковості та інших елементів поліфонізації.

Література: 7,9,17.