(Цифри подані за у.Б. Харлендом та іншими, 1982) Геохронологічна шкала

Мегацикли, тривалість, млн. років	Ери, індекс, тривалість млн. років	Періоди назва, індекс	Абсолютний вік (трива-лість, млн. років)	Найголовніші групи організмів
1	2	3	4	5
Фанерозой-ський 570	Кайнозой-ська, KZ, 70	Четвертинний, Q	2-0 (2)	Поява на початку періоду людини
		Неоген, N	25-2 (23)	Розквіт птиць, ссавців, костистих риб. Розквіт покритонасінних (злаків, листяних дерев)
	Мезозой-ська, MZ, 155	Палеоген, Pg	70-25 (45)
		Крейдяний, К	140-70 (70)	Зубасті птиці, розквіт pептилій, перші костисті риби
		Юрський, J	185-140 (45)
		Тріасовий, Т	225-185 (40)	Поява перших ссавців (сумчастих). Поява покритонасінних, Розквіт голонасінних
	Палеозойська, PZ, 345	Пермський, Р	270-225 (45)	Примітивні рептилії, розквіт акулоподібних та панцирних риб, поява комах. Поява голонасінних рослин. Розквіт деревоподібних спорових рослин. Поява папоротників
		Кам'яно-вугільний (карбон), С	320-270 (50)
		Девонський, D	400-320 (80)
		Силурій-ський, S	420-400 (20)	Поява риб Розвиток безщелепових тварин. Поява перших наземних тварин (скорпіонів багатоніжок) Численні червоні та блакитнозелені водорості
		Ордовик-ський, О	480-420 (60)	Поява перших наземених тварин (скорпіони, багатоніжки). Розвиток псилофітів
		Кембрій-ський, См	570-480 (90)	Поява примитивних безщелепових тварин. Давні наземні рослини - псилофіти
	Протеро-зойська, РR, 1330		1900-570 (1330)	Масовий розвиток багатоклітинних бактерій, водоростей. Поява губок, червяків, медуз
Криптозой-ський 2930
	Архейська, 800, АR		2700-1900 (800)	Поява мікроплазмоподібних бактерій, водоростей
	Катархей-ська, KR800		3500-2700 (800)	Залишки організмів відсутні
Планетарна епоха Землі більше 3500

55. Геологічні карти (рос. геологические карты, англ. geological maps, нім. geologische Karten f pl) — карти, що відображають геологічну будову території або якісь її особливості. Складаються на географічній або топографічній основі.

Геологічні карти — підсумок геологічної зйомки. Служать основою для всіх видів геологічних досліджень району, виявлення закономірностей розміщення і пошуків корисних копалин, проектування інженерних споруд тощо.

Класифікація за масштабом

За масштабом поділяються на

оглядові (1:2 500 000 і дрібніше) і регіональні, в тому числі дрібномасштабні (1:1 500 000 — 1:500 000),

середньомасштабні (1:200 000-1:100 000),

великомасштабні (1:50 000-1:25 000) і

детальні (1:10 000 і більше).

Основні принципи побудови

Основні принципи складання геологічних карт, барвиста легенда й індекси були прийняті на 2-й сесії Міжнародного геологічного конгресу в 1881 р.

На геологічних картах певними кольорами і доповнюючими їх буквено-цифровими індексами згідно із загальною (міжнародною) стратиграфічною шкалою виділяють поширені на території і розчленовані за віком стратифіковані гірські породи. Особливими кольорами й індексами показуються інтрузивні породи. За допомогою штрихових знаків (крапу) показують склад ефузивних та метаморфічних порід. Крап використовують і для показу генетич. типів відкладів (континентальні, льодовикові, лагунні і т. д.) або їх складу (вапняки, мергелі, пісковики тощо). Для відображення будови земної кори регіону, історії його розвитку, типу і віку структур, що утворилися, характеру їхньої тектоніки складають тектонічні і палеотектонічні карти, для показу структури району, морфології складок, різних типів розломів, віку тектонічних деформацій і структур — структурні карти, структурно-геологічні, фаціальні, новітньої тектоніки, сучасних вертикальних рухів земної кори та інші. Металогенічні, рудних формацій, бокситоносності, рудних полів, нафтогазоносності та інші карти містять дані про корисні копалини, закономірності розміщення родовищ і особливості їх розробки. Склад відкладів відображають карти літолого-фаціальні, формаційні, літологічні, петрографічні. Результати геофізичних досліджень території показують на картах аномалії сили тяжіння, граничних швидкостей, сейсмічних, магнітних, петрофізичних. Для різних практичних цілей важливі також К.г. геохімічні, гідрогеологічні, мінеральних і термальних вод, геотермічні, інженерно-геологічні та інші. У

50% складаються з алотигенних теригенно-уламкових зерен розміром від 0,005 до 0,05 мм. Зцементовані алевритові породи називаються алевролітами. В США до алевритових грунтів за значенням найближче термін «сілт» (silt – пил англ.) із частками розміром 0,002 – 0,05 мм та siltstone – алевроліт. Французькі геологи використовують для позначення гірничій справі використовуються головним чином детальні геологічні карти.

43. Уламкові породи утворюються в результаті механічного руйнування вже існуючих порід і накопичення уламків.

Структура уламкових гірських порід обумовлюється розмірами уламків: від великоуламкової (більше 2 мм) до тонкоуламкової (менше 0,005 мм).