46. Доходи і видатки феодальної держави.

В епоху феодалізму продовжувався поступовий еволюційний розвиток фінансів. У структурі держ доходів і видатків все ще відігравало велику роль зовнішнє спрямквання пов'язане з війнами, водночас роль внутрішніх доходів і видатків поступово збільшувалась.

Феодальна держава стягувала як непрямі податки, так і прямі. Переважало пряме оподаткування – подушний і поземельний податок.

В усіх феодальних державах справлялись і непрямі податки. Серед об’єктів непрямого оподаткування можна виділити сіль, напої. Поступово до цих об’єктів додаються майже всі тов широкого вжитку.

Хар-ним видом доходів феод держави було внутр мито, яке справлялось за провезення тов через заставу по дорогах, річках.

У феод державах важливим доповненням до податків був держ кредит. Особливістю держ кредиту феод держави було те, що це був кредит приватної особи – глави держави.

З часом доходи і видатки глави держави були відділені від деж доходів і видатків.

Значну частину доходів феодальних держав складали судові штрафи.

Видатки феод держав базувались на привато-правовому принципі. Основними видатками були:

1. військові (їх питома вага значно зросла, оск був винайдений порох, вогнепальна зброя, військове озброєння), фінансування армії (при цьому значну частину витрат мали нести феодали, які мали забезпечувати певну частину війська);

2. видатки на утримання королівського двору(держ казна фактично належала монарху);

Зароджується новий напрям видатків пов’язаний з ек дільністю (на будівництво мануфактур, фабрично-заводської пром-сті).

Держава надавала всіляку підтримку, встановлювала держ субсидії та привілеї мануфактурам. Пром-ві під-ва отримували також грошову допомогу та експортні премії.

47. Поясніть відмінності у формуванні доходів східних рабовласницьких держав і Стародавньої Греції та Римської імперії.

В Римській імперії також використовувалась позикова форма формування доходів держави у вигляді примусових позик (трибут), як правило, ці позики поверталися.

Держ видатки у Стародавньому світі визначались функціями держави. Значна частина видатків – військові видатки, крім того були видатки на будування доріг, будівництво фортець, оборонних споруд, іригаційних с-м(забезпечення землеробства). Велось буд-во портів, гаваней, маяків, храмів, театрів, стадіонів, цирків.

У Древньому світі функціонування держави було пов'язано переважно із завнішніми ф-ціями. Основним надходженням були військова здобич та данина, що встановлявалась для підкорених народів (переважно було у натур формі).

Хар-ною особливістю формування доходів держав Стародавнього світу було те, що в умовах натурального господарства основу доходів держави складали натуральні надходження, а саме: натуральні повинності, надходження від держмайна, натуральні податки. Поряд з натуральними надходженнями почали зароджуватись грошове госп-во, грошові відносини і податки. У зв’язку з тим, що в державах, зокрема в Римській імперії, почали зароджуватися грошові відносини, частина натуральних надходжень доповнювались грошовими.

48. Доходи та видатки феодальних міст.

Відділення капіталу від земельної власності, яке завершується в епоху феодалізму, накладає свій відбиток на формування фінансів міст. Міста знаходяться на землях, які належали васалам, тому міські жителі сплачували також феодальні податки і повинності. Це стало причиною запеклої боротьби міст з феодалами за політичну та фінансову незалежність. Боротьба міст за самоврядування закінчилась в країнах Зх Європи прийняттям Магдебурзького права – права на самоуправління, самоврядування. Міста отримали право формувати свою фін с-му, вони стали осередком розвитку промисловості і торгівлі, саме тут зародилися фінанси під-в з продуктивним використанням суспільного багатства. Феодальні міста витрачали кошти на утримання адміністрації міста. Існували видатки на комунальне госп-во. З метою надання допомоги бідним і безробітним був введений спеціальний податок – податок для бідних. Він став основою місцевого оподаткування. Доходи міст в період феодалізму докорінно відрізнялися від доходів феод держав, оскільки основу доходів міст складала і торгівельна і пром-ва діяльність, тобто капітал, а доходи феод держави базувалися на земельній власності. Якщо у феод державі переважали прямі податки, то у містах основними доходами були акцизи (на сіль, вино, пиво, ін види акцизів). Формою оподаткування ремісників став податок на промисел. Він встановлювався залежно не від отиманих доходів, а від виду діяльності. Водночас саме на цій основі була створена база для розвитку основної сучасної форми оподаткування – прибуткових податків. Певний дохід містам приносило мито. В процесі розвитку ремісництва і товарно-грошових відносин відбувалась поступова трансформація податків із натуральної в грошову форму, тобто саме феодальні міста започаткували розвиток фінансів у їх сучасному вигляді.