- •18.Роль художнього стилю у формуванні інтелектуального потенціалу фахівця-економіста.
- •19. Класична українська література як етап формування й утвердження норм літературної мови.
- •20.І.Котляревський – зачинатель нової української літератури та нової української літературної мови.
- •21. Г.Квітка-Основ’яненко – фундатор нової української прози й нової мови прозового твору
- •22. Українські поети-романтики як зачинателі літературної норми у творах художньої літератури
- •23. Новаторство мовно-поетичної творчості т.Шевченка
- •10.Основні характеристики мовної норми на сучасному етапі розвитку лм
- •11.Поняття культури мови. Комунікативні якості культури мови.
- •12.Поняття професійної мовнокомунікативної компетенції.
- •13. Давня література й початки формування лм.
- •14. Усна і писемна форми української лм.
- •15. Функціональні різновиди української лм. Їхні основні ознаки
- •16.Стильові різновиди суч. Укр. Мови й фахова мова.
- •17.Науковий, офіційно-діловий, розмовний (кодифікований) стилі літературної мови як основа мови фаху.
- •18.Роль художнього стилю у формуванні інтелектуального потенціалу фахівця-економіста.
- •25. Принципи українського правопису.
- •26.Науковий стиль сучасної української літературної мови.
- •27. Писемні форми репрезентації наукової інформації (конспект, тези, реферат).
- •28. Офіційно-діловий стиль сучасної української літературної мови.
- •29 Підстилі й жанри офіційно-ділового стилю. Їхня характеристика
- •51.Синтаксична норма.Однорідні члени речення,дієприкметникові та дієприслівникові звороти в реченнях наукового і ділового стилів.
- •52.Складне речення в текстах наукового й ділового стилів.
- •53.Науковий текст і його ознаки.
- •54. Види та жанри наукових тестів
- •55.Правила оформлення наукової роботи: структура, нумерація, ілюстративний матеріал, загальні правила цитування й покликання на використані джерела, оформлення бібліографічного опису.
- •56.Усна форма літературної мови. Орфоепічні норми як компонент формування мовної компетенції фахівця.
- •57. Основні правила наголошування в українській мові. Засоби милозвучності укр.Мови.
- •37.Неологізми, архаїзми,історизми в українській літературній мові.
- •38. Виразність та образність мови, її чистота. Просторічні слова, жаргонізми, діалектизми, канцеляризми та професіоналізми, лайливі та вульгарні слова у лексиці та лексиконі окремої особистості.
- •39.Поняття про фразеологію. Типи фразеологізмів.
- •40. Поняття «граматичні мовні норми». Стилістичні можливості граматичних форм у різностильових текстах.
- •41. Синтаксична конструкція в різностильових текстах.
- •42.Синтаксична норма .Складні випадки керування.
- •43. Синтаксична норма. Порядок слів у реченні.
43. Синтаксична норма. Порядок слів у реченні.
Для української літературної мови як вищої форми загальнонародної національної мови, відшліфованої майстрами слова, характерна наявність сталих норм, які є обов’язковими для всіх її носіїв. Унормованість — основна ознака літературної мови. Отже, норма літературної мові- це сукупність загальноприйнятих правил реалізації мовної системи, закріплених у процесі суспільної комунікації. Мовні норми: орфоепічні, лексичні, граматичні, стилістичні та ін. У граматичних нормах розрізняють два види: морфологічні норми передбачають правильне вживання граматичних форм слів, синтаксичні норми — усталену побудову словосполучень, речень. Основною одиницею синтаксису є речення як мінімальна комунікативна одиниця. За структурою речення поділяються на прості і складні (сполучникові та безсполучникові).
Прямий порядок слів домінує у мові. Він вважається нейтральним і є характерним для офіційно-ділового та наукового стилів. В офіційно діловому та науковому стилях переважає передування підмета присудку (прямий порядок слів); Дублікат трудової книжки заповнюється за загальними правилами. Ремонт будівель здійснюватиметься без відселення мешканців.
Не виключаються у цих стилях конструкції з інверсією головних членів речення. Йдеться про такі випадки, коли при зміні розташування підмета і присудка зберігається нейтральність висловлювання.
Інверсія часто спричинює зміну експресивного забарвлення речення, отже, непрямий порядок слів частіше зустрічається в розмовному та художньому стилях. Нормативним є передування присудка підметові у реченнях, на початку яких стоять обставинні слова. Що стосується узгодженого означення, то нейтральною позицією для нього є передування означуваному слову.
Як висновок, хочу додати, що опанування мовних норм сприяє підвищенню культури мови.
