задачи товарознавство экзамен

Ситуаційна задача 1

Розробити алгоритм відбору проб від парті цукру-рафінаду в 20 ящиків в пачках масою нето 0,5 кг. Кожен ящик масою 12 кг. В кожному ящику 24 пачки.

Розв’язання:

Для розв’язання задачі користуємося стандартом ДСТУ 3824-98 «Цукор. Правила приймання і методи відбирання проб». Відповідно таблиці 3 та пункту 3.8 вищевказаного стандарту, від обсягу партії одиниць транспортної тари 20 ящиків відбираємо обсяг вибірки 3 ящики.

(ДЛЯ МЕШКОВ – ПУНКТ 3.7 і ТАБЛИЦЯ 2)

Відповідно п.4.5.1, з кожної одиниці транспортної тари у вибірці відбираємо по 2 пачки цукру масою по 0,5 кг.

З відібраних пачок відбираємо точкову пробу масою 400 гр. Складаємо об’єднану пробу.

Маса об’єднаної проби: 6*400=2400 гр.

(ВІДПОВІДНО П.4.6 ОБ’ЄДНАНА ПРОБА ПОВИННА БУТИ НЕ МЕНША ЗА 2,0 КГ. ТОМУ НЕОБХІДНО ВІДІБРАТИ ТОЧКОВІ ПРОБИ МАСОЮ 200 ГР. І ОБ’ЄДНАНА ПРОБА БУДЕ СКЛАДАТИ 3,2 КГ.)

Готуємо середню пробу масою 2,4 кг.

Відповідь: відповідно ДСТУ №3824-98:

1. Від партії цукру-рафінаду 20 ящиків відбираємо вибірку у 3 ящики для оцінки якості.

2. З кожного ящику вибірки відбираємо по 400 гр. точкової проби. З точкових проб складаємо об’єднану пробу масою 2400 гр.

Ситуаційна задача 2

Скільки необхідно відібрати виробів при складанні середнього лабораторного зразка для перевірки якості:

а) від партії житнього хліба зі збійного борошна масою 2,8 т (маса буханки 1,0 кг);

б) від партії булок масою 0,45 г (12 лотків) і партії батонів масою 0,9 кг (18 лотків), якщо маса виробів на одному лотку 9 кг.

Розв’язання:

Для рішення даної задачі користуємося стандартом ДСТУ 7044-2009 «Правила приймання, методи відбирання проб, методи визначення органолептичних показників і маси виробів».

Відповідно п.5.1.3 об’єднану пробу відбирають так:

Для житнього хліба масою 2800 гр. відбираємо пробу у 0,2% від партії хліба:

0,002*2800=5,6 кг. – вибірка. Так як 1 батон важить 1 кг, то необхідно відібрати 6 буханок.

Для булок:

0,003*240=0,72 булки

0,003*108=0,324 кг.

Так як за стандартом повинно бути не менше 10 булок, то відбираємо 10 булок.

Батони:

0,003*180=0,54 батони.

Так як за стандартом повинно бути не менше 10 батонів, то відбираємо 10 батонів.

Висновок:

Відповідно ДСТУ 7044-2009 для складання середнього лабораторного зразка для перевірки якості необхідно відібрати:

6 буханок хліба, 10 булок та 10 батонів.

Ситуаційна задача 3

В універсам надійшла партія хліба Українського подового (співвідношення борошна житнього обдирного і пшеничного обойного 20:80). Результати дегустаційної оцінки свідчать, що м’якуш хліба має надто кислий смак.

Який хімічний показник необхідно визначити для встановлення якості хліба вимогам стандарту? На основі отриманого результату зробіть висновок про співвідношення різних сортів житнього і пшеничного борошна в рецептурі хліба. Дайте рекомендації щодо умов реалізації хлібу в роздрібній торгівлі.

Розв’язання

Для рішення задачі користуємося стандартом ДСТУ-4583:2006 «Хліб із житнього та суміші житнього і пшеничного борошна. Загальні технічні умови».

Відповідно п.4.1 ДСТУ Хліб із житнього та суміші житнього… виробляють відповідно до вимог цього стандарту за рецептурами та технологіями, інструкціями, затвердженими в установленому порядку.

Відповідно п.4.3.2 та таблиці 1, смак хлібу повинен бути властивий даному виду виробів, без стороннього присмаку. Так як за умовами задачі встановлено надто кислий смак м’якуші, необхідно проаналізувати такий фіхико-хімічний показник як кислотність (див. таблицю 2). Для хліба із суміші житнього та пшеничного борошна, цей показник= 5,0-12,0 градусів. Надмірний кислий смак хлібу може відчуватися в тому випадку, якщо показник перевищує 12,0 градусів.

Висновок: за результатами вивчення вимог ДСТУ-4583:2006 можна припустити, що надмірність кислого смаку хліба викликана порушенням співвідношення житнього та пшеничного борошна в рецептурі хліба, а саме кількість житнього обойного більше, ніж 20%.

Умови реалізації хліба роздрібній торгівельні мережі встановлено п.9.2 ДСТУ. Хліб із суміші житнього та пшеничного борошна повинен зберігатися не більше 24 год.

Ситуаційна задача 4

Ви працюєте в бюро товарних експертиз Торгово-промислової палати України. Товарознавець універсаму № 6 звернувся з проханням визначити ґатунок пшеничного борошна, оскільки в товарно-транспортній накладній зазначено, що партія пшеничного борошна вищого ґатунку. Результати органолептичної оцінки викликають сумніви щодо того, що це борошно вищого ґатунку. Визначте, який показник у даному випадку необхідно дослідити і за яким методом. Зробіть висновок щодо ґатунку пшеничного борошна.

Розв’язання Для рішення задачі користуємося стандартом ГСТУ 46.004-99 «Борошно пшеничне. Технічні умови».

Відповідно таблиці 1 борошно повинно мати такі характеристики: колір білий або білий із жовтим відтінком; запах: властивий пшеничному борошну, без сторонніх запахів, не затхлий, не пліснявілий; смак: властивий пшеничному борошну, без сторонніх присмаків, не кислий, не гіркий.

Відповідно до даних стандарту, за органолептичними властивостями можна визначити гатунок борошна тільки за показником кольору. При цьому у борошна вищого та І гатунку ця характеристика однакова.

Таким чином, якщо товарознавець встановив наявність сірого відтінку борошна, то воно відноситься до 2 гатунку.

Проте, тільки органолептичних досліджень недостатньо для того, щоб встановити гатунок, тому необхідно встановити ті фізико-хімічні показники, значення яких є різними для борошна різних гатунків.

Одним з таких показників є білість. Вищий гатунок: 54 і > ум.од

1 гатунок: 36,0-53,0 ум.од.

2 гатунок: 12,0-35,0 ум.од.

Таким чином, за результатом вимірювання білості борошна можна встановити, до якого гатунку воно відноситься.

+Ситуаційна задача 5

До магазину надійшла партія кондитерських виробів у такому асортименті і кількості:

а) карамель театральна – 8 ящиків по 10 кг;

б) цукерки «Асорті» в коробках масою нетто 325 г – 6 ящиків по 12 коробок.

Скільки належить розпакувати одиниць упаковки, який за масою середній зразок кожного виду товару слід відібрати?

Розв’язання: для рішення задачі користуємося ДСТУ 4619:2006 «Вироби кондитерські. Правила приймання, методи відбору та підготовки проб».

Відповідно п.5.2 ДСТУ, для карамелі із різних кожної одиниці транспортної тари в виборці, об’єм якої зазначений в таблиці 2 цього стандарту, відбирають точкові проби, з’єднують їх перемішують і складають об’єднану пробу, масою не менші ніж 600 гр.

Відповідно п.4.6 і таблиці 2 для партії з 8 ящиків необхідно відібрати для вибірки 3 ящики.

Для того, щоб отримати в результаті об’єднану пробу 600 гр., необхідно відібрати з кожного ящику по 200 гр. карамелі. 3*200 = 600 гр.

Відповідно п.5.5 стандарту, із кожної одиниці транспортної тари в вибірці, об’єм якої зазначений в таблиці 2 стандарту, відбирають не менше 1 коробки. Якщо маса коробки менше 400 гр (як в нашому випадку), то з кожного ящика відбираємо по 2 коробки цукерок. (всього 12 коробок)

Маємо об’єднану пробу: 2 коробки * 6 ящиків *325 гр = 3900 гр.

Висновок: відповідно ДСТУ 4619:2006 «Вироби кондитерські. Правила приймання, методи відбору та підготовки проб»:

1. Карамелі театральної необхідно розпакувати 3 ящики і приготувати середній зразок масою не менше ніж 600 гр;

2. Цукерок «Асорті» необхідно розпакувати 6 ящиків і відібрати пробу 12 коробок.

Ситуаційна задача 6

До магазину надійшла партія молока та вершків у такій кількості: пастеризоване (1,5% жирності) 15 ящиків по 20 пляшок місткістю 0,5л; розливне – 10 фляжок по 30 л.; топленого (6% жирності) – 5 ящиків по 10 пакетів (тетра-пак) місткістю 0,5 л; вершки (10% жирності) 7 ящиків по 20 пляшок, місткістю 0,5л.

Скільки необхідно розпакувати одиниць упаковок, який за масою середній зразок товару слід відібрати?

Розв’язання Для вирішення задачі користуємося ДСТУ 4834:2007 «Молоко та молочні продукти. Правила приймання, відбирання та готування проб до контролювання»

1.Молоко пастеризоване:

Відповідно таблиці 1 для партії до 20 ящиків відбираємо вибірку 2 ящики. У цих 2-х ящиках міститься 40 пляшок молока. Відповідно таблиці 1 для партії до 100 пляшок необхідно відібрати 2 пляшки. Ці 2 пляшки складатимуть вибірку.

Для топленого молока та вершків дії аналогічні: відбираємо по 2 ящики вибірку і з 2-х ящиків відбираємо по 2 пляшки (пакети для топленого молока) продукції. Ці 2 пляшки (пакети) складатимуть вибірку.

Для продуктів, фасованих у спожиткову тару готуємо об’єднану пробу.

Об’єм цієї проби: 2*0,5=1 л.

З кожної з цих об’єднаних проб відбираємо контрольну пробу по 0,5 л.

3. Молоко розливне

Відповідно таблиці 2 для розливного молока у флягах з кожної фляги відбираємо по 1 точковій пробі об’ємом 0,5 дм³. Готуємо об’єднану пробу. Її об’єм дорівнює: 10*0,5 = 5 л. З неї відбираємо контрольну пробу об’ємом 0,5 л.

Висновок: Відповідно ДСТУ 4834:2007:

1. Для молока пастеризованого, топленого та вершків необхідно розпакувати по 2 ящики. Для продуктів, фасованих у спожиткову тару, необхідно відібрати контрольну пробу 0,5 л.

2. Для молока розливного необхідно відібрати точкові проби з кожної фляги. Контрольна проба розливного молока дорівнює 0,5 л.