Український Правопис 2018.08.24

-ІР-, -ИР- 3. Дієслова іншомовного походження, що мають у мові-джерелі суфікс -ір-, в українській мові звичайно втрачають цей суфікс у всіх формах:

загітува́ти — загіто́ваний, закомпостува́ти – закомпосто́ваний, зареєструва́ти — зареєстро́ваний, поінформува́ти — поінформо́ваний,

сконструюва́ти — сконструйо́ваний. Лише в деяких дієсловах для усунення небажаної омонімії зберігаємо суфікс -ір- (після д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р —

-ир-): букси́рувати (бо є буксува́ти), пари́рувати (бо є парува́ти), полірува́ти (бо є полюва́ти), репети́рувати (бо є репетува́ти). Суфікси -ір-, -ир-

пишемо також у поодиноких дієсловах: драгірувати́ , коти́рувати,

лавірувати́ , марширува́ти, пікірувати́ , трети́рувати, солірувати́ .

ПРАВОПИС СЛІВ РАЗОМ, ІЗ ДЕФІСОМ, ОКРЕМО

Загальні правила правопису складних слів

Складні слова можуть утворюватися з двох і більше основ (слів) за допомогою сполучних голосних звуків і без них.

Складні слова зі сполучними голосними звуками О, Е (графічно Е та Є):

1. Коли перша частина складного слова — основа прикметника твердої

передньобоковúй.

2. Коли перша частина складного слова — основа іменника, числівника або займенника, то сполучним звуком буває:

а) о після твердого приголосного, зокрема й шиплячого: водозабір́ ,

Водохрéстя, дощомір́ , країнознáвство, рибокомбінáт, сировáр, торфоріз́, цементовóз, грушоподібний́ , душогýб, однодéнний, самовиховáння, самовчи́тель, але: кожум’я́ка;

б) о в числівниковій основі дво- перед наступним приголосним, голосним та

й: двотижнéвий, двоáктний, двоелектрóдний, двоосьови́й, двоєдúний, двоя́русний, двоóкис, двоóкисень, двооксúд;

в) е після м’якого приголосного (неподовженого), яким закінчується основа

іменника м’якої групи: бурело́м, землетрус, землемíр, киснетерапíя,

́

краплеподíбний, скéлелаз, працезда́тний, а в деяких випадках – після шиплячого: овочесхо́вище, очеви́дний, ножетримáч, дружелю́бний, але традиційно: коно́в’язь, коного́н, свинопа́с, свиномáтка, костопрáв, костогрúз, повітродýв, повітрозабíрник;

31

євро-, зоо-, ізо-, іно-, квазі-, кібер-, мета-, метео-, моно-, мото-, нарко-, нео-, онко-, палео-, пан-, пара-, поп-, прес-, псевдо-, соціо-, теле-, фіто-,

фолк- (фольк-), фоно-, та ін.: аброморфéма, авіарéйс, автовідповідáч, агробíзнес, аеромéтод, акватéхніка, алкотéст, артрúнок, астрокорéкція, аудіоальбóм, біоцúкл, бодибíлдинг, бодіáрт, вебсторíнка, геліоцéнтр, геополíтика, гідропáрк, дендропáрк, екопродýкти, економклáс, етногýрт, єврозона, євроремóнт, зоосáд, іномáрка, квазіóптика, квазісиметрúчний, кібермашúна, метамóва, метеостáнція, моновистáва, мотокрóс, наркобíзнес, неосфéра, онколікáрня, панамерикáнський, параолімпíєць, попмýзика, попгýрт, пресконферéнція, псевдонаýка, псевдогромадя́нський, соціосфéра, телехрóніка, фітотерапíя, фолкгýрт, фолькмýзика, фонозáпис,

так само слова з питомим компонентом лже-: лжепрорóк, лжесвíдок.

Примітка. Якщо такі іншомовні компоненти приєднані до власного імені, то їх пишемо з дефісом: пан-Єврóпа, псéвдо-Фáуст.

Примітка. У компонента квазі- кінцевий і в позиції перед приголосним

кількісний (дуже високий або слабкий) вияв чого-небудь: макро-, мікро-,

нано-, максі-, міді-, міні-, мульти-, полі-, архі-, екстра-, гіпер-, супер-,

ультра-, топ-, бліц-: макромолéкула, макроеконóміка, макроелемéнт, мікроорганíзми, мікрохвúлі, мікрочастúнка, наночастúнки, максіóдяг, мідіóдяг, мініблóк, мінідúск, мінікомп’ю́тер, мультимільйонéр, мультивéктор, полісахарúди, полімотивáція, архішахрáй, архіскладнúй, екстраклáс, гіперзвýк, гіпермáркет, супермáркет, супермодéль, супермóдний, ультразвýк, ультрамóдний, топмéнеджер, топмодéль, бліцновúни, бліцопúтування.

Примітка. У компонентів максі-, міді- кінцевий і в позиції перед приголосним наступного слова не переходить в и: мáксімода, мáксісукня,

мíдімода, мíдіспідниця.

г) слова з першим іншомовним компонентом анти-, контр-, віце-, екс-,

лейб-, обер-, штабс-, унтер-: антивíрус, контрудáр, віцепрем’єр́ , віцекóнсул, ексчемпіо́н, ексмінíстр, експрезидéнт, лейбгвардíєць, лейбме́дик, оберма́йстер, оберофіцéр, оберлейтенáнт, оберпрокурóр, штабскапіта́н, унтерофіце́р, але за традицією контр-адмірáл.

Примітка. Із власною назвою (прізвищем) такі компоненти пишемо з дефісом: “Анти-Дюринг”, екс-Югослáвія.

33

Примітка. У компонента анти- кінцевий и в позиції перед голосним наступного слова не переходить в і: áнтиелектрон, áнтиісторичний, áнтиімперіалістичний, áнтиінфекційний, áнтиінфляційний, áнтиокислювач, áнтиурядовий.

ґ) складні слова, першою частиною яких є кількісний числівник, записаний словом: двобічний́ , двоóкий, тривідсо́тковий, трикýтник, трия́русний, чотиримíсячний, чотириáктний, сорокарíчний, півтораметрóвий, двадцятип’ятиповерхóвий, сімдесятиріччя́ , сторіччя́ , сімсотсорокарíччя, п’ятсотдвадцятип’ятирíччя.

З д е ф і с о м пишемо:

а) слова, утворені повторенням того самого дієслова, що виражають інтенсивну дію (писа́в-писа́в, роби́в-роби́в, ходи́в-ходи́в); прикметника чи прислівника, що передають високий ступінь вияву ознаки (бі́лий-білий́ ,

леге́нький-леге́нький, бага́то-бага́то, далéко-далéко, си́ньо-си́ньо, ти́хоти́хо);

б) складні слова, утворені внаслідок поєднання синонімічних слів: ги́дко-

суфіксами: вели́кий-превели́кий, давни́м-давно́, з да́вніх-даве́н, з діда́ -пра́діда, ма́ло-пома́лу, повіќ-віки́ , ра́дий-радісінький́ , си́ла-силе́нна, ти́хийтихе́сенький.

Примітка. Два однакових іменники, числівники або займенники, один з яких має форму називного відмінка, а другий — орудного, пишемо окремо: кінéць кінцéм, честь чéстю, чин чúном, однúм однá.

Примітка. Поєднання слів зі значенням приблизності або певних числових меж можуть складатися й з двох числівників, позначених цифрами. У такому разі між ними ставимо тире: 3 – 4 дні, учні 8 – 10 клáсів.

г) складні вигуки та звуконаслідування, утворені переважно повторенням тієї самої звукосполуки: гей-гéй, ого-го-гó, ой-ой-óй, ох-хо-хó, їй-бóгу, їй-прáво, ґе-ґе-ґé, ку-кý, тук-тýк, дзень-дзелéнь, тьох-тьóх, кру-крý, курлú-курлú;

ґ) скорочення з належними до них цифрами: Ту-154, Ан-24, Як-40, БУ-1;

34

д) числівниково-літерні найменування класів, будинків, корпусів, поштових відділень тощо: 7-А клас, 10-В клас, будúнок № 28-Г, кóрпус 3-А; Кúїв-1;

е) ініціальні абревіатури, написані великими або малими літерами, з будь-

яким словом: ВІЛ-інфéкція, віл-інфéкція, ДНК-анáліз, ДНК-експерти́за, ВІПзáла, віп-зáла, айтí-гáлузь; е-декларувáння, е-декларáція;

є) дві ініціальні абревіатури, написані великими літерами: ВІЛ-СНІД;

ж) слова-терміни, до складу яких входить літера алфавіту: П-подібний́ , Т-

подібний́ , вітамін-Д;

з) за традицією де-фáкто, де-ю́ре, стáтус-кво, карт-блáнш та ін.

Складні іменники

1. Р а з о м пишемо:

а) складні іменники, у яких поєднані за допомогою сполучного голосного звука дві й більше основи, друга з яких — віддієслівного походження: водопíй, водолáз, газогíн, глибиномíр, глинокóп, дроворýб, лісоспла́в, ляльковóд, металорíз, м’ясоїд́ , самохід́ , сінокíс, солевáр, стрічкорíз, теплово́з, трубоклáд, хлібодáр, хліборíз;

б) складні іменники, утворені поєднанням прикметникової та іменникової основ за допомогою сполучного голосного звука: білокрівці́ , високогíр’я,

густолíсся, дрібнóліс, жовтóцвіт, синьоцвіт, твердозéм, чорнóзем, чорнóслив, чорнóліс, червононíжка, червонопíрка;

в) складні іменники, утворені за допомогою сполучного голосного звука з двох іменникових основ: верболіз́, газобало́н, глинопісóк, лісосте́п, людинодéнь, льонолавсáн, металоплáст, носоріѓ, сталебетóн, тóннокіломе́тр, торфогній́ , шлакоблóк), а також іменники, першою частиною яких є незмінна основа іншомовного походження на о, а:

автомагістрáль, агрокультýра, велопробіѓ, відеофільм́ , дискомýзика, кінозáл, радіокомітéт, стереоекрáн, фотоспрáва, єврорúнок, нанодіагнúстика, медіалінгвістика;

г) складні іменники, утворені з дієслова у формі другої особи наказового способу та іменника: горúцвіт, зірви́голова, перекоти́по́ле, пройдúсвіт; Колúвушко, Непúйпиво, Непúйвода, Перебúйніс, Тягнúбік,

Убúйвовк (прізвища);

ґ) складні іменники, утворені з кількісного числівника у формі родового відмінка (для числівників дев’яносто, сто — називного), іменникової основи

35

та суфікса: дванадцятито́нка, двохсотріччя́ , трьохсотп’ятдесятирíччя, дев’яносторíччя, дев’яностоп’ятирíччя, сторíччя, стоп’ятдесятиріччя́ , шестидéнка.

Примітка. Якщо такий числівник у складних іменниках означає дво-, тризначне число і записаний цифрами, то його приєднуємо до другої частини за допомогою дефіса: 750-річчя́ , 900-рíччя.

д) складні іменники з першою частиною напів-, полу-: напівавтомáт,

напівімлá, напівкýщ, напівлюдúна, напівмáвпа, напівпітьмá, напівпрáвда, напівфабрикáт, напів’я́ва, полýкіпок, полýмисок, полýдрабок.

Примітка. Невідмінюваний числівник пів зі значенням “половина” з наступним іменником — загальною та власною назвою у формі родового відмінка однини пишемо окремо: пів áркуша, пів годúни, пів відрá, пів мíста, пів огіркá, пів óстрова, пів я́блука, пів я́щика, пів я́ми, пів Єврóпи, пів Кúєва,

пів України́ . Якщо ж пів з наступним іменником у формі називного відмінка становить єдине поняття і не виражає значення половини, то їх пишемо разом: півáркуш, пíвдень, півзáхист, півкóло, півкýля, півмісяць́ , півóберт, півовáл, півóстрів.

е) складні іменники, утворені з трьох і більше основ: автомотогурто́к,

радіоспектрогеліогрáфія, світловодолікува́ння, термогідродина́міка.

2.З д е ф і с о м пишемо:

1)складні іменники, утворені з двох самостійних іменників без допомоги сполучного голосного звука.

У них відмінюються або обидва іменники, або тільки другий. Обидва іменники відмінюємо, якщо вони означають:

а) спеціальність, професію, наукові звання: гінекóлог-ендокринóлог, лікар́ -

еко́лог, магніто́лог-астроно́м, худóжник-карикатурúст, член-кореспонде́нт;

б) протилежні за змістом поняття: купівля́ -про́даж, ро́зтяг-стиск;

в) казкових персонажів: Зáйчик-Побігáйчик, Лисúчка-Сестрúчка, ЦапВідбувáйло;

г) рослини: брат-і-сестрá.

Другий іменник відмінюємо, якщо перший:

а) визначає певну прикмету чи особливість предмета, особи, явища, названих другим: бíзнес-план, бізнес-проéкт, блок-систéма, ди́зель-мото́р, допінгконтрóль, інтернет-видáння, інтернет-пóслуга, компакт-дúск, кре́кінг-

36

б) є назвою літери грецького алфавіту, що лексикалізувалася: áльфа-прóмені, áльфа-рóзпад, áльфа-частúнка, бéта-прóмені, бéта-рóзпад, бéта-частúнка, дéльта-промíння, дéльта-частúнка, дéльта-фýнкція;

в) разом із другим становить єдине найменування військового звання,

державної посади (генерáл-капітáн, генера́л-лейтена́нт, генерáл-майóр,

прем’єр́ -мінíстр), одиниці вимірювання чого-небудь (кілова́т-годи́на,

мегавáт-годúна), узвичаєних музичних понять (до-дієз́, мі-бемóль, сі-бемóль,

соль-дієз́ та ін.), проміжних сторін світу (норд-ве́ст, норд-о́ст), деяких рослин (сон-травá, мáти-й-мáчуха);

г) є невідмінюваним іменником іншомовного походження: сýші-бар, караóке-

бар;

2)складні іменники, утворені з двох самостійних за допомогою сполучного голосного о: монгóло-татáри, ýгро-фíни, Австро-Угóрщина;

3)складні іменники з першими компонентами власне-, невласне, що надають їм значення справжності / несправжності, ідентичності / неідентичності:

власне-зв’язки, невласне-зв’язки, власне-іменники;

4)першу частину складного слова (яке пишеться разом або через дефіс), за якою вжите слово з такою самою, як в першої, другою частиною: áудіота відеопродýкція, нáціє- й мовотвíрні процéси, кýлько- й роликопідши́пники,

рáдіо- й телеапаратура, тéпло- й гідроелектроста́нції.

́

Прикладка

Між прикладкою та означуваним іменником ставимо дефіс або ж пишемо їх окремо, що залежить від їхнього значення та місця одне щодо одного.

Примітка. Про вживання розділових знаків з прикладками див. Правила

вживання розділових знаків. Тире, п. 6 б. Д е ф і с с т а в и м о:

1. Якщо означальний (прикладковий) іменник вжито після означуваного

іменника: вовк-жадню́га, дівчина́ -красуня, дівкú-чарівнúці, козáк-

́

характéрник, країна́ -інвéстор, країна́ -кредитóр, мóва-джерелó, мóвапосерéдниця, óчі-намистúнки, хло́пець-богати́р, хлóпчик-мізúнчик, земля́- мáти, Україна́ -нéнька.

37

2.Якщо означальним іменником є родова назва, ужита після іменника — видової назви: Дніпрó-рікá, Йордáн-рíчка, Сапýн-горá, звіробíй-травá.

3.Якщо означуваний і означальний іменники можуть мінятися місцями, але

означальну роль виконує другий іменник: дівчина́ -грузи́нка і грузи́нка-

дівчина́ , учи́тель-фізиќ і фізиќ -учи́тель, худо́жник-пейзажи́ст і пейзажи́стхудо́жник.

4.Якщо означальний іменник уходить до складу терміна, де він утрачає своє значення, внаслідок чого утворюється складний іменник без сполучного

звука: гриб-парази́т, жук-корої́д, зáєць-русáк, зáєць-біля́к, льон-довгуне́ць, льон-кучеря́вець, льон-сирéць.

Д е ф і с н е с т а в и м о:

Якщо означальний іменник є видовою назвою щодо першого іменника — родової назви: місто́ Ки́їв, ріка́ Дніпрó, країна́ Україна́ , селó Мóринці, горá Сапýн, трава́звіробій́ .

Складні числівники

1. Р а з о м пишемо:

а) складні кількісні числівники: одинáдцять, п’ятдеся́т, три́ста (трьохсо́т, трьомстáм, трьомастáми, трьохстáх), півторá;

б) складні порядкові числівники, останнім компонентом яких є -сотий, -

тисячний, -мільйонний, мільярдний: трьохсо́тий,

дев’ятисо́тий, двохтúсячний, десятитúсячний, п’ятсоттридцятити́сячний, чотирьохмільйонний, п’ятдесятимільйóнний, шістдесятип’ятимільйо́нний, трьохмільярдний, семимільярдний.

восьмий; мілья́рд чотирьохмільйóнний, мільйóн трьохтúсячний.

Примітка 2. Кількісні та порядкові числівники, до складу яких входять форма з половиною й под., також пишемо окремо: дві з половúною тúсячі,

три з полови́ною ти́сячний загін́ .

2. З д е ф і с о м пишемо порядкові числівники, перша частина яких передана цифрами: 3-ти́сячний, 35-мільйо́нний, 4-мілья́рдний;

Складні займенники

1. Р а з о м пишемо складні неозначені займенники, утворені від займенників інших семантичних груп за допомогою часток аби-, ані- де-, -сь: абúхто

38

(абúкого, абúкому і т. д.), абúякий (абúякого, абúякому і т. д.), абúчий (абúчийого, абúчийому і т. д.), аніхтó (анікóго, анікóму і т. д.), аніщó (анічóго, анічóму і т. д.), анія́кий (анія́кого, анія́кому і т. д.), анічúй (анічийóго, анічийóму і т. д.), дéхто (дéкого, дéкому і т. д.), дéщо (дéчого, дéчому і т. д.), дéякі (дéяких, дéяким і. т. д.), хтось (когóсь, комýсь і т. д.), щось (чогóсь, чомýсь і т. д.) якúйсь (якóгось, якóмусь і т. д.), котрúйсь (котрóгось, котрóмусь і т. д.).

2. З д е ф і с о м пишемо складні неозначені займенники, що мають у своєму складі частки будь-, -будь, -небудь, казна-, хтозна-, бозна-: будь-хто́, будь-

когó, будь-що́, будь-чомý, бýдь-чий, будь-яки́й, будь-котри́й; хто-будь, що-

́

прийменник.

Складні прикметники

1. Р а з о м пишемо складні прикметники зі сполучними голосними о (здебільшого), е (після м’якого приголосного: кальцієвмíсний, марганцевмíсний, натрієвмíсний), з першою числівниковою основою на -и (див. пункт д), з першою іменниковою основою на приголосний

(натрійорганíчний, хлорвтóристий). Вони охоплюють:

а) складні прикметники, утворені від складних іменників, які пишуть разом:

агрокультýрний (агрокультýра), електросилови́й (електроси́ла), лісостеповúй (лісостéп), м’ясозаготівéльний (м’ясозаготíвля), монокультýрний

(монокультýра), радіофізи́чний (радіофізика́ ), самохідний́ (самохід́ ),

сірковóдневий (сірковóдень), теплообмінний́ (теплоо́бмін), хлібозаготіве́льний (хлібозаготівля́ ), цементобетóнний (цементобетóн), чорнозéмний (чорнóзем);

внутрішньоóчний (внýтрішнє óко), довгохвильовúй (дóвгі хвúлі), загальноосвíтній (загáльна освіта́ ), загальнодостýпний (загáльний дóступ), західноукраїнський (зáхідна Україна), зовнішньополітúчний (зóвнішня полíтика), короткостебловúй (корóтке стеблó), легкоатлетúчний (легка́

м’якопіднебíнний (м’якé піднебíння), народногосподáрський (нарóдне господáрство), народнопоетúчний (нарóдна поéзія), низькопродуктúвний

(низькá продуктúвність), первіснообщúнний (первíсна общúна),

39

правоберéжний (прáвий бéрег), сільськогосподáрський (сільське́ господáрство), східнослов’я́нський (східні́ слов’я́ни);

в) складні прикметники, утворені від сполучення дієслова і залежного від нього безсуфіксного іменника волелю́бний, деревообрóбний, машинобудівнúй, світлопоглинáльний, сміттєочиснúй, соломоподрíбнювальний, сталерозливнúй, струмовимíрювальний.

Примітка. Якщо друга частина пов’язана з префіксальним дієсловом, то складний прикметник пишемо через дефіс: вантáжно-розвантáжувальний,

контрóльно-вимірювальний́ .

г) складні прикметники, перший компонент яких утворений від прислівника

(багатопрохіднúй, важкорозчúнний, круглообертáльний, малочутлúвий, легкозаймúстий, сильнодíйний, тонкомíрний, тугоплáвкий), так само й ті,

другий компонент яких утворений від дієприкметника (багатоспрямóваний,

важкопрогнозóваний, високооплáчуваний, густозасéлений, довгоочíкуваний, маловжúваний, низькооплáчуваний, новоутвóрений, новозаснóваний, різноспрямóваний, свіжозрýбаний, свіжоскóпаний, слабконатя́гнутий, тонкомéлений, тонкорозпорóшений).

пов’язаний, діаметра́льно протиле́жний, наукóво обгрунтóваний послідо́вно миролю́бний, чíтко окре́слений, соціáльно актúвний, соціáльно небезпéчний, соціáльно свідóмий, суспільно́ кори́сний, суспільно́ необхідний́ , хімічно́ стійкúй, професíйно орієнтований, компете́нтнісно орієнтóваний.

Примітка 2. У складних термінах перший прислівниковий компонент, що уточнює значення другого прикметникового компонента, пишемо разом із ним: видовженотупоконічний́ , короткогрушоподібний́ , округлояйцеподібний́ .

ґ) складні прикметники (з двох або кількох компонентів), у яких основний, переважно термінологічний зміст передає останній прикметник, а попередні (попередній) звужують або уточнюють його: вузькодіалéктне (мóвне я́вище),

давньоверхньоніме́цька (мóва), середньоверхньоніме́цька (мóва), середньонижньоніме́цька (мóва), двовуглеки́слий (газ), глибокозадньоязикóвий (звук), лінгвостилісти́чні (особлúвості); також — глухоніми́й, сліпоглухоніми́й;

40