- •1. Головні функції протоколів мережевого та транспортного рівнів. Мережевий рівень. Данограмна стратегія та стратегія віртуальних каналів, їхнє порівняння.
- •2. Типові структурні вирішення. Розподілена та централізована магістраль. Технологія DirectРс.
- •3. Середовища передавання у комп'ютерних мережах.
- •4. Кільцеві лм з уставленням регістру. Метод доступу з запитом пріоритету.
- •5. Ефірні середовища. Коаксіальні кабелі. Волоконно-оптичний кабель.
- •6. Загальна характеристика та історія розвитку кабельних мереж. Прості кабельні мережі.
- •7. Різновиди комп'ютерних мереж. Локальні та глобальні мережі. Їхні відмінності. Розподілені інформаційні системи. Регіональні та корпоративні мережі.
- •8. Методи конкурентного доступу. Метод доступу з контролем сигналу-носія та виявленням колізій.
- •9. Структурна схема ланки передавання. Кодування та модуляція. Характеристика завад у каналі зв'язку.
- •(Цього можливо не треба) Структура ланки передавання даних
- •11. Форми передавання даних у km. Синхронне та асинхронне передавання.
- •12. Маркерні методи доступу. Процедура реконфігурації. Методи доступу в мережах з ретрансляцією.
- •13. Адаптивні методи маршрутизації. Маршрутизація «за досвідом». Метод якнайшвидшого передавання. Локально-адаптивна маршрутизація. Розподілена маршрутизація. Централізована та гібридна маршрутизації.
- •14. Скручена пара. Сертифікація кабелів.
- •15. Історія виникнення та техніко-економічні передумови появи комп'ютерних мереж.
- •16. Методи цифрового кодування.
- •17. Методи комутації, їхня порівняльна характеристика та застосування.
- •18. Протоколи канального рівня. Призначення. Підрівні керування доступом до передавального середовища та керування логічним каналом. Стандарти іеее-802.
- •19. Проблема маршрутизації. Класифікація методів маршрутизації. Прості та складні методи. Випадкова, лавинна, фіксована.
- •Випадкова маршрутизація.
- •Фіксована маршрутизація.
- •20. Принципи організації середовища зв'язку відкритих систем. Головні функції протоколу n-рівня.
- •21. Організація доступу до передавального середовища. Тактові системи. Методи опитування. Централізоване керування.
- •22. Протоколи фізичного рівня. Протоколи есма-80 та есма-81. Сервіс протоколів фізичного рівня. Моноканал та мережі з ретрансляцією
- •Семирівнева модель взаємодії відкритих систем (стандарт7498 iso)
- •24. Класифікація комп'ютерних мереж. Стандартизація в комп'ютерних мережах.
- •25. Призначення протокольних рівнів стандарту 7498 iso.
- •26. Транспортний рівень. Його головні функції та класи сервісу.
- •27. Комбіновані кабельні мережі. Структуровані кабельні вирішення. Головні підсистеми.
- •28. Поняття протокольного стека. Протокольний стек tcp/ip, його загальна характеристика. Структура мережі tcp/ip. Головні протоколи стеку tcp/ip
27. Комбіновані кабельні мережі. Структуровані кабельні вирішення. Головні підсистеми.
Комбіновані кабельні мережі застосовують, якщо потрібно частину мережі розмістити на більшій відстані, ніж дають змогу обмеження простих кабельних мереж. Розглянемо приклад комбінованої мережі з використанням скрученої пари і "тонкого" Еthernet: (рис. 17.4). Сегмент "тонкого" Еthernet приєднано через спеціальні АUI-роз'єднувачі концентраторів за допомогою кабелю зовнішнього доступу. На рис. 17.4 п'ятикутниками позначені та перенумеровані повторювальні секції, а квадратами - сегменти. Повторювальними секціями вважають як концентратори, так і повторювачі.
Сегментами вважають кабельні з'єднання між станцією і концентратором, між концентраторами, між повторювачами, сегменти "тонкого" Еthernet. Максимальна кількість сегментів - п'ять, повторювальних секцій між довільною парою станцій - чотири.
Інколи структурні обмеження Еthernet наводять у вигляді "правила 5-4-3": у мережі Еthernet може бути не більше п 'яти сегментів, чотирьох повторювачів, однак тільки до трьох сегментів можуть бути приєднані клієнтські станції.
Cтрукторовані кабельні вирішення
В адміністартивному або офісному будинку, як звично, монтують структоровану кабельну мережу (рис.17.5.), яка має дереподібну структуру. Згідно зі стандаритом ISO\IEC 11801 кабельна система має такі функційні елементи:
-кампусний розподілювач (campus distributors );
-магістральну кампусну систему;
-будинковий розподілювач;
-горизонтальний кабель;
-пункт переходу (зміна виходу);
-телекомунікаційний розподілювач.
Розподілювачі розміщують розміщують в окремих аппаратних кімнатах або шафах.
Нормативи та обмеження:
-за кожні 1000м площі офісу повинен бути хоча б один FD. Також FD повинен бути і на кожен поверх. Якщо на поверсі є мало користувачів, то допустиме використання FD суміжного поверху.
-у багатьох країнах ставлять роз’єднувачі на кожна 10мофісу. Для кожної робочої станції повинно бути мінімум два роз’єднувачі;
-обмеження на довжину з’єднань.
Стандартом ІSО/ІЕС 11801 розглянуто тільки кабелі п'ятої-сьомої категорій (S, Е, S). У межах однієї підсистеми дозволено використовувати компоненти різних категорій, однак тоді ізтегорію системи визначають за найнижчою категорією компонента. Максимальна довжина горизонтальної кабельної підсистеми становить 90 м незалежно від середовища передавання.
Визначено два поняття - канал (channel) та лінія (link) (рис. 17.7) для мідного kабелю). Як бачимо з рис. 17.7, лінія містить тільки пасивні компоненти між двома розетками. Всі параметри кабельної системи визначені для лінії та для каналу.
Інколи у структурованій кабельній системі виділяють такі підсистеми (рис. 17.8):
вертикальну;
керування;
горизонтальну;
робочого місця.
Вертикальна підсистема - це швидкісна міжповерхова магістраль. її головно будують з «користанням волоконно-оптичного кабелю або скрученої пари. Нею можна передавати дані І швидкістю 100 Мбіт/с. Для побудови магістралей застосовують мережі FDDI, комутований Fast Еthernet, Gigabit Еthernet та ін.
Підсистему керування монтують на кожному поверсі. Вона складається з комутатора та гомутаційної панелі. З використанням підсистеми керування адміністратор мережі перекому-товує окремі порти комутатора та ро'єднувачі на поверсі. Комутатор та комутаційна (крос) панель розміщені в окремій шафі.
Горизонтальна підсистема - це кабельна мережа між комутаційною панеллю та підсистемою робочого місця. Для неї найчастіше застосовують скручену пару. Горизонтальну повер-\ову кабельну мережу монтують у спеціальних пластикових коритцях.
Підсистема робочого місця складається з розеток RJ-45 та комутаційних шнурів, якими сриєднані комп'ютери.
Структурована кабельна система, незважаючи на великі капітальні затрати, гнучкіша в експлуатації. Вона дає змогу однією й тією ж кабельною системою передавати інформацію
різного типу: телефонні сигнали, дані, відеоінформацію охоронних систем тощо. Термін службі: структурованої кабельної системи 10-15 років, що значно перевищує термін служби простих та комбінованих мереж. Структуровану кабельну систему прокладають, як звичайно, під час будівництва будинку офісу, її вартість закладена в капітальних витратах на будівництво. Простіш: кабельні вирішення допускають поступове розширення і вкладання коштів. Водночас структурована система є єдиним правильним вирішенням у випадку побудови великих мереж з десятками серверів та кількома сотнями робочих станцій.
Прості кабельні мережі можуть прокладати спеціалісти середньої кваліфікації, в том;, числі і представники фірми-замовника. Створити структуровану кабельну систему набагато складніше, це повинні виконувати представники спеціалізованої фірми. Під час побудови такс: системи всі її компоненти (кабелі, комутатори, панелі, розетки, шнури тощо) й уся система повинні пройти сертифікацію на відповідність певній категорії або класу (наприклад, п'ятій категорії класу D). На ринку закінчені структуровані кабельні вирішення пропонують фірмі: MOD-ТАР, Reichle&Dе-Маssari (Freenet), АТ&Т (SYSТІМАХ), Panduit (PANNET), Northen (IBDN) та ін.