Т.Р.Кияк А.М.Науменко Перекладознавство (нім-укр напрям)

РОЗДІЛ 9. Функціонально-стильові труднощі перекладу

вою та мовою перекладу. Останнє є також необхідною передумовою для етапів № 4 та № 5.

Що стосується словотвору, то перекладачеві слід добре засвоїти се- мантичні особливості іменникових суфіксів (наприклад, чоловічого

-er, жіночих -ung, -tion, -tät, -ik, -ur), прикметникових суфіксів (-bar, -los, -frei, -artig, -förmig, -mäßig), невідокремлюваних префіксів (miß-, un-, be-, ge-, zer-, ver-, emp-), відокремлюваних (ab-, ein-, aus-, mit-),

префіксів відокремлюваних і невідокремлюваних, залежно від наго-

лосу (über-, unter-, durch-, um-, wieder-, voll-). Треба вміти також нале-

жно переглядати складні іменники (чи як одне слово-кальку на кшталт "das Kraftwerk" – "електростанція", чи конструкцією з іменником у родовому відмінку – "Druсkmesser" – "вимірювач тис- ку", чи іменником з прийменником – "Betonkonstruktion" – "констру- кція з бетону", чи іменником з прикметником – "Wasserpumpe" – "водяна помпа"). Віддієслівні іменники нерідко перекладаються українською мовою як дієслова.

Особливу увагу слід звертати на переклад вузькогалузевих термі- нів. Тут доводиться рахуватися з тим, що термінам, на жаль, власти- ва багатозначність, надто в різних терміносистемах ("die Luft" – "по-

вітря" і "щілина"; "der Strom" – "потік" і "струм").

У науково-технічних текстах специфічні функції можуть виконувати службові слова (прийменники, сполучники). Окрему роль відіграють ар- тиклі (вживання означеного й неозначеного артиклів, зміна значення слова через зміну артикля ("der Leiter" – "керівник", "die Leiter" – "дра- бина"), широке застосування мають займенники "man" та "es". В де- яких терміносистемах (наприклад, фізика, хімія, математика) над- звичайно широко використовуються модальні дієслова, які до того ж виступають у сполуці із займенником "man" (наприклад, "Heute muss man mehr Aufmerksamkeit neuen Technologien schenken" – "сьогодні треба більше уваги приділяти новим технологіям"); дієслово sollen + man висловлює необхідність, припис, доручення іншої особи

("die Eigenschaften des Betons soll man im Bauwesen berücksichtigen" – "особливості бетону слід враховувати в будівельній справі"). До того ж модальне дієслово "sollen" з інфінітивом (вільним або зв'яза- ним) може висловлювати допущення з чужих слів ("diese Experimente sollen an der Odessaer Universität durchgeführt werden" – "Кажуть, що ці експерименти ніби проводяться в Одеському університеті").

Дієслово "wollen" в І особі множини плюс інфінітив надає реченню відтінку легкого наказу ("Wollen wir die Kernstruktur analysieren" –

391

ЧАСТИНА 3. Проблеми макроперекладу

"Давайте проаналізуємо структуру ядра"). Подібна конструкція може надавати також значення майбутнього часу ("Weiter wollen wir die mathematischen Formeln anwenden" – "далі ми будемо застосо-

вувати математичні формули"). Дієслово "mögen" має значення доручення і перекладається словами "можливо, нехай" ("Mag er den Einfluss der magnetischen Wellen beschreiben" – "нехай він опише вплив магнітних хвиль"). В імперфекті кон'юнктиві, як відомо, "mögen" висловлює бажання. Дієслово ж "können" висловлює фізичну можливість, "dürfen" – "сміти, мати право", але останнє в імперфе- кті кон'юнктиві може також висловлювати допущення і переклада- ється із застосуванням слів "можливо, здається, очевидно". Дієсло- во "lassen"надає реченню спонтанний відтінок (дозволяти, застав- ляти), а разом із зворотним займенником "sich" інфінітив має паси- вне значення з відтінком можливості. До речі, пасивна форма дієслів, яка дуже часто вживається в німецькій мові, передається українсь- кою мовою нерідко активною формою. Окремі труднощі складає пе- реклад інфінітивних конструкцій, поширених означень, які здебіль- шого передаються підрядними реченнями, форм умовного способу, сполучникових і безсполучникових підрядних речень.

9.3.2. Ілюстративний текст: "Dennoch blieb ihre Entwicklung gehemmt durch allerhand mittelalterlichen Schutz, grundherrliche und Adelsvorrechte, Lokalprivilegien, städtische und Zunftmonopole und Provinzialverfassungen". Неважко бачити, що більшість лексем у наве- деному висловлювання є зрозумілою навіть пересічному читачу як конвенційний шар семантики, але через свою термінологічність не може бути перекладена відразу, так би мовити, з листа навіть освіче- ним перекладачем, якщо він не працює у відповідній науковій сфері (у даному випадку – у політекономії): тут йому знадобиться допомога галузевих словників (або фахівців), щоб перекласти адекватно, на-

приклад, так: "Але помісні та дворянські прерогативи, місцеві приві- леї, міські та цехові монополії та провінційні уложення – весь цей се- редньовічний мотлох загаював її розвиток".

Ще одне висловлювання з більшою мірою термінологічної гермети-

чності: "Strukturell gesehen ist das Tragwerk der SR-71 als Mehrholmer aufgebaut, in den auch die Triebwerkaufhäufungen mit einbezogen sind". Тут лексеми, які підкреслено, не тільки неможливо перекласти, їх неможливо навіть зрозуміти, а інші, хоч і зрозумілі, потребують те- рмінологічної напруги для свого адекватного перекладу. Наприклад,

такого: "За своєю структурою несучі поверхні літака

392

РОЗДІЛ 9. Функціонально-стильові труднощі перекладу

SR-71 є багатолонжеронною конструкцією, яка містить ще і консолі для підвішування двигунів".

9.3.3. Текст для самостійного опрацювання: "FORSCHUNG IM

INTERNET (Prof. Albert Endres, Institut für Informatik der Technischen Universität München). Forschung setzt voraus, dass der Wissenschaftler schnell und umfassend darüber informiert wird, was sich auf seinem Gebiet (und wichtigen Nachbargebieten) Neues tut. Er muss den Stand der Technik wissen und ausnützen. Dafür muss er in das oft informelle Netz eingebunden sein, das sich die einzelnen Wissensgebiete schaffen, etwa Fachgesellschaften, Arbeitsgruppen und Begegnungszentren, oder in bilaterale Korrespondenz. Vor allem muss er Zugang zu den einschlägigen Publikationsorganen haben, in denen über die Forschungsergebnisse von Kollegen berichtet wird. Ist der Forscher hierfür ausschließlich auf Druckmedien angewiesen, kann die Verzögerung zwischen Entdeckung und Veröffentlichung oft Jahre betragen. Bei vielen schnell sich entwickelnden Gebieten ist dieser Verzug fatal. In dieser Situation hilft das Internet. Dieses elektronische 'Netz der Netze' entwickelte sich in der Wissenschaft, um den Informationsaustausch zwischen einer zunächst kleinen Zahl von Forschergruppen auf eine neue, elektronische Basis zu stellen. In einer explosionsartigen Ausbreitung gerade in den letzten Jahren hat sich das Internet auf der ganzen Welt als das primäre Kommunikationsmedium der Wissenschaft etabliert. Es gibt heute auf der ganzen Welt kaum noch eine Forschergruppe, die nicht Zugang zum Internet hat. Es ist wie ein Telefonnetz, mit dem großen Vorteil, dass man sich zeitlich nicht zu synchronisieren braucht. Was Internet am Ende eines Arbeitstages in Deutschland anvertraut wird, steht bei Arbeitsbeginn allen Kollegen in Amerika und Asien zur Verfügung. Internet ist auch ein großer Speicher, eine weltumfassende elektronische Bibliothek. An jedem Knoten des Netzes steht Rechnerkapazität zur Verfügung, die bei der Verwaltung und beim Suchen von Informationen helfen kann. Aus dieser Idee entstanden sogenannte Suchmaschinen (Search engines), genaugenommen Software-Komponenten, die in der Lage sind, Tausende, ja Millionen Rechner im Netz nach bestimmten Themen zu durchsuchen. Man spricht auch manchmal von 'Erntemaschinen', die alle gerade reif gewordenen Früchte (des Wissens) einsammeln. Die Sammlung des Vorwissens, die Recherche, ist nur der erste Schritt eines dreistufigen Prozesses. Wenn der Wissenschaftler weiß, was andere geleistet haben, entsteht bei ihm aus

393

ЧАСТИНА 3. Проблеми макроперекладу

Kritik an der Ist-Situation, durch Beflügelung der Fantasie oder durch systematisches Analysieren die neue Idee, die eigene kreative Leistung".

9.3.4. Вправи до тексту

А. Лексичні завдання. За допомогою словників з'ясуйте:

а) термін "Internet" є синонімом чи антонімом до терміна "Intranet"?;

б) лексеми "Gelehrter", "Wissenschaftler" та "Erforscher" є синонімами чи антонімами до слова "Forscher"?;

в) одно- чи багатозначні у тексті "FORSCHUNG IM INTERNET" слова

"Technik", "Korrespondenz", "Speicher"?;

г) в якому семантичному зв'язку знаходяться слова "Druckmedium", "Kommunikationsmedium" та "Massenmedium"?;

д) як найкраще перекласти у тексті "FORSCHUNG IM INTERNET" на- ступні терміни та слова:

–"Technik" – "механічні штучні вироби"? "принципи виробниц- тва штучних механізмів"? "науково-технічний розвиток"? "апа- ратне устаткування"?;

–"Korrespondenz" – "листування (з ким-небудь)"? "письмові поштові відправлення"? "електронне спілкування"?;

–"fatal" – "фатально"? "доленосно"? "мати тяжкі наслідки"?;

–"Speicher" – "склад"? "акумулятор"? "накопичувач інформа- ції"? "електронна пам'ять"? "банк даних"?;

–"Rechnerkapazität" – "комп'ютер"? "електронно-обчислювальна машина"? "міцний комп'ютер"?;

–"Verwaltung von Informationen" – "керування інформацією"? "обробка даних"? "накопичення інформації"?;

–"Vorwissen" – "попередні дані"? "початкова інформація"? "іс- нуючі знання"? "чинні відомості"?;

–"Ist-Situation" – "існуюча ситуація"? "ситуація, що повинна бути"?;

е) як правильно перекладати запозичення у тексті "FORSCHUNG IM INTERNET":

–"Search engines" – "пусковий двигун"? "пошукова машина"?;

–"Recherche" – "пошук"? "збір"? "осмислення"?;

–"Software" – "м'який товар"? "товар широкого вжитку"? "програмне забезпечення"?;

–"Hardware" – "товар твердої ціни"? "високоякісний товар"? "технічне забезпечення"?

Б. Змістовні завдання. Розбийте текст "FORSCHUNG IM INTERNET"

на тематичні фрагменти, знайдіть провідну думку кожного з них та роз-

394

РОЗДІЛ 9. Функціонально-стильові труднощі перекладу

ташуйте ці думки за чергою їх появи у тексті. Порівняйте Вашу схему з наступною і визначте логічні помилки у своїй та підручниковій:

а) передумова наукового дослідження, б) Інтернет і творчість вченого, в) недоліки традиційних засобів друку, г) сутність Інтернету, д) потреба в Інтернеті,

е) виникнення та розвиток Інтернету.

В. Перекладацькі завдання

а) Використовуючи виправлену за текстом "FORSCHUNG IM INTERNET" схему з пункту "Б.", зробіть усний анотований переклад тексту.

б) За тих же умов напишіть його реферативний переклад.

в) Перекладіть українською наступні речення, запозичені, хоч і трохи переробленo, з тексту "FORSCHUNG IM INTERNET". Зробіть це спочатку потрійно усно (синхронно, послідовно та у формі двомовної бесіди: мо- вець-німець – перекладач – мовець-українець), а потім письмово:

–Für eine erfolgreiche Forschung muss der Wissenschaftler schnell und umfassend informiert werden.

–Jede Forschung setzt eine notwendige Information voraus.

–Diese Information umfasst alles Neue, das sich auf wichtigen Forschungsgebieten tut.

–Den Stand der Technik zu wissen und auszunützen, das ist die wichtige Voraussetzung der modernen Forschung.

–Die gegenwärtige Stand der Technik muss vom Wissenschaftler schnell und umfassend ausgenützt werden.

–Der Forscher muss gut wissen, was andere auf seinem Gebiet und wichtigen Nachbargebieten geleistet haben.

–Die moderne Forschung setzt voraus, dass sich der Gelehrte schnell und umfassend in das informelle elektronische Weltnetz einbindet.

–Zum informellen Netz gehören vor allem Fachgesellschaften, Arbeitsgruppen und Begegnungszentren.

–In einigen Wissensgebieten werden einschlägige Publikationsorgane gegründet, in denen man über neue Forschungsergebnisse berichtet.

–Wenn nur die traditionellen Druckmedien ausgenützt werden, so kann der Zeitabschnitt zwischen Entdeckung und Veröffentlichung oft viele Jahre betragen.

–Mit einer blitzschnellen Ausbreitung wurde das Internet in den letzten Jahren zum primären Kommunikationsmedium der Wissenschaft.

395

ЧАСТИНА 3. Проблеми макроперекладу

–Wenn der Forscher weiß, was in wissenschaftlichen Nachbargebieten geleistet worden ist, so kann bei ihm die eigene kreative Idee entstehen.

–Das Internet, an dessen Knoten eine Rechnerkapazität zur Verfügung steht, ist eine weltumfassende elektronische Bibliothek.

–An jedem Knotenpunkt des Internets steht dem Empfänger eine Rechnerkapazität, die bei der Verwaltung und beim Suchen von Informationen helfen kann, zur Verfügung.

г) Перекладіть німецькою наступні речення, спираючись на текст "FORSCHUNG IM INTERNET" та приклади з попереднього пункту "В." і запозичуючи з них лексеми, словосполучення і, можливо, цілі синтак- сичні фрагменти. Зробіть це спочатку потрійно усно (синхронно, по- слідовно та у формі двомовної бесіди: мовець-українець – перекладач

–мовець-німець), а потім письмово:

–Вчений повинен швидко отримувати широку інформацію.

–Це і є головною передумовою науково-дослідної роботи.

–Така інформація повинна охоплювати нові дослідження в науковій сфері вченого та у суміжних галузях.

–Досліднику треба бути знайомим з сучасним рівнем науко- во-технічного розвитку.

–При цьому вчений повинен використовувати його у своїх до- слідженнях.

–Знати й використовувати сучасний рівень науково-технічного розвитку – ось головний принцип науково-дослідної роботи.

–Для проведення успішних досліджень сучасний вчений інтег- рується у неформальні інформаційні організації.

–Крім того, він повинен мати можливість двобічного зв'язку зі своїми колегами.

–Але насамперед у нього має бути доступ до відповідних за- собів друку.

–За умови використання лише традиційних засобів друку час від відкриття до публікації часто може складати роки.

–Поширюючись мов вибухова хвиля, Інтернет став за остан- ні роки головним засобом наукових зв'язків.

–Якщо вчений знайомий з досягненнями у суміжних галузях

знань, то він у змозі породжувати власні творчі ідеї.

д) Перекладіть текст "FORSCHUNG IM INTERNET" з листа на плівку, дайте її іншому студенту для прослухання та письмової рецензії з де- тальним редагуванням та професійною оцінкою.

е) Перекладіть текст "FORSCHUNG IM INTERNET" письмово.

396

РОЗДІЛ 9. Функціонально-стильові труднощі перекладу

є) Порівняйте власний переклад з наведеним нижче перекладача- професіонала. Зіставте їх з оригіналом: "НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКІ РОБОТИ В ІНТЕРНЕТІ (Проф. Альберт Ендрес. Інститут інфор- матики Технічного університету, Мюнхен). Науково-

дослідницька діяльність передбачає швидке та широке інформування вченого щодо новин в його галузі (а також у головних суміжних галу- зях). Він повинен знати й використовувати сучасний рівень науково- технічного розвитку. Для цього він повинен бути інтегрованим у не- формальні інформаційні організації, що створюються в окремих сфе- рах науки (наприклад, спеціалізовані об'єднання, робочі групи, конта- ктні центри), або мати доступ до двобічної кореспонденції. Насампе- ред йому необхідно мати доступ до спеціальної літератури та пуб- лікацій, в яких повідомляються наслідки досліджень його колег. Якщо дослідник вимушений користуватися для цього лише друкованими виданнями, то часовий інтервал між моментом відкриття та пуб- лікацією може складати роки. В багатьох галузях, які стрімко розви- ваються, таке зволікання є фатальним. У такій ситуації допомагає Інтернет. Ця електронна 'сітка сіток' розвивалась у науці заради ставлення обміну інформацією між спочатку нечисленними науково- дослідницькими групами на нову, електронну основу. Стрімко роз- ширюючись, особливо в останні роки, Інтернет в усьому світі став головним засобом комунікації в науці. Мабуть, сьогодні у світі немає жодної науково-дослідницької групи, яка не мала б доступ до Інтер- нету. Він нагадує телефону мережу, лише з тією великою перевагою, що не потребує ніякої синхронізації за часом. Те, що в Німеччині на- прикінці робочого дня буде введено в Інтернет, знаходиться на поча- тку робочого дня у розпорядженні всіх колег в Америці та Азії. Інтер- нет є великим накопичувачем інформації, всесвітньою електронною бібліотекою. До кожного вузла цієї мережі підключено комп'ютер, який допомагає оброблювати дані та вести пошук інформації. На гру- нті цієї ідеї були створені пошукові системи (Search engines), точніше кажучи, компоненти програмного забезпечення, які здатні знаходити у тисячах, навіть мільйонах комп'ютерів інформацію до певної теми. Іноді їх називають 'збиральними машинами', які збирають дозрілі пло- ди (науки). Збір існуючої інформації (науковий пошук) є лише першим етапом триступеневого процесу. Якщо вчений має інформацію щодо наслідків інших дослідників, то в нього завдяки польоту фантазії або систематичного аналізу виникає як наслідок критичного розгляду ре- альної ситуації нова ідея – продукт власної творчої праці".

397

ЧАСТИНА 3. Проблеми макроперекладу

ж) Зверніть увагу на наступні місця з професійного перекладу, об- ґрунтуйте їхню відповідність або невідповідність оригіналу і дайте власний варіант перекладу аналізованого фрагменту:

–"Forschung" – "науково-дослідницькi роботи" чи "науково-

дослідницька робота" (тобто однина чи множина)?;

–"Institut für Informatik der Technischen Universität München" – "Ін-

ститут інформатики Технічного університету, Мюнхен" чи "Ін-

ститут інформатики Мюнхенського Технічного університету"?;

–"Forschung" – "науково-дослідницька діяльність" чи "науково-

дослідна діяльність" (зважаючи на те, що зміст першої українсь- кої лексеми стосується виконавця, а другої – наукового процесу)?;

–"den Stand der Technik" – "сучасний рівень науково-технічного

розвитку" чи "сучасний стан техніки"?;

–"Wissensgebiete" – "сферах науки" чи (зберігаючи тавтологіч- ний повтор лексичного стилю оригіналу) "галузях знань"?;

–"in bilaterale Korrespondenz eingebunden sein" – "або мати до-

ступ до двобічної кореспонденції" чи "або (інтегрованим) в обо-

пільне електронне спілкування"?;

–"muss er Zugang" – "йому необхідно мати доступ" чи (збері-

гаючи лексико-синтаксичний повтор оригіналу з двома попере-

дніми "muss er") "він повинен"?;

–"zu den einschlägigen Publikationsorganen" – "до спеціальної літератури та публікацій" чи (зберігаючи лапідарність та логіку думки в оригіналі) "до відповідних публічних видань"?;

–"über die Forschungsergebnisse berichtet wird" – "повідомля-

ються наслідки досліджень" чи "повідомляється про наслідки досліджень"?;

–"die Verzögerung zwischen Entdeckung und Veröffentlichung" – "часовий інтервал між моментом відкриття та публікацією" чи

(зберігаючи лапідарність стилю оригіналу) "затримка між від-

криттям та публікацією"?;

–"fatal" – "є фатальним" чи "має тяжкі наслідки"?;

–"Netz der Netze" – "сітка сіток" чи (щоб зберегти стильово ва- гомий наступний повтор у словосполученні "телефонна мере-

жа") "мережа мереж?;

–"In einer explosionsartigen Ausbreitung" – "Стрімко розширюю-

чись" чи (щоб зберегти синонімію та експресивність стилю і не повторювати лексему "стрімко" iз попереднього речення) "по-

ширюючись мов вибухова хвиля"?;

398

РОЗДІЛ 9. Функціонально-стильові труднощі перекладу

–"kaum" – "мабуть" чи (щоб зберегти високий рівень впевне- ності автора) "навряд чи"?;

–"nicht Zugang" – "не мала б доступ" чи родовий відмінок: "не мала б доступу"?;

–"dass man sich zeitlich nicht zu synchronisieren braucht" – "що не потребує ніякої синхронізації за часом" чи (звертаючи увагу на граматику оригіналу: не "das Internet braucht sich zeitlich nicht zu synchronisieren", а "man braucht sich zeitlich nicht zu synchronisieren") "що користувачам не треба синхронізувати себе за часом"?;

–"steht Rechnerkapazität zur Verfügung" – "підключено комп'ю-

тер" чи "знаходиться", чи в даному випадку обидва варіанти синонімічні?;

–"Rechnerkapazität" – "комп'ютер" чи "міцний комп'ютер"

(щоб розрізняти персональний комп'ютер і комп'ютер, що обслу- говує всю мережу)?;

–"Aus dieser Idee entstanden" – "На грунті цієї ідеї були створені"

чи (зберігаючи логічну помилку автора) "З цієї ідеї виникли"?;

–"Man spricht auch" – "їх називають" чи "йдеться про", чи це – синоніми?;

–"Früchte (des Wissens)" – "плоди науки" чи "плоди знань", чи це – синоніми?;

–"Recherche" – "науковий пошук" чи (зберігаючи це запозичен- ня у стилі оригіналу, яке протистоїть попередньому німецькому слову перекласти його теж запозиченням) "решерше"?;

–"der erste Schritt" – "першим етапом", чи "кроком", чи це -

синоніми?;

–"der Wissenschaftler weiß" – "вчений має інформацію" чи "вче-

ний знає", чи це синонімічно?;

–"was andere geleistet haben" – "щодо наслідків інших дослідни-

ків" чи (зважаючи на те, що тавтологічний повтор є рисою лек- сичного стилю автора оригіналу і виявляє себе в останній одно- кореневій лексемі тексту "Leistung") "досягли"?;

–"aus Kritik" – "як наслідок" чи (щоб не повторювати слово "на- слідок", яке вже використано в цьому реченні) "після"?;

–"die eigene kreative Leistung" – "продукт" чи (зберігаючи по-

втор як стильову рису оригіналу) "досягнення"?

з) Напишіть рецензію на професійний переклад статті А.Ендреса "FORSCHUNG IM INTERNET" з власними варіантами її редагування.

399

ЧАСТИНА 3. Проблеми макроперекладу

и) Виступіть перекладачем у двомовній (телефонній або живій) бе- сіді з проблем Інтернету.

і) Влаштуйте гру – прийом іноземної делегації щодо проблем Інтер- нету з використанням матеріалів цього підрозділу за схемою: вступне слово президента Академії наук iз перекладом, вітальне слово голови делегації з перекладом, доповідь основного референта з перекладом, рецензії 2-3 офіційних опонентів (одна – українською, інші німецькою, їх переклад), виступи та запитання всіх присутніх різними мовами (їх- ній переклад), підсумкове слово президента та голови з перекладами.

9.4.Офіційно-діловий стиль

9.4.1.Ілюстративний текст: "Die Außenpolitik der Länder, die auf

den Prinzipien der Globalisation beruht, wie sie von der DavosKonferenz verkündet worden sind, findet bei allen europazentristischen Staaten Unterstützung". У цьому тексті зрозумілим і перекладеним зда- ється, на перший погляд, може бути все, але трохи бентежать підкре- слені лексеми, якщо не знати їхньої семантики із попередніх спорід- нених текстів (де перша означає поняття "єдність світу", а друга – географію засідань наймогутніших країн світу). Крім того, саме по- ширений синтаксис є ознакою канцелярського стилю, так що пере- кладати цей текст лапідарними реченнями буде помилкою: "Зовнішня політика країн, яку засновано на принципах єдності світу, що були проголошені Давоською конференцією, знаходить підтримку з боку всіх європейськи орієнтованих країн".

9.4.2. Текст для самостійного опрацювання: "Das kleinste

Bundesland (Friedrich Frühmann, Präsident der deutschen Bundesgesellschaft, Saarpacken). Von den Stadtstaaten abgesehen, ist das Saarland das kleinste Bundesland. Es liegt in Südwestdeutschland an der Grenze zu Frankreich, Luxemburg und dem Bundesland RheinlandPfalz. Die Wirtschaftszentren liegen im Tal der Saar um Saarlouis, Neunkirchen und die Landeshauptstadt Saarbrücken. Das Saarland wurde als politische Einheit 1920 durch den Friedensvertrag von Versailles geschaffen, von Deutschland abgetrennt und der Verwaltung des Völkerbundes unterstellt. Frankreich erhielt wirtschaftliche Vorrechte und großen politischen Einfluss. 1935 stimmte die saarländische Bevölkerung in einer Volksabstimmung für die Rückkehr zum Deutschen

400