Гемофільна інфекція (Haemophilus infectio)

Епідеміологічний анамнез: - наявність контакту з хворим (найчастіше – дитиною) на гострий запальний процес органів дихання або ЦНС; перебування в місцях великого скупчення людей; діти у віці 6-8 місяців; зимово-весняна сезонність; наявність імунодефіциту, серпоподібно-клітинної анемії, лімфогранулематозу, після спленектомії та хіміотерапії

Клінічні ознаки: - гнійний менінгіт: гострий початок із катаральних симптомів, потім симптоматика бактеріальних менінгітів, тяжкий перебіг; іноді приєднання гнійного артриту, запалення надгортанника; целюліту.

- Гемофільна пневмонія: вогнищева або крупозна, дуже часто з приєднанням гнійного плевриту; можливі ускладнення - гнійний перикардит, запалення середнього вуха; може мати затяжний перебіг.

- Гемофільний сепсис: симптоми тяжкої септицемії з бурхливим перебігом та септичним шоком; септикопіємії не спостерігається.

- Целюліт: частіше локалізується на обличчі, починається з картини ГРЗ: характеризується обмеженою припухлістю, гіперемією з ціанотичним відтінком; локалізація - щока або очна ямка; температура субфебрильна, інтоксикація не виражена. - Запалення надгортанника (епіглотит): гострий початок, швидке підвищення температури тіла, значна інтоксикація, швидко прогресуюча; часто бактеріємія.

- Гнійний артрит: часто з остеомієлітом, інші прояви рідше

Верифікація діагнозу- виділення збудника (з гною, харкотиння, спинномозкової рідини, матеріалу із слизової оболонки);

- визначення капсульного АГ гемофільної палички в спинномозковій рідині (іноді у сечі) в реакції зустрічного імуноелектрофорезу або ІФА

Диференційний діагноз із менінгітами і сепсисом іншої етіології, артритом і остеомієлітом іншої етіології, з грипом та іншими ГРВІ, пневмоніями

Лікування: - обов’язкова госпіталізація; - етіотропна терапія: антибактеріальні препарати – цефалоспорини (при обов’язковому визначенні чутливості збудника до антибіотиків) переважно внутрішньовенно, при легких формах – макроліди, фторхіноліни; - дезінтоксикаційна терапія; - десенсибілізуючі препарати; - вітаміни;- симптоматична терапія

Одужання: виписування- зникнення клінічної симптоматики; - нормалізація лабораторних показників

Диспансеризація: - за клінічними показаннями

Інфекційно-токсичний шок

Епідеміологічний анамнез: - наявність вогнищевої інфекції у хворого;- хворі з високим ступенем вірогідності шокових реакцій (генералізована форма менінгококової інфекції, сепсис та інше);- введення великих доз антибіотиків бактерицидної дії хворим з бактерімією

Клінічні ознаки: Рання фаза (І ступінь):Масивна дія на організм мікробних токсинів, інтоксикація, гарячка, озноб, головний біль, біль у черевній порожнині; шкіра звичайного кольору, суха, тепла; АТ систолічний – 90-140 мм рт. ст. зменшення пульсового тиску; зниження темпу сечовиділення; шоковий індекс 0,7-1,0.

Виражений шок (ІІ ступінь): зниження температури, порушення свідомості; шкіра бліда, волога, холодна, посилюється ціаноз; АТ систолічний < 90 мм рт. ст., пульс 120-140 за хвилину; шоковий індекс 1,0-1,4; задишка, інтерстиціальний набряк легенів; олігоанурія (виділення сечі менше 25 мл/г); метаболічний ацидоз.

Пізня фаза шоку (ІІІ ступінь): шкіра холодна, землистого відтінку, геморагії навколо суглобів; температура нижче 36,0⁰ С; пульс ниткоподібний, АТ систолічний на критичному рівні; шоковий індекс 1,5 та вище, розлади дихання, анурія; втрата свідомості

Верифікація діагнозу: - бактеріологічне дослідження крові, ліквору, сечі, жовчі та інших біологічних субстратів; загальний аналіз крові (лейкоцитоз, еритроцитоз, тромбоцитопенія, прискорення ШОЕ); наявність змін у сечі (еритроцити, лейкоцити, білок, циліндри); біохімічний аналіз крові (підвищені показники білірубіну, креатиніну, індикану, сечовини); коагулограма (порушення згортувальної функції крові); визначення кислотно-лужного стану (ацидоз)

Лікування: - хворих заборонено транспортувати; дезінтоксикаційна терапія; етіотропна терапія (антибіотики бактеріостатичної дії); глюкокортикоїди (ІІ-ІІІ ступінь шоку); корекція мікроциркуляції (гепарин, трентал); сечогінні (манітол, маніт); інгібітори протеаз; вітамінотерапія

Одужання: виписування- зникнення клінічної симтоматики основного захворювання; нормалізація лабораторних показників

Диспансеризація: - згідно з основним захворюванням