Краснуха (Rubeola)

Епідеміологічний анамнез: - контакт із хворою людиною наприкінці інкубаційного періоду та протягом 2-5 днів від початку висипань; захворювання матері на краснуху під час вагітності; контакт із хворими з уродженою краснухою (контагіозні до 2 років)

Клінічні ознаки: - початок поступовий, загальний стан порушений незначно; за 1-2 дні появи висипки буває кашель; під час висипань температура тіла підвищується до 38⁰С (може бути нормальною); збільшення задньошийних, потиличних, завушних та інших лімфатичних вузлів; висипання з’являється у перший день хвороби, густе, у вигляді блідо-рожевих, круглих або овальних плям, дрібних або великих, протягом кількох годин з’являється на обличчі шиї і поширюється на все тіло з переважною локалізацією на розгинальних поверхнях кінцівок, спині, животі, сідницях, на незміненому тлі шкіри, не має тенденції до злиття, тримається 1-3 дні, не залишає пігментації і лущення; можлива енантема: окремі рожеві плями на м’якому піднебенні; дорослі переносять краснуху важче, з вираженою гарячкою, головними болями, інтоксикацією, висип густіший, іноді зі схильністю до злиття, більше виражений лімфаденіт; у хворих вагітних жінок уражається плід; у клінічному аналізі крові – лейкопенія, нейтропенія, відносний лімфоцитом, моноцитоз ( до 20% і вище) та наявність плазматичних клітин і клітин Тюрка (до 10 – 25%)

Верифікація діагнозу: - вірусологічний метод-виділення збудника з крові, носоглоткових змивів, сечі в перші 5-7 днів хвороби; - серологічні методи - РГГА, РЗК,РН (збільшення титру антитіл у 4 рази при дослідженні парних сироваток крові з інтервалом в 10-14 днів);- виявлення в крові антитіл класу IgM

Диференціальний діагноз з інфекційним мононуклеозом, скарлатиною, токсикоалергічними дерматозами, ентеровірусною екзантемою, кором

Лікування: - при неускладненій формі краснухи лікування в домашніх умовах;- постільний режим у весь період висипань, велика кількість рідини, догляд за шкірою і слизовими оболонками;- лікарські засоби в більшості випадків не застосовуються;- при значній інтоксикації і густому висипі – дезінтоксикаційна та симптоматична терапія

Одужання: виписування- не раніше 5-го дня з моменту висипання

Диспансеризація: - за клінічними показаннями місяців

Паротитна хвороба (Morbus parotitis)

Епідеміологічний анамнез: - сезонність – кінець зими і весна;- наявність безпосереднього контакту з хворим за 1-3 тижні;- відсутність в анамнезі раніше перенесеної паротитної хвороби

Клінічні ознаки: - початок хвороби гострий;- загальні ознаки: гарячка до 38-39⁰С, нездужання, кволість, головний біль, біль у шийних м’язах.Залозиста форма: ураження привушних слинних залоз (симптом Філатова, ознаки Мурсу), частіше через 6-8 днів ураження підшлункової залози, орхіт.Нервова форма: менінгіт, менінгоенцефаліт (загальномозковий, гіпертензивний, менінгеальний, лікворний синдроми, синдром вогнищевих змін).Комбіновані форми (ураження залозистих органів і ЦНС)

Верифікація діагнозу:- РГГА, діагностичний титр 1:80 (парні сироватки);- РЗК (парні сироватки, збільшення титру в 4 рази); ІФА, ПЛР;- аналіз крові: лейкопенія, відносний лімфоцитоз, при ускладненому перебігу – лейкоцитоз із зсувом формули вліво, прискорення ШОЕ

Лікування: - госпіталізація при тяжкому та ускладненому перебігу, а також за епідпоказаннями;- постільний режим до нормалізації температури;- дієта № 5, 5а;- хлопчикам-носіння суспензорію;- догляд за порожниною рота (полоскання 2% розчином натрію гідрокарбонату, фурациліном 1:5000);- патогенетична терапія: дезінтоксикація, десенсибілізувальні, вітаміни;- інгібітори ферментів (трасилол, контрикал, гордокс);- симптоматична терапія (жарознижувальні, протизапальні, знеболювальні засоби); - індуктори інтерферону ( мефенамова кислота)

Одужання: виписування- зникнення клінічних симптомів не раніше, ніж на 9-й день від початку захворювання\

Диспансеризація: - підлягають хворі з ускладненнями паротитної хвороби: з перенесеним орхітом (через місяць огляд уролога); особи, що перенесли менінгіт, підлягають спостереженню у невропатолога