Вітряна віспа (Varicella)

Епідеміологічний анамнез: - контакт з людиною, хворою на вітрянку або оперізувальний герпес;- частіше хворіють діти від 5 до 9 років;- переважно зимово-весняний період

Клінічні ознаки: - початок поступовий з помірно вираженої слабості, нездужання, субфебрильної температури; поява на шкірі везикульозної екзантеми: уражаються в першу чергу живіт, плечі, груди, верхні та нижні кінцівки, потім обличчя та волосиста частина голови; періодичність висипань з інтервалом у 24-48 годин; нові елементи з’являються між старими і загальна їх кількість збільшується; спочатку з’являється пляма овальної форми діаметром від 5 до 10 мм, потім у центрі плями з’являється папула, котра перетворюється у везикулу, заповнену прозорою рідиною; везикули мають різноманітну форму (округлу, овальну) та розміри від 8 до 10 мм, ненапружені; після другої доби на місці везикули утворюється кірка, яка з 6-8-го дня відпадає, не залишаючи після себе рубців, іноді вміст везикули мутніє, утворюється пустула; поява везикульозної енантами на слизових оболонках; енантема локалізуються на твердому піднебінні, на слизових оболонках щік, яснах, язиці, на задній стінці глотки, а у дівчат може з’являтися на слизових оболонках статевих органів; вітрянкові везикули швидко пошкоджуються і утворюють невеликі поверхневі ерозії

Верифікація діагнозу: - фарбування вмісту пухирців або пустул за Романовським та мікроскопія (виявлення тілець Арагона); ІФА; РЗК з 4-кратним збільшенням титру антитіл

Лікування: - постільний режим терміном на 1 тиждень; місцево 5-10 % розчин марганцевокислого калію або 1 % розчин діамантового зеленого; етіотропна терапія (тяжкий перебіг та генералізовані форми): в/в відарабін у дозі 15 мг/кг на добу у вигляді тривалої (близько 12 годин) внутрішньовенної інфузії; лейкоцитарний людський інтерферон, реаферон, імуноглобулін; полівітаміни, десенсибілізуючі та симптоматичні засоби; при наявності пустульозної висипки - антибіотики

Одужання: виписування - зникнення клінічної симптоматики, але не раніше 5-го дня з моменту останніх висипань; нормалізація лабораторних показників

Диспансеризація: - за клінічними показаннями (генералізовані форми)

Інфекційний мононуклеоз (Mononucleosis infectiosa)

Епідеміологічний анамнез: - спілкування з особами, які хворіли ГРЗ, грипом чи ангіною;- частіше молоді люди та діти

Клінічні ознаки - гострий початок хвороби – з ознобу, високої температури, болю в горлі, головного болю, загальної слабості;- довготривала гарячка;- наявність тонзиліту;- лімфаденопатія;- гепатоспленомегалія

Верифікація діагнозу: - клінічний аналіз крові (лейкоцитоз із переважанням одноядерних клітин, лімфомоноцитоз, атипові мононуклеари (більше 10%);- реакція Пауля-Буннеля, Лаврика-Девідсона, Гоффа-Бауера

Диференційний діагноз із ангінами, дифтерією, аденовірусною інфекцією, гострим лейкозом, туляремією, вірусними гепатитами, тифо-паратифозними захворюваннями, лімфогранулематозом та ін.

Лікування: - полоскання ротоглотки; - патогенетична – дезінтоксикація, антигістамінні засоби (вітаміни груп В, С);- симптоматична терапія;- серцеві глікозиди та ін.;- препарати, які стимулюють лейкопоез;- у тяжких випадках – антибіотики (бензилпеніцилін, цефалоспорини), кортикостероїди

Одужання: виписування- зникнення клінічної симптоматики;- нормалізація гемограми

Диспансеризація: - протягом 6-12 місяців за наявності залишкових змін периферичної крові