Респіраторно-синцитіальна інфекції

(Morbus respiratorio-syncytialis)

Епідеміологічний анамнез: - контакт із хворою людиною з катаральними явищами та лихоманкою або здоровими вірусоносіями за 3-6 днів до захворювання; найбільша захворюваність у зимово-весняний період, частіше хворіють діти

Клінічні ознаки: - початок хвороби гострий або поступовий: температура тіла субфебрильна, рідко висока, протягом 5-7 днів; помірна інтоксикація; ушкодження дихальних шляхів: бронхіоліт, бронхіт з астматичним компонентом, пневмонія з дихальною недостатністю, риніт з серозними виділеннями, ринофарингіт; сухий, тривалий, нападоподібний кашель; емфізематозні зміни в легенях; незначна гіперемія, набухання, зернистість слизової оболонки м’якого піднебіння, задньої стінки глотки

Верифікація діагнозу: - вірусологічне дослідження змивів із носоглотки, виділень зі слизової оболонки носа, харкотиння шляхом інфікування культури клітин (НELA, Hep-2), первинних культур клітин нирок людського ембріона; серологічна діагностика: РЗК, РН, РГГА – збільшення титру антитіл у 4 та більше разів у парних сироватках крові; експрес-діагностика: метод імунофлуооресценції (яскраве зелене світіння утвореного специфічного комплексу антиген -антитіло); виявлення РНК-вірусів за допомогою полімеразної ланцюгової реакції; ІФА (виявлення антитіл класу ІgM); рентгенограма-посилення легеневого малюнка, дрібні кільцеподібні або лінійні тіні за рахунок ущільнення стінок бронхів і емфіземо-ателектатичних ділянок (зміни нетривалі, зникають протягом 7-10 днів); у крові помірний лейкоцитоз із незначним зрушенням лейкоцитарної формули вліво, ШОЕ не змінена

Диференційний діагноз із іншими ГРВІ (грип, парагрип, аденовірусна інфекція), алергічним (вазомоторним) ринітом, бактерійним гайморитом, фронтитом, етмоїдитом, бронхітом

Лікування: - госпіталізація хворих із тяжким і ускладненим перебігом інфекції та за епідеміологічними показаннями; етіотропна терапія (інтерферон у перші дні захворювання – 2-3 краплі в ніс 4-5 разів на день); патогенетична терапія: зняття спазму дихальних м’язів (ефедрин, еуфілін, димедрол), дезінтоксикація; промивання носа гіпертонічним розчином морської солі, санорин, галазолін -1-2 дні; гірчичні ванни для ніг; полоскання зіва відваром календули, ромашки, евкаліпта, відхаркувальні засоби; вітамінотерапія

Виписування: - зникнення клінічної симптоматики

Диспансеризація: - диспансерне спостереження за реконвалесцентами ускладнених форм

Риновірусна інфекція (Rhinovirosis)

Епідеміологічний анамнез: - контакт з хворою людиною за 1-6 днів до захворювання; - найбільша захворюваність у вересні, квітні-травні;- частіше хворіють діти в школах

Клінічні ознаки: - початок гострий з вираженої ринореї, максимально визначена на 2-3-й день; можливе підвищення температури до субфебрильних цифр і помірний головний біль, першіння у горлі, носове дихання ускладнене через набряк слизової, іноді легкий катаральний кон’юнктивіт зі сльозотечею;- при огляді: помірна гіперемія м’якого піднебіння і задньої стінки глотки;- ларингіт із покашлюванням і осиплістю голоса;- тривалість хвороби в середньому 1 тиждень

Верифікація діагнозу: - виділення збудника із носоглоткового слизу шляхом інфікування культури ембріональних клітин або нирок людини;- серологічна діагностика: РН або РЗК – збільшення АТ у 4 рази в парних сироватках крові (інтервал 2 тижні)- диференційний діагноз із іншими ГРВІ (грип, парагрип, РС-інфекція, аденовірусна інфекція),менінгококовим назофарингітом, дифтерією переднього відділу носа, гайморитом, алергічним ринітом

Лікування: - госпіталізації не потребує;- етіотропна терапія – відсутня;- при повній відсутності носового диханням – судинозвужувальні краплі в ніс (2 % ефедрин, нафтизин);- домашній режим (у гострий період), уникати переохолоджень;- антибактеріальні препарати при бактеріальних ускладненнях

Диспансеризація: - не проводиться

Орнітоз (Ornithosis)

Етіологія: Chlamydia psittaci

Епідеміологія: контакт із птахами, пір`ям, фекаліями птахів; робота в лабораторії із заразним матеріалом.

Патогенез: розмноження і накопичення збудника в епітелії дихальних шляхів; десименація збудника в органи, звільнення токсичних субстанцій і

пошкодження клітин,альвеол і інтерстицію; алергізація, здавлення бронхів і бронхіол, гіпоксія внутрішніх органів.

Клініка: - Гострий початок, із ознобом підвищується температура, головний біль, біль у горлі, кашель, артралгії, нудота, сильне потовиділення; наявність типового зовнішнього вигляду хворого: одутлість обличчя з ціанозом губ; ознаки пневмонії (інтерстиціальної, вогнищевої, лобарної); ураження нервової системи (серозний менінгіт)

Діагностика: - Виділення збудника із крові, харкотиння на курячих ембріонах, культурах клітини; РЗК або РГГА, ІФА; внутрішньошкірна алергічна проба Терських

-диференціальний діагноз із пневмоніями, Ку-гарячкою, висипним тифом, черевним тифом, грипом, туберкульозом легень, мікоплазмозом, лептоспірозом та ін..

Лікування:антибіотики тетрациклінової групи (доксициклін), макроліди (азитроміцин); дезінтоксикаційна терапія; десенсибілізуюча, за необхідності глюкокортикоїди; симптоматична терапія: діуретики, бронхолітики, вітаміни; при затяжному і хронічному перебігу проводять вакцинотерапію.

Виписування: зникнення клінічної симптоматики; нормалізація лабораторних показників.

Диспансеризація: протягом 6 місяців