Плановий випуск

Аналіз передбачає виявлення та вивчення причин, які вплинули на виконання завдання з асортименту. Вони поділяються на зовнішні та внутрішні.

До зовнішніх причин відносять:

• кон'юнктуру ринку;

• зміну попиту на окремі види продукції;

• порушення умов матеріально-технічного постачання постачальниками;

• несвоєчасне введення в дію виробничих потужностей підприємства через незалежні від нього причини тощо.

До внутрішніх причин відносять:

• низький рівень організації та культури виробництва;

• незадовільний технічний стан устаткування, його простої;

• незабезпеченість підприємства висококваліфікованими робітниками;

• недоліки в системі управління та матеріального стимулювання тощо.

Від того, наскільки рівномірно виконується завдання з випуску окремих видів продукції, залежить структура продукції.

Структура - це співвідношення окремих виробів у загальному їх випуску.

Виконати план за структурою продукції - означає зберегти у фактичному випуску продукції заплановане співвідношення окремих її видів.

Виробничі та економічні служби підприємства повинні здійсню­вати контроль за дотриманням структури продукції, оскільки зміна структури впливає на всі економічні показники діяльності: обсяг вироб­ництва у грошовому вираженні, матеріаломісткість, собівартість, прибуток, рентабельність, фінансовий стан.

Так, якщо в загальному випуску продукції збільшується питома більш дорогої продукції, то обсяг її випуску у вартісному вираженні збільшиться, і навпаки. Те ж саме відбуватиметься і з прибутком при збільшенні питомої ваги високорентабельної і відповідному зменшенні питомої ваги низькорентабельної продукції.

Вплив зміни структури виробництва на економічні показники діяльності підприємства визначають різними методами: методом прямого рахунку за всіма виробами, методом середніх цін, ланцюгових підстановок, абсолютних різниць.

Зокрема, суть методу прямого рахунку полягає в тому, що рахунок виконання плану випуску продукції за структурою зараховується фактичний обсяг випуску, не вищий за його рівень при плановій структурі.

3.Аналіз якості продукції та ритмічності виробництва

Необхідною умовою для виходу підприємства на внутрішній та світовий ринки, для формування сталого іміджу виробника як економічно надійного партнера є постійний і зростаючий випуск конкурентоспроможної продукції, підвищення її якості.

Підвищення якості продукції в кінцевому підсумку еквівалентне збільшенню її виробництва з меншими загальними витратами.

Йдеться про багатоспрямований вплив підвищення якості про­дукції не лише на підвищення ефективності підприємства, а й на імідж підприємства.

Міжнародна організація з питань стандартизації визначає якість як сукупність властивостей і характеристик продукції (або послуг), яка забезпечує задоволення встановлених або перед­бачуваних потреб.

Якість – це сукупність технічних, економічних, експлуатаційних і соціальних властивостей товару які характеризують його корисність.

Зростання продуктивності суспільної праці

Темпи й ефективність науково – технічного прогресу

Структуру виробництва й функціональний розподіл потужностей

Зростання продуктивності суспільної праці

Темпи й ефективність науково – технічного прогресу

Структуру виробництва й функціональний розподіл потужностей

ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ПРОДУКЦЦІЇ

1. Впливає на

2. Забезпечує

Економію сировини, матеріалів, палива, енергії

Зростання ефективності інвестицій

1. Сприяє

Повнішому задоволенню різноманітного попиту споживачів

Виходу підприємства на світовий ринок, збільшення експорту

Формуванню іміджу підприємства як економічно надійного партнера ринку

Краще використання основних фондів

Рис..3.1. Багатосрямований вплив підвищення якості продукції на виробництво та імідж підприємства

Оцінка якості продукції передбачає визначення таких рівнів якості:

• абсолютний;

• відносний;

• перспективний;

• оптимальний.

Абсолютний рівень якості виробу знаходять шляхом обчи­слення обраних для його вимірювання показників без їх порівняння з відповідними показниками аналогічних виробів.

Відносний рівень якості продукції передбачає порівняння її показників з абсолютними показниками якості кращих аналогічних вітчизняних та зарубіжних зразків виробів.

Перспективний рівень передбачає оцінку якості виробів з урахуванням пріоритетних напрямів і темпів розвитку науки й техніки.

Оптимальний рівень якості визначається за новими видами продукції і, перш за все, знарядь праці. Це такий рівень, за якого загальна величина суспільних витрат на виробництво і використання (експлу­атацію) продукції в певних умовах її споживання була б мінімальною.

Для визначення рівня якості застосовують такі методи:

Органоліптичний

МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ ЯКОСТІ ПРОДУКЦІЇ

Диференційований

Об’єктивний

Комплексний

Рис.3.2. Методи визначення рівня якості продукції

Об'єктивний метод: означає оцінку рівня якості продукції на підставі стендових випробувань та вимірювань за допомогою приладів, лабораторних аналізів.

Органоліптичний метод: ґрунтується на наслідках аналізу сприй­мання органами відчуттів людини (зором, слухом, смаком, нюхом, доти­ком) без застосування технічних вимірювальних та реєстраційних засобів.

Диференційований метод: передбачає порівняння одиничних виробів з відповідними показниками виробів-еталонів або ж базовими показниками стандартів.

Комплексний метод: полягає у визначенні узагальнюючого показника рівня якості оцінюваного виробу.

Аналіз якості продукції проводиться за її показниками.

Показник якості продукції - це кількісна характеристика однієї або декількох властивостей продукції, що становлять її якість.