1. Особливості сучасного географічного положення країни в регіоні і світі

Місце в світі та географічне положення. Казахстан – одна з найбільших і найрозвинутіших країн Центральної Азії. Вона посідає дев'яте місце серед країн світу за розмірами території і п'ятнадцяте в Азії за кількістю населення.

На півночі, заході і північному сході країна межує з Росією, на півдні – з Туркменістаном, Узбекистаном, Киргизькою Республікою, на південному сході – Китайською Народною Республікою.

Через Казахстан проходять залізниці, що забезпечують зв'язок країн Центральної Азії з Росією, європейськими країнами і Закавказзям. Країна близько розташована до індустріальних центрів Росії, що сприяє участі її у міжнародному поділі праці

Казахстан має значні потенційні можливості покращення свого географічного положення за рахунок розширення співробітництва з Китаєм, європейськими та закавказькими країнами.

Через Казахстан проходять залізниці, що забезпечують зв'язок країн

Центральної Азії з Росією, європейськими країнами і Закавказзям. Країна

близько розташозана до індустріальних центрів Росії, що сприяє участі її

у міжнародному поділі праці.

З огляду на значні розміри країни її поверхня є різноманітною. На заході країни — частина Прикаспійської й Туранської низовин. Це переважно напівпустелі. У центрі — кам'янистий Казахський дрібносопковик. Ця територія — теж напівпустеля. На півночі — терени Західносибірської рівнини, тобто степи й лісостепи з чорноземами. Гори Алтаю, Тарбаґатаю, Джунґарського Алатау і Тянь-Шаню — на півдні та південному сході Казахстану. На півдні ж країни простяглися пустелі. Ґрунти — різноманітні: чорноземи, каштанові, бурі, сіроземи, коричневі. Переважає степова й пустельна рослинність. У горах ростуть ліси.

Клімат — різко континентальний. Середні температури січня коливаються від -18 на півночі до -3 на півдні, липня — від +19 на півночі до +30 °С на півдні. Влітку температура повітря інколи підвищується до +45, а взимку падає до -45 °С. На північному заході дмуть сильні сухі вітри. Середньорічна кількість опадів на півночі — 300 мм, у горах — до 1600 мм, а в пустелях — до 100 мм.

2. Прп Казахстану і його вплив на спеціалізацію господарства

За запасами і виробництвом вольфраму країна посідає перше місце в світі. Видобувні запаси нафти складають біля 4 млрд. тонн, газу – близько 3 трлн.м3, а прогнозні перевищують, відповідно, 10 млрд. тонн та 10 трлн.м3.

Одне з головних|чільних| багатств Казахстану - це його корисно копалини. По

оцінці вчених|учених| провідних країн світу Казахстан займає|позичає| шосте місце|місце-миля| в світі по

запасам природних ресурсів, хоча ще не може використовувати цю перевагу

з|із| найбільшим для себе ефектом. За підрахунками деяких учених розвідані

надра Казахстану оцінюються|оцінюють| приблизно в 10 трильйонів доларів США.

Казахстан має в своєму розпорядженні багаті природні ресурси, про що

свідчить те, що з|із| 110 елементів таблиці Менделєєва в його надрах

виявлені 99, розвідані 70, але|та| поки витягуються і використовуються 60 елементів.

За оцінкою доктора|лікаря| Данієля Фаїна, фахівця з природних ресурсів і

енергетиці з|із| Массачусетського технологічного інституту (США), в рік

розпаду СРСР (1991 рік) 90% хромової руди, 26% міді, 33% свинцю і цинку

38% вольфраму, які мав в своєму розпорядженні того року колишній СРСР, опинилися в Казахстані.

Казахстан має в своєму розпорядженні багатющі сировинні ресурси для скляної і

фарфорофаянсовой| промисловості. Найбільш рідкі|рідкісні| коштовні камені, самі

різноманітні|всілякі| будівельні і облицювальні матеріали містять|утримують| в собі його

надра і гори. Іншими незчисленними багатствами Землі|грунту| Казахською можна назвати|накликати|

мінеральні, лікувальні, промислові і термальні води, які поки не

знаходять|находять| широкого застосування|вживання|.

Природно-ресурсний потенціал

Природні умови. Казахстан є найбільш розвинутою країною в Середній Азії. Він володіє різноманітними корисними копалинами. Зі 105 елементів таблиці Менделеева в надрах Казахстана виявлено 99, розвідані запаси по 70, залучено у виробництво більше 60 елементів.На сьогоднішній день відомо 493 місценародження, в яких знаходиться 1225 видів мінеральної сировини. Казахстан займає перше місце в світі за розвіданими запасами цинка, вольфрама та барита, друге - срібла, свинця та хромітов, третє - міді та флюорита, четверте - молібдена, шосте - золота.

В Казахстані розвинута гірничо-видобувна промисловість. Активно видобувається вугілля, нафта, природний газ, залізні руди, мідні руди,свинково-свинкові руди, нікєлєві руди, боксити та інші корисні копалини.[ 7 ]

Природні умови та ресурси країни дуже різноманітні, що сприяє розвитку багатогалузевї держави. Казахстан має значний природно-ресурсний потенціал.Серед країн СНД Казахстан займає перше місце по виробництву свинцю і жовтого фосфору, друге - по випуску міді і цинку, третє - по видобутку вугілля, залізної руди, виробітку електроенергії, виробництву сірчаної кислоти.

Казахстан є крупним паливно-енергетичним регіоном. За запасами нафти Казахстан випереджае багато нафтовидобувних країн. У республиці зараз є 172 нафтових, 42 конденсатних и 94 газових місценароджень з развіданими добуваємими запасами нафти та конденсата 2,8 млрд.тон, газа – 1,9 трлн.кубічних метрів [3].

У Центральному Казахстані зосереджені значні родовища міді, свинцю, цинку, рідкісних металів, вугілля, заліза і марганцевих руд. Відомі також родовища міді - Коунрадське, Саякське, Бозшакульське. Карагандинський кам'яновугільний басейн - третій (після Донбасу і Кузбасу). Його коксівні роги використовуються в металургії Казахстану й Уралу. Інший найбільший басейн, Экибастузський, представлений енергетичними рогами, що доступні для відкритої розробки і є дешевими. На їхній базі створений Павлодар-Екибастузський паливно-енергетичний комплекс. Казахстанський Алтай відомий мідно-свинцево-цинковими рудами, родовищами золота, олова, рідкісних металів. Головні поліметалічні родовища - Леніногорське, Зиряновське і Білоусовське.

Тургайский прогин - район значних запасів залізних руд. Особливо багаті Качарське, Соколовське, Сарбайське, Коржункульське родовища магнетитових руд. Відомі також родовища осадових бурих залізняків - Аятське, Лисаковське й інші. Більшість рудних тіл залягає на порівняно невеликій глибині, що дозволяє видобуток відкритим засобом. Руди Тургаю є сировинною базою чорної металургії Уралу. У Тургайському прогині розвідано декілька родовищ алюмінієвої сировини - бокситів, найбільш значне з них - Аркаликське - має запаси першокласних руд.

Приуральським районам Казахстану властива хромітова, мідна й азбестова мінералізація. Передурал’є в районі Актюбінська відоме своїми фосфоритами і високоякісними нікелевими рудами. На півдні Казахстану є досить значні запаси фосфоритів. Тут же, у Миргалимсайському, Байжансайському і Ачисайськом уродовищах, добуваються свинцево-цинковими руди.

В Казахстані знаходяться великі родовища нафти. Прикаспійська западина і півострів Мангишлак - нафтогазоносна провінція. Вона відома своєю високоякісною Ембінською нафтою, нафтове Жетибайське і газонафтове Узенське родовище (Мангишлак). З Прикаспійською западиною пов'язані величезні запаси кухонної і калійної солей. Самосадні соляні озера відомі в інших районах: Приіртиш’є, Приурал’є, Прибалхаш’є.