5.6. Сутність та види грошових реформ

Грошова реформа – це повна чи часткова перебудова грошової системи, яку проводить держава з метою оздоровлення грошей чи поліпшення механізму регулювання грошового обороту стосовно нових соціально-економічних умов чи одне чи друге одночасно.

Класифікація грошових реформ

.

Структурні (повні) грошові реформи передбачають не лише впровадження в обіг нової грошової одиниці, а й структурну перебудову в економіці, державних фінансах, банківській і валютній системах. Такі реформи проводились при переході від біметалізму до монометалізму і далі до системи паперово-грошового чи кредитного обігу, а також при створенні нових держав. Ці структурні зміни диктуються особливостями нових грошей, що запроваджуються в обіг, і повинні забезпечити передумови для їх успішного виконання.

Реформи часткового типу торкаються тільки самої організації грошового обороту і зводяться до зміни окремих елементів грошової системи. Сама база грошової системи та структура економіки і грошово-кредитних відносин залишаються незмінними. За таких реформ найчастіше змінюється масштаб цін, вид та номінал грошових знаків, механізм емісії грошей тощо. У сучасних умовах, коли в усіх країнах запроваджені неповноцінні гроші, що мають здатність до швидкого знецінення, реформи часткового типу проводяться досить часто, є найбільш типовими у світовій практиці.

Формальні реформи – купюри одного зразка замінюють на купюри іншого зразка, а масштаб цін (величина грошової одиниці) залишається незмінним.

Деномінаційні реформи – здійснюється деномінація грошей у бік збільшення грошової одиниці (масштабу цін).

Конфіскаційні реформи – співвідношення обміну грошей диференціюється залежно:

• від величини поданого до обміну запасу старих грошей (чим вона більша, тим менше співвідношення обміну, чи встановлюється ліміт на обмін банкнот);

• від форми зберігання запасу старих грошей (вклади в банки можуть обмінюватися по меншому коефіцієнту, ніж готівка, чи взагалі співвідношення 1:1);

• від форми власності власника грошей (для державних власників грошей обмін може здійснюватися за більш пільговою пропорцією, ніж для приватних).

До цього типу реформ належить і так звана нуліфікація, коли старі грошові знаки оголошуються не дійсними і вилучаються з обороту, а замість них випускаються нові гроші.

Проведення конфіскаційних реформ звичайно обґрунтовується необхідністю вилучення незаконних доходів, відновлення соціальної справедливості тощо.

Неконфіскаційні реформи – зміна запасів грошей, доходів і цін для всіх економічних суб’єктів здійснюється за єдиним співвідношенням.

Одномоментні реформи – введення нових грошей в обіг здійснюється за короткий строк (7-15 днів), протягом якого технічно можливо обміняти старі гроші на нові. Якщо реформа є конфіскаційною, то строк обміну повинен бути якнайкоротшим, щоб власники великих запасів грошей не встигли "сховати" їх від конфіскації.

Одномоментно проводилася грошова реформа в Україні в 1996 р. Але вона була неконфіскаційною, і тому обмін проводився протягом 15 днів.

А якщо хтось із поважних причин не зміг обміняти гроші в ці строки, то їх обмін дозволяли протягом кількох наступних років.

Реформи паралельного типу – випуск в оборот нових грошових знаків здійснюється поступово, паралельно з випуском старих знаків, і вони тривалий час функціонують одночасно і паралельно. Якщо нові і старі гроші емітуються банківською системою на однакових засадах, то обидва види грошей сприймаються однаково і обмінюються між собою за співвідношенням 1:1. У цьому разі старі гроші вилучаються з обігу поступово в міру надходження їх у банки. Замість них банки видають в оборот уже нові гроші.