
- •Магдебурзьке право в Україні
- •Скасування Магдебурзького права
- •Пам'ятки Магдебурзького права
- •Значення норм Магдебурзького права
- •2. "Ліквідація куркульства як класу"
- •55. Україна під владою литви і польщі Литовсько-Руська держава Утвердження Литви на українських землях
- •21. Історія україни від найдавніших часів до початку XX ст. Українська революція (1917-1920 pp.) Початок Української революції, утворення Центральної Ради
- •20. Виникнення козацтва
- •61. Україна наприкінці XVII - у XVIII ст.
- •8.6. Національно-визвольна боротьба українського народу в другій половині XVIII ст. Коліївщина
- •9.2. Входження Західної України до складу срср
- •4. Культура Київської Русі
- •[Ред.]Матеріальна і духовна культура східних слов'ян
- •[Ред.]Релігійні вірування
- •[Ред.]Прийняття християнства
- •[Ред.]Писемність і літературна традиція
- •[Ред.]Освіта та наукові знання
- •[Ред.]Мистецтво Київської Русі
- •[Ред.]Архітектура
- •[Ред.]Образотворче мистецтво
- •[Ред.]Декоративно-ужиткове мистецтво
- •[Ред.]Музика
- •6. [IV] універсал української центральної ради
- •11. Запорозька Січ
- •[Ред.]Початок Січі
- •[Ред.]Устрій Січі
- •[Ред.]Грамотність, канцелярія і школа у запорозьких козаків
- •[Ред.]Загальні стосунки Січі з сусідами та іншими країнами
- •[Ред.]Роль у загальнонаціональному русі та Визвольній війні
- •[Ред.]Встановлення контролю Росії над Запорозькою Січчю
- •[Ред.]Зруйнування Січі 1709 року
- •[Ред.]Кінець Запорозької Січі. Підсумок
- •9. Декларація про державний суверенітет України
- •[Ред.]Історичний контекст
- •[Ред.]Текст
- •[Ред.]Реакція
- •[Ред.]Реакція Польщі
- •24. Богдан Хмельницький
- •[Ред.]Походження і освіта
- •[Ред.]Служба королю
- •[Ред.]Привід і початок повстання
- •[Ред.]Мирні жертви війни
- •[Ред.]На чолі українського визвольного руху
- •[Ред.]Військова і державотворча діяльність
- •[Ред.]Перша коаліція
- •[Ред.]Друга, українсько-московська, коаліція
- •[Ред.]Третя антипольська коаліція
- •[Ред.]Створення української Козацько-Гетьманської Держави
- •[Ред.]Відомості сучасників про державу Богдана Хмельницького
- •[Ред.]Родина
- •[Ред.]Дружини
- •[Ред.]Відгуки істориків
- •[Ред.]Постать Богдана Хмельницького в мистецтві
- •[Ред.]Тарас Шевченко
- •35. Пришки
- •[Ред.]Історія [ред.]Етимологія слова
- •[Ред.]Виникнення руху
- •[Ред.]Поширення
- •[Ред.]Перша половина XVII ст.
- •[Ред.]Друга половина XVII ст. Та початок XVIII ст.
- •[Ред.]Придушення
- •43. Ярослав Мудрий
- •[Ред.]Зовнішність
- •[Ред.]Князювання
- •[Ред.]Досягнення й значення діяльності
- •[Ред.]Вшанування пам'яті
- •[Ред.]Родина й династичні зв'язки
- •[Ред.]Сини
- •[Ред.]Доньки
- •[Ред.]Саркофаг Ярослава Мудрого
- •[Ред.]Версія про Інгігерду
- •[Ред.]Версія про дружину Ганну
- •[Ред.]Версія про діаспору
- •29. Українські землі у складі Російської та Австро-Угорської імперій (кінець хvііі — початок XX ст.)
- •30. Голодомор в Україні 1932—1933
- •Термінологія
- •Причини і організація Голодомору Передумови
- •Початок репресій. «Закон про п'ять колосків»
- •Запровадження натуральних штрафів і чорних дошок, блокада урср
- •Пік Голодомору
- •Кількість загиблих
- •Дослідження та опублікування фактів про Голодомор
- •Полеміка стосовно Голодомору
- •Відповідальність за Голодомор
- •Голодомор у мистецтві
- •Вшанування пам'яті жертв
- •Визнання голодомору геноцидом
- •Політичні процеси й репресії наприкінці 20-х — у 30-ті роки
- •№38Іван Мазепа
- •[Ред.]Молоді роки
- •[Ред.]На королівській службі
- •[Ред.]Легенда про вигнання
- •[Ред.]Повернення в Україну та служба Дорошенкові
- •[Ред.]Перехід до Самойловича
- •[Ред.]Гетьманство
- •[Ред.]Зовнішня політика
- •[Ред.]Господарство
- •[Ред.]Суспільство
- •[Ред.]Розвиток культури
- •[Ред.]Відносини з Росією
- •[Ред.]Справа Кочубея й Іскри
- •[Ред.]Союз зі Швецією
- •[Ред.]Культурна спадщина
- •[Ред.]Меценатство
- •[Ред.]Мазепа в літературі та мистецтві
- •№39Гетьманщина наприкінці XVII - на початку XVIII ст
- •42. Акт объединения унр и зунр
- •[Править]История объединения
- •[Править]«Акт Злуки»
- •[Править]Основные положения[5][8]
- •[Править]Дальнейшие события
- •[Править]Память о событии
[Ред.]Досягнення й значення діяльності
Для скріплення влади в державі та впорядкування правових та соціальних відносин громадян за князювання Ярослава Мудрого було укладено збірник законів, так звануПравду Ярослава, що становить найдавнішу частину законів руського права — Руської Правди.
Пам'ятник Ярославу Володимировичу біляЗолотих воріт у Києві
За Ярослава Мудрого поширилося і зміцніло християнство в Київській Русі, а також оформилася організаційна структура й церковна ієрархія: 1039 документально стверджено існування Київської митрополії, що перебувала в юрисдикціїконстантинопільського патріарха. Ярослав устійнив церковний устав, яким визначалися права церкви і духівництва. Крім призначування митрополитів на київську катедру, Церква Київської Русі користувалася автономією, включно з тим, що 1051 з ініціативи Ярослава собор місцевих єпископів обрав русина Іларіона митрополитом київським. За цього часу засновано також перші монастирі на Русі: св. Юрія, св. Ірини і славний Києво-Печерський 1051 р., які стали важливими культурними осередками, в яких писалися літописи, були школи іконописання.
За Ярослава Мудрого сталася і національна еволюція в Київській державі: варязький вплив залишився тільки в колі військової дружини, а державні діячі рекрутувалися здебільшого з місцевих людей, серед яких були: Вишата, Іван Творимирич, Костянтин, син Добрині та ін.
Ярослав Мудрий був високоосвіченою людиною, він дбав про освіту і культуру свого народу, заснував при Софійському соборі школу і бібліотеку. За його ініціативою почалася в Києві праця над перекладами грецьких та інших книг на церковно-слов`янську мову, переписувано багато книг, був укладений літописний звод.
Київська Русь за Ярослава I Мудрого була великою і могутньою державою Європи, досягнувши на ті часи найвищого розвитку. Щоб зберегти цілість своєї держави, а заразом забезпечити права своїх синів, Ярослав встановив систему наслідування (сеньйорату), згідно з яким старший брат Ізяслав дістав великокняжий престол у Києві, Святослав — Чернігівщину, Муром і Тмуторокань, Всеволод — Переяславщину, Суздаль і Ростовщину, Ігор — Володимир Волинський, В'ячеслав — Смоленщину.
[Ред.]Вшанування пам'яті
Ярослав Мудрий на банкноті 2гривні зразка 2004 р.
1838 року у Києві на його честь названо вулицю, 1955 — провулок.
Пам'ятник Ярослава Мудрого,як засновнику міста Біла Церква.
Портрет Ярослава Мудрого зображено на банкноті номіналом 2 гривні.
Ярослав Мудрий на банкноті 2гривні зразка 1992 р.
Указом Президента України [3] від 23 серпня 1995 року для нагородження громадян за видатні особисті заслуги перед українськоюдержавою в галузі державного будівництва, зміцнення міжнародного авторитету України, розвитку економіки, науки, освіти, культури,мистецтва, охорони здоров'я, за благодійну, гуманістичну та громадську діяльність засновано Орден князя Ярослава Мудрого І, ІІ, ІІІ, IV і V ступеня
9 травня 2004 року Священний Синод Української православної церкви (Московський патріархат) у зв'язку з 950-ю річницею з дня смерті, благословив внести в святці УПЦ та встановити день пам'яті св'ятому благовірному великому князю Київському Ярославу Мудрому в день його упокоєння 4 березня (20 лютого за старим стилем). При цьому було підтверджено, що згідно із традицією, що склалася, він почитається, як небесний покровитель державних діячів, юристів, прокурорів, будівничих храмів, бібліотекарів, наукових працівників, вчителів та студентів.
Ярослав Мудрий посів перше місце за результатами відкритого телефонного голосування в телепроекті каналу «Інтер» «Великі українці», що проводилося з 16 листопада 2007до 16 травня 2008 року.
Помісний Собор 2008 року Української православної церкви (Київський Патріархат) у зв'язку з 1020-літтям Хрещення Київської Руси-України, благословив приєднати благовірного великого князя Київського Ярослава Мудрого до лику святих для загального церковного шанування і занести його ім'я у православний церковний календар. Чесні останки благовірного князя Ярослава вважати святими мощами віддавати їм належне шанування. Благословити будівництво храмів на честь благовірного великого князя Київського Ярослава Мудрого. Пам'ять благовірного великого князя Київського Ярослава Мудрого святкувати 4 березня (20 лютого), в день його упокоєння[4].