3.Культура Київської Русі хіі – хіv ст.

Архітектура ХІІ- першої половини XIV ст. пов’язана, в першу чергу, з містами. У фортифікаціях з’являються цегляно-кам’яні конструкції (починають будувати башти, а також і самі стіни з цегли та каменю). Показовими щодо розвитку архітектури є пам’ятки духовного зодчества. Сформували­ся дві школи: Волинська й Галицька. У 1160 р. було споруджено Успенський собор у м. Володимирі- Волинському. Він був шестистовпним з трьома нефами. На території замку в м. Луцьку досліджено фундаменти монументальної храмової споруди другої половини XII — початку XIII ст. — церкви Іоанна Богослова. На території Галича та його околиць відомо до 30-ти руїн кам’яних будівель. Тут будували не з цегли, а з природного каменю, використовуючи різні породи алебастру й вапняку, які добувалися по Дністру. Успенський собор Галича було зведено з білого каменю — вапняку. Це п’ятинефний трьохапсидний храм, прикрашений фігурною орнаментальною різьбою. До наших днів зберігся кам’яний храм Пантелеймона (зведений у часи Данила Романовича, а у XVI ст. перебудований).

Мистецтво. Важливим центром художньої культури був Галич. Галицькі церкви були оздоблені білокам’яною різьбою. Про визначні досягнення малярства свідчать розписи кафедрального собору Іоанна Богослова в Луцьку, ікона Волинської богоматері тощо.

Пам’ятки прикладного мистецтва представлені переважно ювелірними виробами. До них належать 16 речових скарбів, виявлених при розкопках городища поблизу села Городище Шепетівського району Хмельниччини, 6— з інших міст Волині, 4 — з Галицьких і 3 — з Волохівських земель. За складом вони подібні до речових скарбів з інших регіонів Русі. У скарбах знайдені сережки, колти, рясна, привіски, підвіски, браслети. Галицько-волинські ювеліри добре володіли різною технікою: лиття, кування, чеканка, тиснення, чернь, позолота та інкрустація, філігрань і зернь.

Література. Серед літературних творів найвидатніше місце належить «Слову о полку Ігоревім». Розповідь про цей похід слугує автору приводом для того, щоб звернутися до всіх князів з гарячим закликом — припинити міжусобиці та об’єднатися проти зовнішньої небезпеки. Улюблений образ поета-автора «Слова» — це сокіл, який високо летить і бачить далеко. Автор показує всю Русь від Карпат до Волги, від Новгорода й Полоцька до далекої Тмутаракані біля Чорного моря. Він висловлює ідею сильної князівської влади, за допомогою якої має бути подолана роздробленість земель Русі.

Питання для самоперевірки:

1. Виділіть причини феодальної роздробленості на Русі

2. Перед смертю Ярослав

Всіх синів своїх скликав

І з Любов’ю проказав:

«Вас я, діти, покидаю,

Йду я в ліпшу сторону,

Але, діти, пам’ятайте

Мою заповідь одну:

Не сваріться,

Жийте в згоді:

Тільки мир збере усе,

А незгода, наче вітер,

Все по полю рознесе.

Як не будете всі разом

Йти до спільної мети

Ви, державу зруйнувавши,

Подастеся у світи.

Ви розгубите ту землю,

Що придали вам батьки,

І тинятиметесь всюди

Як вигнанці й жебраки».

• Чому нащадки Ярослава не виконали його заповіту?

• 3. Що таке Тріумвірат?

4.В чому заключався принцип наслідування , введений Ярославом Мудрим ?

5.Коли татарами було захоплено і спустошено Київ?

6.Охарактеризуйте культуру Київської Русі.