- •5 Анотація
- •8 Вступ
- •10 Розділ 1. Огляд наукової літератури
- •1.1. Походження культури сої, обсяги та перспективи її виробництва
- •1.2. Особливості вітчизняної селекції сої
- •24 1.3.Технологія вирощування сої
- •1.3.1. Попередники
- •1.3.2. Система обробітку ґрунту
- •1.3.3. Удобрення
- •1.3.5. Догляд за посівами
- •39 1.3.6. Збирання та післязбиральна доробка
- •2.1. Характеристика об’єкту досліджень
- •2.2. Грунтово-кліматичні умови
- •47 Температура повітря, с Кількість опадів, мм
- •48 2.4. Схема та методика проведення досліджень
- •51 2.5. Агротехніка вирощування культури в досліді
- •68 3.4. Відмінності виробничих сортів сої за мінливістю ознак
- •72 3.5. Порівняльна оцінка зернової продуктивності виробничих сортів сої
- •81 4. Економічна ефективність результатів досліджень
- •86 Висновки
- •88 Пропозиції виробництву
- •89 Список використаної літератури
47 Температура повітря, с Кількість опадів, мм
Рис 2.1 Характеристика метеорологічних умов за період досліджень
48 2.4. Схема та методика проведення досліджень
Вивчення колекційних і виробничих сортів сої проводилось на дослідному полі кафедри селекції та насінництва сільськогосподарських культур Вінницького державного аграрного університету протягом 2008 – 2009 рр.
За цей період вивчалися колекційні і виробничі сорти, які відрізнялися за довжиною вегетаційного періоду, морфологічними ознаками і врожайними властивостями. Для встановлення міжсортових відмінностей та порівняльної характеристики за проявом цінних господарських ознак були взяті такі сорти:
Схема досліду
Варіанти |
Назва сорту |
Варіанти |
Назва сорту |
Роки |
1 |
Грибська 30 |
17 |
Степовичка 4 |
2008, 2009 |
2 |
Соєр |
18 |
Юг 30 (st) |
|
3 |
Гама 85 |
19 |
Подільська 416 |
|
4 |
Мепл Престоу |
20 |
Горлиця |
|
5 |
Аврора |
21 |
Стратегія |
|
6 |
МОН-04 |
22 |
Особлива |
|
7 |
ІСЗ-7 |
23 |
Аркадія одеська |
|
8 |
Фора |
24 |
Нива |
|
9 |
Альтона |
25 |
Зірниця |
|
10 |
Мепл Ероу |
26 |
Київська 27 (st) |
|
11 |
Комет |
27 |
Подільська 1 |
|
12 |
Оліма |
28 |
Подолянка |
|
13 |
Свіфт |
29 |
Вінничанка |
|
14 |
Устя |
30 |
Витязь 50 |
|
15 |
Фея |
31 |
Чернівецька 8 (st) |
|
16 |
Білосніжка |
|
|
Сіяли сою за рівнем термічного режиму грунту 10-12°С на глибині загортання насіння і стійкому підвищенні середньодобових температур, повітря. Площа облікової ділянки 1,8 м2. Ширина міжряддя 45 см, відстань між насінинами в рядку 5 см, глибина загортання насіння 4 см. Стандарт розміщували через 10 номерів робочої колекції. За стандарти використовувались сорти вітчизняної селекції відповідних груп стиглості, рекомендовані інспектурою Державної комісії України з випробування та охорони сортів рослин, а саме: Юг-30, Київська 27 та Чернівецька 8.
49
Фенологічні спостереження проводилися кожного дня або не рідше, ніж через день. Вегетаційний період та його структура визначались шляхом фенологічних спостережень, які проводились окомірно з врахуванням стану розвитку рослин на ділянці. Відмічались дати слідуючих фаз: початок і повні сходи, галуження стебла, початок і масове цвітіння, початок і повне дозрівання.
Початок сходів, відмічали: – при появі приблизно 15 % рослин, а повні сходи при появі 75-80 % рослин шляхом їх підрахунку від загальної кількості. Аналогічно проводили спостереження та облік по інших фазах.
Відмічали тривалість періодів в днях: посів – початок сходів, початок сходів – початок цвітіння, початок цвітіння – початок дозрівання, початок сходів – повне дозрівання (тривалість вегетаційного періоду) та дату збирання.
Догляд за колекційними посівами полягає в підтримані міжряддя і доріжок в пухкому і чистому від бур’янів стані, боротьбу з шкідниками і хворобами шляхом обприскування колекційних посівів.
Крім того, визначали наступні показники: вилягання рослин ( в період масового цвітіння і перед збиранням), висоту рослин та прикріплення нижніх бобів (на початку дозрівання), стійкість проти хвороб і шкідників ( за допомогою бальної шкали).
При наявності вилягання в період наливу бобів або перед збиранням необхідно роз’єднати полеглі зразки, щоб не допустити механічного засмічення. Збирання проводять по мірі достигання зразків колекції в період повного дозрівання насіння. Під час збирання підраховують кількість зібраних рослин. На сноповій етикетці записують: назву розсадника, номер ділянки, номер каталогу зразка, дату збирання, число зібраних рослин.
50
Оцінку варіювання морфологічних ознак та властивостей проводили за (Гужовим Ю. А., 1987).
Коефіцієнт повторюваності (Rn) прояву ознаки визначали згідно методики (Савченко В. К., 1980) за формулою (1).
1.
де g2v – варіанса мінливості ознаки між рослинами;
g2p – варіанса мінливості ознаки в рослин по роках
Масу 1000 зерен визначали по двох наважках по 500 зерен з середньої зони качанів одного генотипу, зважували їх з точністю до 0,01г. Якщо при цьому різниця між масами взятих наважок перевищувала 3%, відбирали і зважували третю наважку.
Дослідні дані оброблялись дисперсійним, кореляційним і регресійним методами аналізу (Доспехов Б.А., 1985; Мойсейченко В.І., Єщенко В.О.; Рокицький П.Ф., 1993) на персональному комп’ютері за використання спеціальних прикладних програм для Windows 95/98: Excel 7.0, Mathcad 2000.