3. Морфологічні групи числівників: прості, складні та складені

За структурою та особливостями творення числівники української мови поділяються на три групи: прості, складні і складені.

До простих числівників належать:

1. Успадковані від спільнослов’янської мови назви чисел першого десятка, числа сто і тисяча, а також пізніший за походженням східнослов’янський числівник сорок (етимологія остаточно не з’ясована, очевидно, пов’язаний з сорокъ – назва мішка 40 соболиних або куничих шкірок). Як прості слова сприймаються в українській мові і числывники мільйон (million – тисяча тисяч), мільярд (milliard – тисяча мільйонів), нуль (nulluc – ніякий, жоден).

2. Збірні числівники обоє, двоє, троє, четверо, п’ятеро, шестеро, семеро, восьмеро, дев’ятеро, десятеро. До групи простих належать також збірні числівники з суфіксами –к(о): двійко, трійко, четвірко, п’ятірко та їх розмовні пестливі варіанти: доєчко, троєчко.

3. Неозначенно-кількісні кілька, багато, мало та утворені від них (за допомогою часток-префіксів де-, не-, чи-): декілька, чимало, немало, небагато.

Складні числівники являють собою слова, що утворені від двох числівникових основ. Вони виникли в результати лексикалізації стягнення колишніх складенних числових назв.

До складних належать:

1. Назви чисел другого десятка (одинадцять – дев’ятнадцять).

2. Назви десятків: двадцять, тридцять, п’ятдесят – вісімдесят, дев’яносто(можливо, утворився на основі сполучення дев’ять до ста). ***

3. Назви сотень: двісті, триста, чотириста, п’ятсот, шістсот, сімсот, вісімсот, дев’ятсот.

4. Збірні числівники обидва, обидві, одинадцятеро-дев’ятнадцятеро, двадцятеро, тридцятеро (утворені від основ відповідних складних власне кількісних числівників за допомогою суфікса ер.

5. Дробові півтора, півтори, півтораста.

6. Неозначено-кількісні числівники: кількадесят (утворюється на зразок п’ятдесят), кільканадцять і стонадцять (на зразок одинадцять, дванадцять).

Складені числівники становлять собою сполучення двох, трьох, чотирьох і більшої кількості складних і простих числівників: 23, 41, 257.

Окрему групу в складених числівниках становлять дробові числа: одна друга, п’ять шостих, вісім десятих.

4. Відмінювання числівників

Виділяють 11 типів числівникових парадигм.

1. Парадигма числівник один( одна, одно (одне) відмінюються як вказівні займенники той, та, те, ті:

   Н. Р. Д. З. О. М.

   Один Одного Одному Н. або Р. Одним (на) Одному

   Одна Одної (-єї) Одну Н. або Р. Одною (-єю) Одній

   Одно (е) Одного Одному Н. або Р. Одним Одному (однім)

   Одні Одних Одним Н. або Р. Одними Одних

2. Парадигма числівники 2, 3, 4 належать до одного типу відмінювання:

   Н. Р. Д. З. О. М.

   Два, дві Двох Двом Н. або Р. Двома (на) двох

   Три Трьох Трьом Н. або Р. Трьома Трьох

   Чотири Чотирьох Чотирьом Н. або Р. Чотирма Чотирьох

3. Парадигма числівники від 5-20, 30, 50, 60, 70, 80 зберігають закінчення двох парадигм – первинної (давньої) і вторинної (нової). Парадигма із закінченням и у Р., Д., М. відмінках є первинною.Вторинною сформувалася під впливом числівників два, три, чотири із закінченням ох, ом:

Н. Р. Д. З. О. М.

П’ять П’яти (-ьох) П’яти (-ьом) Н. або Р. П’ятьма (-ьома) (на) п’яти (-ьох)

Сім Сіми, сімох Семи, сімом Н. або Р. Сьома, сімома Семи, сімох

Н. Р. Д. З. О. М.

Тридцять Тридцяти (-ьох) Тридцяти (-ьом) Н. або Р. Тридцятьма (-ьома) (на) тридцяти (-ьох)

Сімдесят Сімдесяти (сімдесятох) Сімдесячти (сімдесятьом) Н. або Р. Сімдесятьма (сімдесятьома) Сімдесяти (сімдесятьох)

4. Парадигма числівники 40, 90, 100 в усіх непрямих відмінках, крім З., мають флексію –а.

5. Парадигма числівники на позначення сотень (200-900) при відмінюванні змінюють обидві складові частини, але пишуться разом.

   Н. Р. Д. З. О. М.

   Двісті Двохсот Двомстам Н. або Р. Двомастами (на) двохстах

   П’ятсот П’ятисот П’ятистам Н. або Р. П’ятьмастами П’ятистах

6. Неозначенні числівники скільки, стільки, кілька, декілька відмінюються як числівник два, а числівник багато- 3 (4).

7. Числівники нуль, тисяча, мільйон, мільярд мають іменниковий тип словозміни. Тисяча – як іменник мішаної групи І відміни, мільйон, мільярд – іменник твердої групи ІІ відміни, нуль – іменник м’якої групи ІІ відміни.

8. Збірні числівники двоє, троє, четверо та ін. у непрямих відмінках мають форми власне кількісних числівників.

9. Збірний числівник обидва (обидві), обоє відмінюються за зразком чтислівника два.

10. У дробових числівниках чисельник відмінюється як кількісний числівник, а знаменник – як порядковий.

11. Порядкові числівники відмінюються за родами, числами і відмінками, як прикметники твердої групи: другий, другого. Числівник третій як прикметник м’якої групи.

У складених порядкових числівниках відмінюється остання складова частина: двадцять перший – двадцять першого.