5.4 Закон інформованості

Універсального визначення інформації немає і не може бути з-за невіддільності її від властивостей суб'єкта, який потребує конкретної інформації і відкидає непотрібну. В основі поняття «інформація» і «інформаційна взаємодія» лежать сигнал і суб'єкт, який приймає цей сигнал і формує відповідну реакцію на нього. Суб'єктивне сприйняття інформації необхідне при вивченні процесів організації та самоорганізації при дослідженні поведінки та розвитку цілеспрямованих систем, якими і є організаційні системи У нашому розумінні інформація являє собою сукупність відомостей, необхідних суб'єкту для виконання мети

Інформація стала найважливішим і невичерпним стратегічним ресурсом У промислово розвинених країнах вкладаються великі гроші у розвиток та створення баз даних і глобальних банків даних.

В управлінні компанією, організацією застосовується економічна, науково-технічна, суспільно-політична інформація; створюються системно-аналітичні відділи для підготовки стратегічної інформації.

Закон інформованості - впорядкованості чим більшою інформацією про внутрішнє і зовнішнє середовище володіє система, тим ефективніше її прагнення до впорядкованості та самоорганізації.

Наслідки із закону 1) чим чіткіше сформульовані завдання управління і організована база даних про об'єкти управління, тим стійкіше функціонує організація, 2) у міру зростання складності системи кількість необхідної інформації зростає значно швидше, ніж складність самої керованої системи, 3) неупорядкована під конкретні завдання правління інформація призводить до дезінформації, зростають проблеми зберігання, переробки і передачі інформації, збільшуються витрати Для грамотного використання інформації необхідно володіти системою параметрів управління нею.

Інформаційні потоки в організації діляться на 2 основних типи інформаційний обмін з навколишнім середовищем і комунікативні потоки усередині організації

Якість інформації: визначальними критеріями інформації є обсяг, цінність, повнота і достовірність. Для впорядкованості, структурування та розподілу інформації її класифікують за ступенем важливості, цілями і задачами. .Достовірність інформації - відношення обсягу істинної інформації до загального обсягу сприйнятої інформації Джерела інформації повинні бути надійними, достовірність залежить від методу збору, передачі і часу передачі Цінність інформації пов'язана напряму з джерелом і її інтерпретатором ;високопрофесійний фахівець компанії забезпечує високий рівень цінності інформації. Насиченість інформації характеризується співвідношенням професійної і фонової інформації, 3 рівня насиченості а) високий (відсутність фонової інформації); б) нормативний (професійної інформації на 70%); в) низький (менше 50% професійної інформації). Повна відсутність фонової інформації призводить до швидкої стомлюваності Відкритість інформації характеризується 3 рівнями публічним, секретним і конфіденційним. Публічна інформація - газети, виставки тощо; конфіденційна (службова) - захищає корпоративні потреби і інтереси і припускає відсутність доступу до неї третіх осіб (відомості про кадри, клієнтів, нові технології та ін), секретна інформація не підлягає розголошенню, призначена для вузького кола зазначених осіб, містить відомості особливої важливості про державну таємницю, обороноздатності країни, результати наукових досліджень і ін

На сучасних підприємствах використовують інтегровані системи обробки даних (ІСОД), які впорядковують потоки інформації, підвищують її ефективність з точки зору використання. Інформація збирається з різних джерел в єдиній пам'яті системи, переробляється багаторазово і використовується для конкретних задач управління. Інформація стала таким же головним фактором функціонування підприємств, як і люди, машини, матеріали, гроші .