99. Трансформація соц. Стр-ри укр. Сусп.

Трансформація укр. сусп. розпочалася з 90-х років, характеризується формуванням різних форм власності: приватної, акціонерної, кооперативної, концесійної, змішаної. У зв’зку з цим сучасна структура укр. сусп. є дуже складною, її формування триває, але і сьогодні можна виокремити осн. її елементи: вищий клас професіоналів, адміністратори; технічні спеціалісти середнього рівня; комерційний клас, дрібна буржуазія; кваліфіковані робітники; робітники, що не мають кваліфікації; інженерно-технічні працівники та рядові службовці; науково-технічна та гуманітарна інтелігенція, студенти; особи, що займаются індивідуальною трудовою діяльністю; землероби (фермери, колгоспники). Тенденції: 1) значно сокорочується частка робітників промислових підприємств у соц. структурі. Прогноз на початок ХХІ ст показує, що 50% робітників залишать сферу матеріального вир-ва та поповнять ряди працівників сфери послуг, науки та освіти. 2) посилюється диференціація роб. класу, значною стає частка представників нових соціальних спеціальностей, зростає роль їх у сусп. виробництві, поглиблюється розшарування робітників за ознаками професійності; 3) зростає чисельність роб. класу, що за змістом праці, за рівнем загальної професійності не поступається інженерно-технічній інтелігенції; 4) має місце подальше підвищення рівня освіти та підвищення рівня кваліфікації працівників; 5) формуються нові класи; 6) помітні зміни відбуваються в соц. структурі селянства.

100. Соціальний контроль, його складові

Соц. контроль – контроль, що здійснюється цілим колективом (сім’єю, друзями, установою чи спеціальним інститутом) за соц. діями окремих індивідів. Він допомагає зберігати і передавати нащадкам моральні з-ни, норми і правила поведінки, традиції і звичаї, які становлять зміст культури і без яих не можлива практика соц. відносин, життєдіяльність сусп. Розрізняють внутр. (совість) та зовнішній (сукупність інститутів та механізмів, що гарантують дотримання норм – формальний, неформальний). Соц. контроль – мехаізм підтримування сусп. порядку. Він складається з соц. норм, приписів та санкцій – засобів заохочення і покарання, що стимулюють людей дотимуватися таких норм. Соціальні норми – елемент контролю, що тісно пов’язаний із санкціями, приписи щодо поведінки в сусп. Соціальні приписи – це заборони чи дозволи чогось, звернуті до індивіда чи грипу в будь-якій формі – усній чи письмовій, формальній чи неформальній. Приписи поширюються на все те, що цінує сусп.. Це може бути честь, гідність, повага до старших, символи країни.

101. Громадська думка як елемент соціального контролю

Громадська думка – сукупність уявлень, оцінок, суджень, що їх поділяє більшість чи принаймні значна частина населення. Вона може бути в сусп. в цілому, у етнічної групи, у виробничого колективу чи якоїсь ін. соц. групи. Громадську думку соціологи вивчають, опитуючи громадян. Громадська думка є формою зовн. неформального контролю. Поведінка, що не схвалюється громадською думкою – девіантна – вчинки, що відхиляються від соц. норм. Відхилення можуть бути позитивними та негативними.