- •1.Суб’єкти й об’єкти економічних відносин на макрорівні, особливості їх поведінки та механізму прийняття рішень.
- •2. Граничні величини та їх роль у мікроекономічному аналізі.
- •3. Економічна раціональність як базовий принцип поведінки мікросистем.
- •4. Закон попиту та обґрунтування його дії базовими положеннями теорії споживчого вибору.
- •5. Аналіз змін у попиті й величині (обсязі) попиту. Чинники попиту. Поняття методи обчислення та сфери застосування.
- •6. Цінова еластичність попиту: поняття, методи обчислення та сфери застосування.
- •7. Вплив цінової еластичності попиту на виторг виробника
- •9. Вплив різноманітних ефектів(моди, снобу, доходу тощо) на ринковий попит та структуру споживання благ.
- •10. Закон пропозиції та обґрунтування його дії.
- •11.Аналіз змін у пропозиції і у величині(обсязі) пропозиції. Чинники пропозиції.
- •12.Взаємодія попиту та пропозиції. Ринкова рівновага.
- •13. Концепція “надлишку” споживача та “надлишку” виробника як теоретичне обґрунтування взаємовигідності ринкового обміну.
- •14.Сукупна та гранична корисність блага. Принцип спадної граничної корисності та його роль у виборі споживача.
- •15. Закони Госсена, як теоретичне обґрунтування досягнення споживачем рівноваги.
- •16. Еквімаржинальний принцип досягнення раціонального вибору та рівноваги споживача.
- •17. Рівновага споживача: сутність та обґрунтування з кардиналістських позицій.
- •18.Крива байдужості та бюджетна лінія як інструменти мікроекономічного аналізу.
- •20. Залежність споживання благ від зміни доходу споживача. Лінія Енгеля .
- •21. Залежність споживання від варіацій цін на блага. Побудова лінії “ціна - споживання” та лінії попиту.
- •22. Ефекти доходу та заміщення благ як обґрунтування закону попиту.
- •23.Технологічна і економічна ефективність без виробника.
- •24.Виробнича функція: поняття, види і параметри.
- •25.Спадна віддача( продуктивність) змінного фактора виробництва та її роль у технологічному відборі товаровиробника.
- •26.Ізокватна варіація факторів виробництва.
- •28.Ефект збільшення масштабу виробництва та його відображення в характері виробництва та витрат.
- •29. Альтернативність напрямків використання обмежених ресурсів у поясненні економічної природи витрат виробництва.
- •30. “Економічний” та “бухгалтерський” підходи до визначення витрат і прибутку підприємства.
- •31. Типовий характер зміни витрат виробництва у короткостроковому періоді.
- •32. Принцип неухильного зростання граничних витрат: сутність, графічна інтерпретація, значення в діяльності підприємства.
- •33. Ізокоста: поняття, графічна побудова, зміна положення під впливом зміни варіації цін виробничих факторів.
- •35. Типовий характер зміни витрат виробництва у довгостроковому періоді.
- •36. Концепція мінімально ефективного випуску та її прикладні аспекти.
- •37. Поняття “нормальний прибуток”, “чистий економічний прибуток”. Вплив зміни їх кількісних значень на ділову активність підприємців.
- •37. Поняття “нормальний прибуток”, “чистий економічний прибуток”. Вплив зміни їх кількісних значень на ділову активність підприємців.
- •38. Віддача від збільшення масштабів виробництва і структура галузі.
- •38. Віддача від збільшення масштабів виробництва і структура галузі.
- •39. Розширення обсягів випуску продукції. Графічна побудова ліній “експансії” та їх види.
- •40. Сутність і взаємозв’язок показників середньої і граничної виручки з ціною продукції за умов досконалої конкуренції.
- •41. Визначення оптимальних обсягів випуску за умов досконалої конкуренції. Два підходи до максимізації прибутку.
- •42. Поведінка конкурентної фірми за певних витрат виробництва та варіаціях ринкових цін на її продукцію.
- •43. Досягнення рівноваги конкурентною фірмою у короткостроковому періоді
- •44. Рівновага фірми, галузі, ринку в довгостроковому періоді за умов досконалої конкуренції, її рухливість та
- •45. Економічний прибуток як чинник ринкової самоорганізації.
- •6. Поняття і види монополій
- •47. Ринкова (монопольна) влада товаровиробників: поняття, джерела, методи діагностування та стримування.
- •48. Вибір підприємством-монополістом ціни та обсягу виробництва.
- •49. Моделі цінової дискримінації та практика їх використання.
- •50. Вхідні та вихідні бар’єри, їх вплив на економічний стан виробника-учасника ринку.
- •51. Моделі поведінки монополістичного конкурента у короткостроковому та довгостроковому періодах.
- •52. Цінова і нецінова конкуренція: сфери раціонального використання у поведінці учасників ринку.
- •53. Олігополістична структура ринку і взаємообумовленість дій партнерів. Причини і механізм “цінових війн”.
- •54. Ціноутворення за олігополії: загальна характеристика.
- •55. Картельні угоди: визначення квот, умови реалізації, протиріччя, ефективність.
- •56. Порівняння ефективності різних моделей ринку.
- •Попит і проп-я на ринку праці.
- •60. Капітал як фактор виробництва
- •61.Інвестування.Визначення поточної(дисконтованої) вартості активу довгострокового і безстрокового володіння.
- •62. Земля як фактор вир-ва. Ек-на і земельна рента.
- •63. Часткова та загальна рівновага ринкової економічної системи.
- •64. Аналіз загальної рівноваги. Ефект зворотного зв’язку.
- •65. Парето-ефективний розподіл ресурсів.
22. Ефекти доходу та заміщення благ як обґрунтування закону попиту.
З-н попиту: зростання ціни за інших незмінних умов призводить до зменшення обсягу попиту, і навпаки. Реакція споживача на зміну ціни може бути поділена на два моменти: ефект доходу та ефект заміщення. За рахунок ефекту доходу зміни в попиті на здешевлений товар викликані тим, що змінюється реальний дохід споживача. Якщо, наприклад, ціна на товар знизилась, реальний дохід споживача зростає і він змінює обсяг благ залежно від їх різновиду. Якщо благо вважається споживачем повноцінним, обсяг його споживання при зниженні ціни збільшується, якщо неповноцінним – обсяг споживання зменшується. Ефект заміщення – це та частина приросту величини попиту на здешевлений товар, яка утворюється через заміну цим товаром інших благ, які тепер стали відносно дорожчими.
23.Технологічна і економічна ефективність без виробника.
Ефективність — це економічна категорія, що відображає співвідношення між одержаними результатами і витраченими на їх досягнення ресурсами, причому при вимірюванні ефективності ресурси можуть бути представлені або в певному обсязі за їх первісною вартістю, або частиною їх вартості у формі виробничих витрат (виробничо спожиті ресурси). Якщо при цьому врахувати, що результати виробництва не лише є різноманітними, але й можуть бути представлені в різних формах: вартісній, натуральній, соціальній, то стає очевидною необхідність в ідентифікації категорії ефективності відповідно до тих аспектів діяльності підприємства, які важливо проаналізувати й оцінити. Доцільно розрізняти такі види ефективності: технологічну, економічну і соціальну. Технологічна ефективність — це результат взаємодії факторів виробництва, що характеризує досягнуту продуктивність живих організмів, які використовуються в сільському господарстві як засоби виробництва. За результат діяльності підприємств береться валове виробництво певного виду продукції і цей результат зіставляється з ресурсом. Досягнутий рівень технологічної ефективності виробництва істотно впливає на економічну ефективність, насамперед через існування постійних витрат, на які, як відомо, виробники в короткостроковому періоді впливати не можуть. Важливо й те, що показники технологічної ефективності відображають специфіку й особливості будь-якого господарства, пов’язані з функціонуванням у цій галузі основного засобу виробництва. Вони дають змогу здійснювати порівняльну оцінку результативності виробництва в динаміці і в територіальному аспекті за окремими підприємствами і регіонами. Економічна ефективність — це таке співвідношення між ресурсами і результатами виробництва, за якого отримують вартісні показники ефективності виробництва. При цьому можливі три варіанти вказаного співвідношення: 1) ресурси і результати виражені у вартісній формі; 2) ресурси — у вартісній, а результати — у натуральній формі; 3) ресурси — у натуральній, а результати — у вартісній формі. Вимірювальну систему економічної ефективності виробництва доцільно будувати таким чином, щоб вона була здатна повністю розкривати дві взаємопов’язані і взаємо доповнюючі результативні сторони діяльності будь-яких підприємств — раціональність використання ними землі через показники загального ефекту і економічність виробництва, показники якої розкривали б, якою ціною одержано цей ефект. З огляду на сказане для оцінки ефективності діяльності підприємств слід широко використовувати показники ефективності використання авансованого капіталу, показники собівартості продукції і продуктивності праці, фондовіддачі виробничих фондів.
