4.1. Вирощування сіянців у посівному відділку

Агротехніка вирощування в лісових розсадниках стандартного, біологічно здорового садивного матеріалу передбачає забезпечення обов’язкового планового виходу його з одиниці площі базується на глибокому знанні біологічних властивостей деревних і чагарникових порід в грунт.

Технологію робіт можна умовно розділити на декілька етапів: основний обробіток ґрунту в полях сівозмін, вирощування сіянців у відкритому ґрунті та підготовка насіння до посіву і посів, догляди за посівами до появи і після появи сходів, викопка, зберігання та транспортування сіянців.

Технологія вирощування сіянців складається з комплексу агротехнічних прийомів і способів, що забезпечують максимальний вихід стандартного садивного матеріалу. Вона містить технологію основного обробітку ґрунту, сівозміни, застосування відповідних видів, способів і схем посівів, норми висівання, термінів сівби, заходи по догляду за сходами і посівами.

Основний обробіток ґрунту – це низка технологічних прийомів, які становлять певну систему перетворення одного фізичного стану грунту в інший. Кожна система основного обробітку ґрунту повинна в конкретних умовах забезпечувати поліпшення структури ґрунту, його водного й теплового режиму, аерації, сприяти прискоренню кругообігу поживних речовин у ґрунті, збільшенню їх кількості в легкорозчинних формах, знищенню бур'янів, створенню сприятливих умов для загортання насіння в ґрунт.

Одним із необхідних агротехнічних прийомів при вирощуванні садивного матеріалу є внесення добрив, оскільки з ґрунту розсадника щорічно вибирається значна кількість поживних речовин. Поживні речовини витрачаються на утворення органічної маси садивного матеріалу і разом з ним вилучаються з розсадника.

Усунення цих негативних явищ можливе лише при впровадженні сівозмін і внесення добрив.

Термін посіву насіння залежить від біологічних особливостей деревних і чагарникових порід, грунтово-кліматичних умов і агротехніки вирощування сіянців. Найефективнішим вважається весняний посів насіння, але він дає позитивні результати при вирощуванні сіянців у найбільш ранні терміни, коли грунт спілий, а верхні його шари достатньо забезпечені вологою. Де немає перешкод у вирощуванні сіянців, потрібно, очевидно, переходити на осінні посіви, копіюючи тим самим природу. Підготовка насіння перед сівбою проводиться, головним чином, за допомогою стратифікації, а також гідротермічної обробки, скарифікації, намочування, снігування та ін.

4.1.1. Обробіток грунту в полях сівозмін

Правильний та своєчасний обробіток грунту – це один з дуже важливих заходів високої агротехніки в розсаднику. Він поліпшує агрофізичні властивості, водний, повітряний і тепловий режим грунту, забезпечує знищення бур’янів та шкідників на полях. Обробіток грунту проводиться також з метою покращення умов для активної діяльності аеробних мікроорганізмів і здійснюється на глибину розгалуження основної маси коренів вирощуваного садивного матеріалу.

Після викопування садивного матеріалу (восени чи весною) проводиться основна оранка, з обертанням скиби. Глибина, оранки при основному обробітку ґрунту визначається комплексом кліматичних і лісорослинних умов, типом і ступенем окультуреності ґрунту, подальшим використанням поля. Наприклад, глибина оранки на дерново-підзолистих ґрунтах 20-22 см, на сірих опідзолених ґрунтах - 22-25 см, звичайних чорноземах - 25-27 см. Основний обробіток ґрунту проводиться також і в паровому полі.

Наступна система обробітку ґрунту зумовлюється видом пару: чорного раннього, звичайного чи сидерального.

Слід врахувати, що в зоні недостатнього і нестійкого зволоження, на родючих ґрунтах для боротьби з бур'янами і накопичення вологи необхідно проектувати чорний пар, а в зоні достатнього зволоження та на зрошувальних землях - зайнятий пар (для збагачення ґрунтів, бідних на азот, краще сидеральний).

В нашому випадку ми застосовуємо систему чорного пару, яка передбачає наступні операції: лущенні стерні, восени глибоку оранку на зяб, ранньовесняне боронування, 4-6 культивацій для знищення бур'янів літом, ще одну глибоку осінню оранку, повторне ранньовесняне боронування, передпосівну культивацію і боронування.

При розробці технології основного обробітку ґрунту необхідно передбачити внесення органо-мінеральних та інших видів добрив.

Головним завданням передпосівного обробітку грунту є ретельний обробіток і вирівнювання поверхні ґрунту, тому що при нерівностях і при наявності грудок ускладнюється робота посівних агрегатів, виходить нерівно комірний посів. Тому необхідне старанне розпушування грунту на глибину приблизно 5 см шляхом культивації, боронування, шлейфування, а для посіву дуже дрібного насіння навіть коткування.