
- •2. Абсолютні та відноснівеличини. Їхвиди.
- •3. Суть та етапи статистичного спостереження. Програма та інструментарій статистичного спостереження.
- •4. Розподіли. Критерій злагоди Пірсона.
- •5. Групування та їх види.
- •6. Середнє гармонічне, середнє геометричне. Застосування цих величин. Навести приклад їх обчислення.
- •7. Поняття варіації. Назвіть абсолютні і відносні показники варіації.
- •8. Цепні та базисні величини.
- •9. Дисперсія. Формули її обчислення. Математичні властивості дисперсії.
- •10. Суть середньої величини у статистиці. Формули середніх величин.
- •11. Середнє арифметичне та його властивості.
- •12. Суть та етапи статистичного спостереження. Програма та інструментарій статистичного спостереження.
- •13. Визначення нормального розподілу по вибірковим даним. Застосування для цього оцінки коефіцієнтів асиметрії та ексцесу.
- •14. Суть вибіркового спостереження. Причини й умови його застосування. Способи формування вибірки.
- •15. Поняття варіації. Назвіть абсолютні і відносні показники варіації. Наведить формули обчислення цих показників.
- •16. Основні характеристики генеральної та вибіркової сукупності. Навести приклад оцінювання математичного очикування та його дисперсії.
- •17. Регресійний аналіз. Види регресійних моделей (на прикладах).
- •18. Тренд та його види. Обчислення поліноміального тренду. Навести приклад виділення поліноміального тренду
- •19. Поняття рядів динамки. Класифікація рядів динаміки.
- •20. Багатофакторна лінійна регресія. Припущення щодо регресорів та шуму. Метод найменших квадратів обчислення параметрів рівняння регресії
- •22. Довірчий інтервал для середньої для великої вибірки. Формули його обчислення.
- •23.Довірчий інтервал для середньої для великої вибірки. Формули його обчислення.
- •24. Методи та засоби формування вибіркової сукупності
- •25. Поняття оцінки. Три характеристики оцінок.
- •26. Навести формули обчислення вибіркових оцінок: середньої, дисперсії ознаки (зміщеної та незміщеної), дисперсії середньої
- •27. Коефіцієнт кореляції. Формула його обчислення. Властивості коефіцієнта кореляції.
- •29. Економічні індекси, поняття та класифікації.
- •30. Обчислення індексів.
- •31. Індекси кількісних показників.
- •32. Індекси якісних показників.
- •33.Індекси середніх величин.
- •34. Цепні та базисні індекси.
- •35. Фондові індекси
12. Суть та етапи статистичного спостереження. Програма та інструментарій статистичного спостереження.
Першим етапом будь-якого дослідження є збирання інформації(сукупності статистичних даних, що відображають соціально-економічні процеси і використовуються в управлінні економікою та суспільним життям), яке називають статистичним спостереженням.
Статистичне спостереження — це планомірне, науково організоване збирання даних про масові соціально-економічні явища та процеси шляхом реєстрації за попередньо розробленою програмою спостереження їх суттєвих ознак.
За джерелом інформації статистичні спостереження поділяють на такі види:
-
первинне — реєструють дані, що надходять безпосередньо від об'єкта, який їх продукує;
-
вторинне — збирають раніше зареєстровані та оброблені дані. Суть статистичного спостереження полягає в тому, щоб отримати вірогідні статистичні дані, які об'єктивно характеризують явища і процеси суспільного життя.
У статистичній практиці застосовують певні організаційні форми статистичного спостереження. Розглянемо основні з них.
1. Спеціально організовані — спостереження, що охоплюють ту чи іншу сферу діяльності, але не охоплені звітністю: переписи, обліки, спеціальні обстеження, опитування.
-
Перепис
-
Облік
-
Спеціальні обстеження
-
Опитування
2. Звітність — спостереження, під час якого суб'єкт регулярно подає дані про свою діяльність до державних органів статистики у вигляді звітів за спеціально затвердженою формою.
13. Визначення нормального розподілу по вибірковим даним. Застосування для цього оцінки коефіцієнтів асиметрії та ексцесу.
Нормальний розподіл (розподіл Ґауса) — розподіл ймовірностей випадкової величини, що характеризується густиною ймовірності
де μ — математичне сподівання, σ2 — дисперсія випадкової величини.
Центральна
гранична теорема стверджує, що нормальний
розподіл виникає тоді, коли дана випадкова
величина являє собою суму великого
числа незалежних випадкових величин,
кожна з яких грає в утворенні всієї суми
незначну роль. Наприклад, відстань від
влучення снаряду гармати до цілі при
великій кількості пострілів характеризується
саме нормальним розподілом. Нормально
розподілена випадкова величина
позначається так:
Коефіцієнт ексцесу — числова характеристика розподілу ймовірностей дійсної випадкової величини. Коефіцієнт ексцесу характеризує «крутість», тобто, стрімкість підвищення кривої розподілу у порівнянні з нормальною кривою.
Для нормального розподілу (μ4 / σ4) = 3; із чого випливає, що ексцес нормального розподілу дорівнює нулю. Якщо ексцес деякого розподілу відмінний від нуля, то крива цього розподілу відрізняється від нормальної кривої: якщо ексцес додатній, то криває має вищу та «гострішу» вершину ніж нормальна; якщо ексцес від'ємний, то крива має нижчу та «плоскішу» вершину ніж нормальна. При цьому вважається, що нормальний і теоретичний розподіл мають однакові математичні сподівання та дисперсії.
14. Суть вибіркового спостереження. Причини й умови його застосування. Способи формування вибірки.
Вибіркове спостереження є найбільш поширеним видом несуцільного спостереження. При цьому обстеженню підлягає не вся статистична сукупність, а лише її певна частина, яка відбирається за відповідними правилами та представляє сукупність в цілому.
Вибіркове спостереження має суттєві переваги порівняно з суцільним: воно є більш оперативним, вимагає менше коштів та часу на підготовку та проведення. Результати вибіркового спостереження часто є точнішими, оскільки зменшуються помилки реєстрації.
До вибіркового спостереження вдаються тоді, коли проведення суцільного спостереження недоцільне або неможливе.
В процесі вибіркового спостереження вирішуються наступні завдання:
-
визначається мета спостереження
-
складається план і програма спостереження
-
визначається вид та спосіб відбору, чисельність вибірки
-
проведення відбору , тобто формування вибіркової сукупності
-
реєстрація ознак
-
розраховуються вибіркові характеристики
-
визначаються помилки репрезентативності та поширюються результати на генеральну сукупність.
Основні способи підбору, що використовується при формуванні вибіркової сукупності
Найчастіше використовують такі способи відбору:
-
простий випадковий ;
-
систематичний;
-
районований ;
-
серійний.
Простий випадковий відбір здійснюється за допомогою жеребкування або таблиць випадкових чисел.
Систематичний відбір передбачає, що основою вибірки є упорядкована чисельність елементів сукупності. Вибір елементів здійснюється через однакові інтервали. Крок інтервалу обчислюється відношенням обсягу сукупності N на передбачений обсяг вибірки n: n/N.
Розшарований (районований) відбір – це спосіб формування вибірки з урахуванням структури генеральної сукупності. Обсягом розшарованої вибірки є сума часткових вибірок nj.
Серійний відбір полягає в тому, що одиницею основи вибірки є серія елементів, які розглядаються як одне ціле. Якщо серія SR потрапила до вибірки, то обстежуються всі без винятку елементи серії.