12. Суть та етапи статистичного спостереження. Програма та інструментарій статистичного спостереження.

Першим етапом будь-якого дослідження є збирання інформації(сукупності статистичних даних, що відображають соціально-економічні процеси і використовуються в управлінні економікою та суспільним життям), яке називають статистичним спостереженням.

Статистичне спостереження — це планомірне, науково організоване збирання даних про масові соціально-економічні явища та процеси шляхом реєстрації за попередньо розробленою програмою спостереження їх суттєвих ознак.

За джерелом інформації статистичні спостереження поділяють на такі види:

• первинне — реєструють дані, що надходять безпосередньо від об'єкта, який їх продукує;

• вторинне — збирають раніше зареєстровані та оброблені дані. Суть статистичного спостереження полягає в тому, щоб отримати вірогідні статистичні дані, які об'єктивно характеризують явища і процеси суспільного життя.

У статистичній практиці застосовують певні організаційні форми статистичного спостереження. Розглянемо основні з них.

1. Спеціально організовані — спостереження, що охоплюють ту чи іншу сферу діяльності, але не охоплені звітністю: переписи, обліки, спеціальні обстеження, опитування.

• Перепис

• Облік

• Спеціальні обстеження

• Опитування

2. Звітність — спостереження, під час якого суб'єкт регулярно подає дані про свою діяльність до державних органів статистики у вигляді звітів за спеціально затвердженою формою.

13. Визначення нормального розподілу по вибірковим даним. Застосування для цього оцінки коефіцієнтів асиметрії та ексцесу.

Нормальний розподіл (розподіл Ґауса) — розподіл ймовірностей випадкової величини, що характеризується густиною ймовірності

де μ — математичне сподівання, σ2 — дисперсія випадкової величини.

Центральна гранична теорема стверджує, що нормальний розподіл виникає тоді, коли дана випадкова величина являє собою суму великого числа незалежних випадкових величин, кожна з яких грає в утворенні всієї суми незначну роль. Наприклад, відстань від влучення снаряду гармати до цілі при великій кількості пострілів характеризується саме нормальним розподілом. Нормально розподілена випадкова величина позначається так:

Коефіцієнт ексцесу — числова характеристика розподілу ймовірностей дійсної випадкової величини. Коефіцієнт ексцесу характеризує «крутість», тобто, стрімкість підвищення кривої розподілу у порівнянні з нормальною кривою.

Для нормального розподілу (μ₄ / σ⁴) = 3; із чого випливає, що ексцес нормального розподілу дорівнює нулю. Якщо ексцес деякого розподілу відмінний від нуля, то крива цього розподілу відрізняється від нормальної кривої: якщо ексцес додатній, то криває має вищу та «гострішу» вершину ніж нормальна; якщо ексцес від'ємний, то крива має нижчу та «плоскішу» вершину ніж нормальна. При цьому вважається, що нормальний і теоретичний розподіл мають однакові математичні сподівання та дисперсії.

14. Суть вибіркового спостереження. Причини й умови його застосування. Способи формування вибірки.

Вибіркове спостереження є найбільш поширеним видом несуцільного спостереження. При цьому обстеженню підлягає не вся статистична сукупність, а лише її певна частина, яка відбирається за відповідними правилами та представляє сукупність в цілому.

Вибіркове спостереження має суттєві переваги порівняно з суцільним: воно є більш оперативним, вимагає менше коштів та часу на підготовку та проведення. Результати вибіркового спостереження часто є точнішими, оскільки зменшуються помилки реєстрації.

До вибіркового спостереження вдаються тоді, коли проведення суцільного спостереження недоцільне або неможливе.

В процесі вибіркового спостереження вирішуються наступні завдання:

• визначається мета спостереження

• складається план і програма спостереження

• визначається вид та спосіб відбору, чисельність вибірки

• проведення відбору , тобто формування вибіркової сукупності

• реєстрація ознак

• розраховуються вибіркові характеристики

• визначаються помилки репрезентативності та поширюються результати на генеральну сукупність.

Основні способи підбору, що використовується при формуванні вибіркової сукупності

Найчастіше використовують такі способи відбору:

1. простий випадковий ;

2. систематичний;

3. районований ;

4. серійний.

Простий випадковий відбір здійснюється за допомогою жеребкування або таблиць випадкових чисел.

Систематичний відбір передбачає, що основою вибірки є упорядкована чисельність елементів сукупності. Вибір елементів здійснюється через однакові інтервали. Крок інтервалу обчислюється відношенням обсягу сукупності N на передбачений обсяг вибірки n: n/N.

Розшарований (районований) відбір – це спосіб формування вибірки з урахуванням структури генеральної сукупності. Обсягом розшарованої вибірки є сума часткових вибірок nj.

Серійний відбір полягає в тому, що одиницею основи вибірки є серія елементів, які розглядаються як одне ціле. Якщо серія SR потрапила до вибірки, то обстежуються всі без винятку елементи серії.