4. Партійні системи

Партійні системи – сукупність діючих політичних партій, та відносин між ними.

Залежно від багатьох обставин, особливо від наявного політичного режиму в кожній країні складається певна партійна система. Враховуючи підходи різних авторів можна відокремити такі типи партійних систем:

• Однопартійна система – існування тільки одної легальної партії, заборона утворення інших (СРСР, Куба, Монголія...);

• Двопартійна – дві найбільш впливові партії поперемінно здійснювали владу (США, Канада, Великобританія...);

• Трьохпартійна – жодна з двох найбільших партій самостійно не може сформувати уряд, а тому потребує для цього підтримки третьої партії (значно. меншої, але вона постійно представлена в парламенті) (Німеччина, була Австрія).

• Чотирьохпартійна (двох блокова) – це наявність блоку правих і блоку лівих партій, що змагаються за владу (Франція);

• Партійна система обмеженого чи поміркованого плюралізму – відсутність антисистемних партій і двосторонньої опозиції зліва і справа, коаліційний уряд, незначна ідеологічна різниця між партіями (Швейцарія, Бельгія);

• Система поляризованого плюралізму (Італія, Нідерланди, Фінляндія) — це наявність антисистемних партій двосторонньої опозиції зліва і справа, сильне ідеологічне розмежування між ними;

• Атомізована політична система – наявність і незначна впливовість всіх партій, в основному в країнах, які переходять до демократії (Україна до 1998 р.).

5. Громадсько – політичні організації та рухи.

Громадські політичні організації та рухи – це добровільні об'єднання громадян, які виникають згідно з видами діяльності, соціальної активності й самодіяльності для задоволення й захисту їхніх багатогранних інтересів і запитів, діють відповідно до завдань і цілей, закріплених в їхніх статутах. Треба відрізняти суспільні організації від суспільних рухів.

Суспільні організації – це масові об'єднання громадян для здійснення цілей, які сягають у далеку перспективу, вони мають статут і чітку структуру.

Суспільні рухи – мають масовий характер і створюються для реалізації ближчих цілей, а тому можуть бути структурно – неформальні і об'єднувати багато різних соціально – політичних організацій.

Класифікація громадських, організацій:

• Соціально-усвідомлені – жіночі (Союз жінок України, Жінки за майбутнє), молодіжні, економічні (Загальний союз промисловців);

• Ціннісно-орієнтовані (Товариство української мови ім. Шевченка, Просвіта);

• Соціально-ціннісні (Федерація профспілок, національна конференція профспілок);

• Асоціальні (мафіозні організації);

• Політизовані (Нова Україна, Молодіжний рух України);

• Політизовані опозиційні (Фронт трудящих України, Трудова Україна).

Друга половина ХХст. ознаменувалася справжнім сплеском масових рухів.

Типи політичних рухів:

• Рухи на класовій основі (робочі, селянські...);

• Рухи на класо-подібній основі (рухи військових, інтелігенції);

• Між класові (антифашистські, національно-визвольні);

• За ставленням до політично – економічного устрою (реформаторські, консервативні, революційні, контрреволюційні);

• За формою організації (високоорганізовані, стихійні, слабо організовані).

Різновиди масових демократичних рухів:

• Антивоєнні;

• Екологічні;

• На захист демократії, прав, свобод особи;

• Статево – вікові;

• Професійні;

• Альтернативні.

Таким чином, організації та рухи мають величезну роль в політичній системі, є з'єднуючою ланкою між функціонуванням .державних органів і відповідними діями населення країни.