1. Органи державної влади в механізмі здійснення народовладдя.

Із прийняттям чинної Конституції України український конституціоналізм істотно збагатився не лише якісно новою системою прав і свобод людини і громадянина та їх гарантій, а й принципово новою системою народовладдя — форм безпосереднього народовладдя, організації і здійснення державної влади, місцевого самоврядування та інших інститутів влади. Як наслідок, у політичне життя поряд із виборами увійшли всеукраїнські і місцеві референдуми, остаточно утвердились або були створені нові інститути державної влади: Президент України, Конституційний Суд України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державна влада стала здійснюватися шляхом її поділу на законодавчу, виконавчу і судову, стала функціонувати система місцевого самоврядування. Проте українське суспільство і Українська держава остаточно не обрали ні виборчої системи щодо формування парламенту, ні форми державного правління, які залишаються змішаними, перехідними, повільно здійснюються парламентська, адміністративна і судова реформи, не створено передбаченої чинною Конституцією України правової основи організації і діяльності органів державної влади. Це зумовлено рядом чинників політичного, соціального, ідеологічного та іншого характеру. Однією з істотних причин існуючого стану організації і здійснення державної влади: є відсутність загальної теорії державної влади та фундаментальної теорії організації і здійснення окремих видів державної влади — законодавчої, виконавчої і судової. Це має відношення до дослідження проблем визначення поняття державної влади, класифікації її принципів і функцій та механізму здійснення, & також проблем парламентаризму, виконавчої влади і правосуддя.

Державна влада є одним із основних предметі» конституційного регулювання. Закономірно, що в чинній Конституції України їй приділено найбільше уваги. Положення Конституції України про основні засади, механізм та порядок здійснення державної влади становлять найбільшу її частину (65 статей). Поряд із безпосереднім народовладдям і місцевим самоврядуванням чинна Конституція України закріплює якісно нову систему державної влади, не властиву попередній Конституції України і відповідно державі та суспільству в цілому. Замість вертикальної, ієрархічної системи влади, подібно до радянської, Конституція України передбачила горизонтальну систему організації державної влади, яка грунтується на її поділі на законодавчу, виконавчу і судову, закріпила декілька принципово нових інститутів державної влади — Президент України, Конституційний Суд України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Вища рада юстиції, місцеві державні адміністрації та інші органи державної влади, істотно змінила статус більшості органів державної влади, насамперед їх функції і повноваження, передбачила нові гарантії функціонування системи органів державної влади та конституційно-правову відповідальність органів дер¬жавної влади за свою діяльність.

Розвиток і вдосконалення організації і здійснення державної влади, розрахованої на тривалий період, має здійснюватися на міцній науковій основі. Дослідженню проблем державної влади в Україні приділяється значна увага, але багато з них залишаються малодослідженими і далеко не вирішеними. Це стосується поняття державної влади, її конституційно-правових основ, принципів, функцій державної влади, механізму її здійснення, гарантій державної влади тощо.