89. Банковский надзор

Банківський нагляд

Національний банк України здійснює регулювання та банківський нагляд відповідно до положень Конституції України, Закону України "Про банки і банківську діяльність", Закону України "Про Національний банк України", інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Національного банку України.

Метою банківського нагляду є стабільність банківської системи та захист інтересів вкладників і кредиторів банку щодо безпеки зберігання коштів клієнтів на банківських рахунках.

Наглядова діяльність Національного банку України охоплює всі банки, їх відокремлені підрозділи, афілійованих та споріднених осіб банків на території України та за кордоном, установи іноземних банків в Україні, а також інших юридичних та фізичних осіб у частині дотримання вимог Закону України "Про банки і банківську діяльність" щодо здійснення банківської діяльності.

Для здійснення своїх функцій Національний банк України має право безоплатно одержувати від банків, банківських об’єднань та юридичних осіб, які отримали ліцензію Національного банку України, а також від осіб, стосовно яких Національний банк України здійснює наглядову діяльність відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність", інформацію про їх діяльність та пояснення стосовно отриманої інформації і проведених операцій.

Отримана інформація не підлягає розголошенню за винятком випадків, передбачених законодавством України.

Під час здійснення банківського нагляду Національний банк України має право вимагати від банків та їх керівників усунення порушень банківського законодавства, виконання нормативно-правових актів Національного банку України для уникнення або подолання небажаних наслідків, що можуть поставити під загрозу безпеку коштів, довірених таким банкам, або завдати шкоди належному веденню банківської діяльності.

Національний банк України здійснює банківський нагляд у формі інспекційних перевірок та безвиїзного нагляду.

89. Ответственность за нарушение валютного законодательства.

Відповідальність за порушення валютного законодавства

Порушення норм валютного законодавства може потягнути за собою цивільноправову, адміністративну і кримінальну відповідальність у відповідності до законодавства України. Однак ряд порушень визначений в Декреті Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” і за своїм змістом вказані в ньому санкції є заходами фінансового впливу на порушників правил валютних операцій.

Фінансові правопорушення банків, інших кредитнофінансових установ, резидентів і нерезидентів передбачені валютним законодавством. До них, зокрема, належать:

пропуск термінів розрахунків у валютних операціях, при виконанні зобов’язань за угодами тощо;

здійснення валютних операцій без генеральної чи індивідуальної ліцензії Національного банку України;

незаконне приховування в інших державах валютних цінностей, що належать резидентам;

невиконання уповноваженими банками доручень резидентів щодо купівлі і продажу іноземної валюти;

невиконання резидентами встановлених вимог до продажу валютних коштів, що надійшли на їх рахунки;

невиконання уповноваженими банками функцій валютного контролю;

несвоєчасне подання, приховування або перекручення звітності про валютні операції та ін.

За вказані вище порушення передбачені такі санкції:

штраф в розмірі, еквівалентному вартості валютних цінностей, на суму яких відбулось порушення;

штраф в сумі, що встановлюється Національним банком України;

пеня;

позбавлення ліцензії Національного банку України;

виключення з Республіканської книги реєстрації банків та інших кредитнофінансових установ.

Конкретні види правопорушень та відповідальність за них передбачені в декреті Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” (ст. 16), Законі України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” та в інших актах. До їх числа, зокрема, можна віднести:

здійснення операцій з валютними цінностями без одержання генеральної ліцензії Національного банку України тягне за собою штраф в сумі, еквівалентній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких операцій, з виключенням банку із Республіканської книги реєстрації банків або без такого виключення;

здійснення операцій з валютними цінностями, що потребують одержання ліцензій Національного банку України без одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України тягне за собою штраф у сумі, еквівалентній сумі зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких операцій;

торгівля іноземною валютою банками та іншими кредитнофінансовими установами без одержання ліцензії Національного банку України та (або) з порушенням порядку й умов торгівлі валютними цінностями на міжбанківському валютному ринку України, встановлених Національним банком України, тягне за собою штраф у сумі, еквівалентній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом національного банку України на день здійснення таких операцій, з виключенням банку із Республіканської книги реєстрації банків, або без такого виключення;

невиконання уповноваженими банками обов’язків купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України за дорученням і за рахунок резидентів тягне за собою позбавлення генеральної ліцензії Національного банку України на право здійснення валютних операцій або штраф у розмірі, що встановлюється Національним банком України;

порушення резидентами встановленого Декретом порядку розрахунків тягне за собою штраф у розмірі, еквівалентному сумі валютних цінностей, що використовуються при розрахунках, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України, на день здійснення таких розрахунків;

несвоєчасне подання, приховування або перекручення звітності про валютні операції тягне за собою штраф у сумі що встановлюється Національним банком України;

невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна тягне за собою штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.

Санкції за зазначені порушення застосовуються Національним банком України і за його визначенням підпорядкованими йому установами. Оскарження дій щодо накладення стягнень провадиться у судовому порядку.

Незаконні скуповування, продаж, обмін чи використання валютних цінностей як засобу платежу або як застави, тобто вчинення цих дій без відповідного дозволу (ліцензії), якщо це є обов’язковим, тягнуть за собою адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Адміністративна відповідальність за порушення валютного законодавства передбачена ст. 162 Кодексу про адміністративні правопорушення України “Порушення правил про валютні операції”.

Незаконні скуповування, продаж, обмін, використання валютних цінностей як засобу платежу або як застави

тягнуть за собою попередження або накладення штрафу від тридцяти до сорока чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією валютних цінностей.

Кримінальна відповідальність є найтяжчим видом юридичної відповідальності суб’єктів валютних відносин. Відповідно до ст. 207 Кримінального кодексу України передбачено, що:

за умисне ухилення службових осіб підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності або осіб, які здійснюють господарську діяльність без створення юридичної особи, від повернення в Україну у передбачені законом строки виручки в іноземній валюті від реалізації на експорт товарів (робіт, послуг), або інших матеріальних цінностей, отриманих від цієї виручки, а також умисне приховування будь-яким способом такої виручки, товарів або інших матеріальних цінностей,

карається штрафом від шестисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.

Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, а також умисне ухилення від повернення виручки в іноземній валюті, товарів або інших матеріальних цінностей, отриманих від цієї виручки, або умисне приховування будь-яким способом такої виручки, товарів або інших матеріальних цінностей у великих розмірах

караються обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років або позбавленням волі на строк до трьох років.

Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони вчинені в особливо великих розмірах,

караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

Примітка. Ухилення від повернення виручки в іноземній валюті, товарів або інших матеріальних цінностей, отриманих від цієї виручки, чи приховування будь-яким способом такої виручки, товарів або інших матеріальних цінностей визнаються вчиненими у великому розмірі, якщо ця виручка, товари або інші матеріальні цінності в тисячу і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян (у перерахунку у валюту України за офіційним курсом національної валюти, визначеним Національним банком України, на останній день строку, передбаченого законодавством для перерахування виручки в іноземній валюті зза кордону).

Ухилення від повернення виручки в іноземній валюті, товарів або інших матеріальних цінностей, отриманих від цієї виручки, чи приховування будь-яким способом такої виручки, товарів або інших матеріальних цінностей визнаються вчиненими в особливо великому розмірі, якщо ця виручка, товари або інші матеріальні цінності у три тисячі і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян (у перерахунку у валюту України за офіційним курсом національної валюти, визначеним Національним банком України, на останній день строку, передбаченого законодавством для перерахування виручки в іноземній валюті зза кордону).

Стаття 208 Кримінального кодексу України встановлює відповідальність за незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків.

Незаконне, з порушенням встановленого законом порядку, відкриття або використання за межами України валютних рахунків фізичних осіб, вчинене громадянином України, що постійно проживає на її території, а так само валютних рахунків юридичних осіб, що діють на території України, вчинене службовою особою підприємства, установи чи організації або за її дорученням іншою особою, а також вчинення зазначених дій особою, яка здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи,

караються штрафом від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк від двох до чотирьох років, з конфіскацією валютних цінностей, що знаходяться на зазначених вище рахунках.

Ті самі дії, вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб,

караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією валютних цінностей, що знаходяться на зазначених вище рахунках.