Розділ 2. Особливості державного устрою ольвії

У VI-I CТ.СТ. ДО Н.Е.

2.1. Народні збори та Рада міста як найвищі органи управління

Ольвія являла собою типовий античний поліс, політичний устрій якого — демократична рабовласницька республіка. Органи державного управління поділялися на законодавчі й виконавчі. Законодавчі функції належали народним зборам (що скорочено називалися «народом») і раді, від імені яких видавалися декрети й постанови.

Вищим органом державної влади в Ольвійському полісі з демократичною формою правління були Народні збори, що в лапідарних джерелах права часто іменувалися скорочено „Народ”.

Народні збори, що в них юридично могли брати участь усі повноправні громадяни, мали законодавчі функції – приймали декрети і постанови; вирішували найважливіші питання внутрішньої і зовнішньої політики – регулювання морської торгівлі, прийняття у громадянство, нормування грошової системи, укладення зовнішньополітичних угод і договорів, звільнення іноземних купців від мита, нагородження громадян за заслуги грамотами; здійснювали вибори посадових осіб та контроль за їх діяльністю. Народні збори, найчастіше шляхом хейротонії (псефізести), ухвалювали декрети й постанови. В Ольвії ці документи висікали на камені й виставляли на міській площі – агорі [12,c.99].

Народні збори видавали закони про грошовий обіг, розв'язували питання про забезпечення населення продовольством у неврожайні роки, приймали постанови про надання привілеїв купцям і звільнення їх від сплати мита, надання громадянських прав іноземцям. Вони ухвалювали декрети про нагороди громадян, які робили важливі послуги своєму місту, «щоб, — як пишеться в одному з таких декретів, — і всі інші громадяни були також стараннішими в послугах батьківщині, бачачи, що благодійники удостоюються належної шани».

Народні збори обирали Раду міста – постійно діючий орган виконавчої влади, в який входили Суд присяжних і головний жрець міста – базилевс, який відав релігійними культами. Рада міста готувала рішення народних зборів, перевіряла кандидатури на виборні посади, контролювала діяльність виборних посадових осіб, і тому ольвійські декрети часто почи­налися словами: „Постановлено Радою і Народом”. Керував нею голова Ради міста за допомогою секретаря, обоє обирались строком на 1 рік.

До функцій ради входило попереднє обговорення всіх найважливіших питань державного життя, після чого ці питання виносилися на розгляд народних зборів. Крім того, рада контролювала роботу органів виконавчої влади, займалася іншими питаннями, зокрема перевіркою здатності кандидатів займати державні посади перед їх виборами або призначенням [23,c.50].

Як і у всіх рабовласницьких полісах громадяни, що брали участь в цих органах, складали в Ольвії привілейовану меншість: ні що проживали в Ольвії вихідці з інших грецьких міст, ні мікселліни політичними правами не користувалися. Виняток в цьому відношенні становили громадяни ольвійськой метрополії Мілета які на основі особливого договору користувалися рівноправ'ям з ольвіополітами.